Рішення

від 30.07.2013 по справі 911/1978/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"30" липня 2013 р. Справа № 911/1978/13

За позовом Приватного підприємства «Техноінформ», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс", м. Біла Церква

про стягнення 229 138,92 грн.

Суддя -Мальована Л.Я.

позивач - Лисюк М.О. - дов. від 01.11.2012р.

Представники:

відповідач - не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 229 138,92 грн. заборгованості, з яких 215 860 грн. 75 коп. - сума основного боргу за договором поставки № 01 від 24.07.2012р., 7 274 грн. 29 коп. - пеня, 1 511 грн. 03 коп. - 3% річних.

Відповідач в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представником позивача подано заяву в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, в частині пені, 3 % річних та інфляційних.

Ухвалою від 27.05.2013 р. судом запропоновано сторонам скласти акт взаємозвірки розрахунків для чого позивачу з'явитись за місцезнаходженням відповідача для складання акту. Акт подати в судове засідання.

Ухвалою суду від 12.06.2013 р. було вдруге зобов'язано сторін виконати вимоги суді викладені в п. 5 ухвали від 27.05.2013 р.

Сторони не виконали вимоги суду, акт не подали, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24.07.2012р. між Приватним підприємством «Техноінформ» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старкс" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 01, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати в порядку та на умовах, визначені даним договором, у власність покупця товар, або іншу продукцію та супутні товари (в подальшому - товар), а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити на умовах, що передбачені цим договором та зазначені у Специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

Враховуючи умови договору позивач поставив відповідачу товар на підставі рахунків-фактур № СФ-0000083 від 05.09.2012 р. на суму 41 107 грн. 50 коп., № СФ-0000097 від 12.09.2012 р. на суму 53 113 грн. 20 коп., № СФ-0000119 від 20.09.2012 р. на суму 41 053 грн. 50 коп., № СФ-0000128 від 27.09.2012 р. на суму 39 533 грн. 00 коп., № СФ-0000141 від 29.09.2012 р. на суму 41 053 грн. 50 коп. відповідно до них видаткових накладних № РН-0000085 від 05.09.2012 р. на суму 877 грн. 50 коп., № РН-0000084 від 05.09.2012 р. на суму 40 230 грн. 00 коп., № РН-0000102 від 12.09.2012 р. на суму 812 грн. 40 коп., № РН-0000101 від 12.09.2012 р. на суму 52 300 грн. 80 коп., № РН-0000131 від 25.09.2012 р. на суму 877 грн. 50 коп., № РН-0000130 від 25.09.2012 р. на суму 40 176 грн. 00 коп., № РН-0000137 від 27.09.2012 р. на суму 38 688 грн. 00 коп., № РН-0000138 від 27.09.2012 р. на суму 845 грн. 00 коп., № РН-0000146 від 29.09.2012 р. на суму 877 грн. 50 коп., № РН-0000145 від 29.09.2012 р. на суму 40 176 грн. 00 коп. на загальну суму 215 860 грн. 75 коп.

Отримання відповідачем товару підтверджується підписами та печаткою на видаткових накладних, товарно-транспортними накладними а також довіреностями № 310 від 12.09.2012 р., № 327 від 20.09.2012 р., № 339 від 02.10.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.3. покупець здійснює оплату за кожну окрему партію товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури в строк не більше 21 (двадцяти одного) робочих днів з дати поставки цієї партії.

Відповідач покладений на нього обов'язок не виконав, оплату за поставлений товар в порушення наведеного пункту договору не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 25 від 26.11.2012р. з вимогою про сплату боргу в розмірі 215 860,75 грн.

Відповідачем було надано відповідь на претензію № 1348 від 27.11.2012 р. в якій проти заборгованості не заперечує, та зобов'язується сплатити борг частинами не пізніше 31.12.2012 р. в зв'язку з жорсткими умовами співпраці з ПАТ «УкрЕксімБанк» щодо обмеження у цільовому використанні коштів.

Проте свої зобов'язання відповідач не виконав належним чином та станом на день розгляду справи заборгованість складає 215 860 грн. 75 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в своєму відзиві просить суд в позові відмовити в зв'язку з тим, що позивачем не доведено правомірності заявлених вимог. Матеріали справи не містять ні специфікацій, ні замовлень позивача, а наявні видаткові накладні, довіреності та товарно-транспортні накладні не мають належного оформлення. В судовому засіданні подані оригінали документів, а саме: рахунки, видаткові накладні, довіреності які спростовують заперечення відповідача щодо отримання товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Отже, позовна вимога про стягнення основної суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає судом задоволенню.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення судом першої інстанції згідно частини четвертої ст. 22 ГПК. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Інформаційний лист ВГСУ від 17.07.2013 № 01-06/928/2012).

Крім суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 7 274 грн. 29 коп. пені та 1 511 грн. 03 коп. 3% річних.

Обґрунтовуючи стягнення пені позивач посилається на п. 4.3. договору, відповідно до якого у разі, якщо покупець прострочить термін оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

В заяві про збільшення розміру позовних вимог відповідно до п. 4.2. договору, відповідно до якого у разі порушення зобов'язання з даного договору сторона несе відповідальність визначену цим договором або чинним законодавством України, та п. 4.3 договору додатково нараховані - 3 % річних за період від 3.01.2013 р. по 19.07.2013 р. у розмірі 2 914 грн. 12 коп., пеню з 31.01.2013 р. по 09.06.2013 р. в розмірі 14 672 грн. 64 коп. та додатково нарахована сума інфляційних витрат за період з грудня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 1 081 грн. 05 коп.

Розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає матеріалам справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 17, код ЄДРПОУ 37117493) на користь Приватного підприємства «Техноінформ» (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 25, код ЄДРПОУ 30162267) - 215 860 грн. 75 коп. основного боргу, 21 946 грн. 84 коп. пені, 4 425 грн. 15 коп. 3% річних, 1 081 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 4 866 грн. 28 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.