Рішення

від 12.08.2013 по справі 904/5886/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.13р. Справа № 904/5886/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Мегаполіс-Україна", м. Тернопіль

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІМЕЙКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 11 024 грн. 66 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Нестеренко О.І. - представник за дов. № б/н від 25.06.2013

від відповідача: Волкобой І.С. - представник за дов. № б/н. від 11.03.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" про стягнення основного боргу у розмірі 8 999 грн. 98 коп., пені у розмірі 202 грн. 60 коп., 3% річних - 40 грн. 51 коп. та 1 781 грн. 57 коп. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки № 166-КГ/13 від 13.03.2013 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12.08.2013.

12.07.2013 від позивача надійшла заява № 371/ГО від 09.08.2013, в якій він зазначає, що відповідачем 06.08.2013 було здійснено часткову оплату за спірним договором, а саме у розмірі 2 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судовому засіданні 12.08.2013 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, що підтверджується протоколом судового засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 166-КГ/13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати тютюнові або інші вироби (далі - товар) у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об'єкти торгівлі покупця.

Згідно з п. 1.2. договору асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію окремо.

Асортимент, кількість та ціна товару, що продається згідно з даним договором, вказується у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1. договору).

Ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем заявки покупця і вказується на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок продавця.

Згідно з п. 4.8. договору максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховуються з дати виписки накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11 134 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними № КГ13-000043896 від 04.06.2013 на суму 6 208 грн. 68 коп. та № КГ13-000043912 від 04.06.2013 на суму 4 926 грн. 12 коп., підписаними обома сторонами (арк. с. 14-15).

Відповідач 18.07.2013 частково сплатив поставлений товар у розмірі 2 134 грн. 82 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 281/ГО від 17.06.2013, в якій вимагає сплатити суму заборгованості, що підтверджується поштовим описом вкладення цінного листа (арк. с. 16-20).

Під час розгляду справи у господарському суді, відповідачем 06.08.2013 була здійснена часткова оплата за спірним договором у розмірі 2 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи.

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 6 499 грн. 98 коп., що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 6 499 грн. 98 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 6 499 грн. 98 коп.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 2 500 грн. 00 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 202 грн. 60 коп. за період з 11.06.2013 по 26.07.2013 та штраф у розмірі 1 781 грн. 57 коп.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.3. договору у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012, постанова Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її у сумі 189 грн. 09 коп., тому що позивачем при розрахунку розміру пені неправильно визначено ставку Національного банку України, оскільки з 10.06.2013 обліку відповідно до Постанови правління Національного банку України від 06.06.2013 № 209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" облікова ставка НБУ становить 7,0 %.

Вимога про стягнення штрафу у розмірі 1 781 грн. 57 коп. підлягає задоволенню.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у сумі 40 грн. 51 коп. за період з 11.06.2013 по 26.07.2013.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх у сумі 1381,87 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 718 грн. 39 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" заборгованості у розмірі 2 500 грн. 00 коп. припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Карла Лібкнехта, буд. 7, код ЄДРПОУ 37861901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" (46020, м. Тернопіль, вул. Д.Лук'яновича, 1, код ЄДРПОУ 30622532) суму основного боргу у розмірі 6 499 грн. 98 коп. (шість тисяч чотириста дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 98 коп.), пеню у розмірі 189 грн. 09 коп. (сто вісімдесят дев'ять грн. 09 коп.), штраф у розмірі 1 781 грн. 57 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят одна грн. 57 коп.), 3% річних у розмірі 40 грн. 51 коп. (сорок грн. 51 коп.) та 1 718 грн. 39 коп. (одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 39 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко

Повне рішення складено 13.08.13р.