Постанова

від 31.07.2013 по справі 811/2088/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( в порядку письмового провадження)

31 липня 2013 року Справа № 811/2088/13-а

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.С. Мирошниченко розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Торговий Дім «Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Протеїн-Продакшн" звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі ОДПІ ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000172240 від 04 березня 2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 192 080,00 грн., у тому числі 141 401,00 грн. основного платежу та 50 679,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000182240 від 04 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 458 571,00 грн., у тому числі 392 779,00 грн. основного платежу та 65 792,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

- №0000192240 від 04 березня 2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 58 682,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ" та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ" мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесені згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманих від ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ" товарів, оскільки підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 141 401 грн., а також встановлено завищення від'ємного значення ПДВ на суму 119 541 грн. та занижено податок на прибуток підприємств на суму 392 779 грн (Т.1., а.с. 210-211).

Представниками позивача і відповідача подано клопотання про подальший розгляд в порядку письмового провадження (Т.2, а.с. 18,21).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачами та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.02.2013 р. посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД «Протеїн - Продакшн» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах із ПП «Мирт-СВ» (код ЄДРПОУ 36951826) та ТОВ «Компанія Ганеша» (код ЄДРПОУ 36978113) за грудень 2010 року, ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за січень 2011 року, ТОВ фірма «САІ» (код ЄДРПОУ 20651455) за квітень, листопад, грудень 2011 року, березень 2012 року, ТОВ «Сільгосп - Центр» (код ЄДРПОУ 37502704) за серпень 2012 року, за період з 01.12.2010р., по 31.03.2012р., за наслідками якої складений акт за №25/22-4/36390340 (Т.1., а.с.12-67).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, посадовими особами відповідача винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000172240 від 04.03.2013 р. про порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 192 080,00 грн. (Т.1, а.с. 68);

- №0000182240 від 04.03.2013 р. про порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 458 571,00 грн.(Т.1, а.с. 70);

- №0000192240 від 04.03.2013 р. про порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., яким зменшена сума розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 58 682,00грн.(Т.1., а.с. 72);

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірки контрагентів позивача за вищевказаний період (Т.1, а.с. 20-33), оскільки перевіркою господарських операцій позивача з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ" встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» упродовж вересня 2010 - квітня 2011 років відповідно до договорів поставки від 03.09.10 р. №03092010, від 18.10.10 р. №18-10АА, від 07.12.10 р. №24-11К, від 12.03.11 р. №12-03АВ, та від 12.04.11р. №12/04-2011 придбано у ПП «Мирт-СВ», ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр" та ТОВ «САІ» ЛТД насіння сої (Т. 1, а.с. 85-87, 96-98, 103-106, 243-245, Т.2, а.с. 69-71), що підтверджується податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними на перевозку товару (Т.1, а.с. 88-93, 99-101, 107-165, 246-250, Т.2, а.с. 1-9, 13-15, 72-100).

Оплату вартості придбаної сої позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (Т.1, а.с. 94-95, 102, 166-181, Т.2, а.с. 10-12, 101-110).

Також представником позивача надано до суду документи, що підтверджують подальше використання придбаного у вказаних контрагентів товару в господарській діяльності, зокрема:

- договір на переробку давальницької сировини від 01.09.10 р. №01/09/10, укладений між ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» та ЗАТ з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн», згідно з яким позивач (замовник) зобов'язується передати виконавцю давальницьку сировину (насіння сої) для переробки її у готову продукцію та продукцію, одержану в результаті переробки (соєве масло та соєвий шрот) (Т.2, а.с. 30-34);

- договір поставки від 30.12.10 р. №30/12-КР, укладений між ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» та ЗАТ «Креатив», згідно з яким позивач (постачальник)зобов'язується передати у власність ЗАТ «Креатив» соєву нерафіновану олію (Т.2, а.с. 37-38);

- договір поставки від 29.12.10 р. №М-29/12, укладений між позивачем (постачальник) та ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів», згідно з яким позивач зобов'язується поставити покупцю соєвий шрот (Т.2, а.с. 44-47).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано до суду копії податкових та видаткових накладних, актів приймання-передачі (Т.2, а.с. 41,43, 50, 53-68).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Представником позивача надано підтверджуючі документи, що зерно сої, придбане у ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ", перероблялося ЗАТ з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн» у готову продукцію (соєве масло) та продукцію, одержувану в результаті переробки (соєвий шрот), яка в подальшому реалізовувалася позивачем своїм контрагентам, в обґрунтування чого до суду надано копії договорів на поставку товарів, податкові, видаткові накладні та акти приймання-передачі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем за господарськими операціями з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ" щодо придбання зерна сої безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн-Продакшн».

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентами.

Як вбачається з матеріалів перевірки Кіровоградської ОДПІ та встановлено судом, фактичною підставою для зменшення позивачу витрат та податкового кредиту щодо взаємовідносин позивача з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ"стали висновки податкового органу про те, що ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» перераховувалися кошти вказаним контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Згідно з актом перевірки Кіровоградської ОДПІ, ПП «Мирт-СВ» реалізувало придбану ним у інших суб'єктів господарювання сою ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» на підставі усною домовленості, оскільки договір між ними не укладався (Т.1, а.с. 26-27). З урахуванням даних обставин відповідачем зроблено висновок, що ПП «Мирт-СВ» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у т.ч. ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» (Т. 1, а.с. 28). Натомість, позивачем до суду надано копію договору поставки між ним і ПП «Мирт-СВ» від 03.09.10 р. №03092010 (Т.1, а.с. 85-87). Наведене спростовує доводи відповідача щодо неукладання договору між ПП «Мирт-СВ» та позивачем.

Крім того, на думку позивача, операції між ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» та контрагентами-постачальниками ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. В зв'язку з викладеним, діяльність вказаних контрагентів визнана відповідачем такою, що спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у т.ч. ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн», а тому укладені між позивачем і даними суб'єктами господарювання правочини є нікчемними.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем чи постачальником). Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали

свого зобов'язання по сплаті податків до бюджету, це тягне встановлену законом юридичну відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Крім того, підставою визнання вказаних правочинів нікчемними з боку Кіровоградської ОДПІ є відсутність спрямованості на настання реальних правових наслідків, що підтверджується актом перевірки (Т.1, а.с. 12-67) та наданим відповідачем запереченням.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З наведеного свідчить, що відсутність наміру сторін правочину на настання правових наслідків є ознакою фіктивного правочину, який може визнатися недійсним виключно судом.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які, на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок, не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ», того, що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного зерна сої, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано податковий кредит, суд погоджується з позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" щодо правомірності формування таких витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "Мирт-СВ", ТОВ "Компанія Ганеша", ПП ОСОБА_1, ТОВ "Сільгосп-Центр", ТОВ "Фірма САІ».

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000172240 від 04 березня 2013 р, №0000182240 від 04 березня 2013 р. та №0000192240 від 04 березня 2013 р.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку про підтвердження факту реальності господарських операцій між позивачем вказаними контрагентами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (нині - Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000172240 від 04 березня 2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 192 080,00 грн., у тому числі 141 401,00 грн. основного платежу та 50 679,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000182240 від 04 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 458 571,00 грн., у тому числі 392 779,00 грн. основного платежу та 65 792,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000192240 від 04 березня 2013 р. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 58 682,00 грн.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Протеїн-Продакшн", код ЄДРПОУ 36390340 (25014, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 10) судові витрати в сумі 2 294 грн. грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (нині - Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області).

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02.08. 2013 р.

Суддя В.С. Мирошниченко