Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 827/210/13-а
31.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Санакоєвої М.А.
при секретарі судового засідання Карпової І.І.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного підприємства "Таврида Будпроект"- Шилова Наталя Олександрівна, довіреність № б/н від 01.07.13
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 13.03.13
розглянувши матеріали справи № 827/210/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 24.04.13
за позовом Приватного підприємства "Таврида Будпроект" (вул. А. Кесаєва, 14-Г,Севастополь,99038)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Таврида Будпроект" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2012 року № 0000140222.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.04.13 року адміністративний позов приватного підприємства "Таврида Будпроект" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000140222 від 28 серпня 2012 року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яким приватному підприємству "Таврида Будпроект" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 56001,00 гри.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Таврида Будпроект" (вул. Астана Кесаєва. 14-Г м. Севастополь. 99038. ОКНО 33696680. р/с 260063637 в СФ Райффайзен банк "Аваль" МФО 324504. ІНН 336966827055) судові витрати у розмірі 560,00 грн. (п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.).
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що з 30.07.2012 р. по 03.08.2012 року посадовими особами ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС на підставі наказу № 687 від 26.07.12 р. проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "Таврида Будпроект" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП "Строитель-Плюс" за лютий, березень 2011 року та TOB БК "Акрополь" за 2009 рік.
Перевіркою встановлені порушення ПП "Таврида Будпроект" частини першої статті 203, 215, 216, 228, 662, 655. 656 Цивільного кодексу України в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу постачання БВП "Строитель Плюс", TOB "БК "Акрополь" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 56000,00 грн., у тому числі за лютий 2011 р. у сумі 8833,00 грн., за березень 2011 року у сумі 47166,67 грн. Також, встановлено не підтвердження ПП "Таврида Будпроект" реальності проведених фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 роки з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
На думку апелянта, висновки податкового органу є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Таврида Будпроект" зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 14.07.2005 року в якості юридичної особи за № 10761020000000650.
З 30.07.2012 р. по 03.08.2012 року посадовими особами ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС на підставі наказу № 687 від 26.07.12 р. проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "Таврида Будпроект" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП "Строитель-Плюс" за лютий, березень 2011 року та TOB БК "Акрополь" за 2009 рік.
За результатами перевірки складено акт № 849/22-212/33696680/29 від 10.08.12 року.
Перевіркою встановлені порушення ПП "Таврида Будпроект" частини першої статті 203, 215, 216, 228, 662, 655. 656 Цивільного кодексу України в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу постачання БВП "Строитель Плюс", TOB "БК "Акрополь" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 56000,00 грн., у тому числі за лютий 2011 р. у сумі 8833,00 грн., за березень 2011 року у сумі 47166,67 грн. Також, встановлено не підтвердження ПП "Таврида Будпроект" реальності проведених фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 роки з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
На підставі акту перевірки № 849/22-212/33696680/29 від 10.08.12 року прийняте податкове повідомлення - рішення від 28.08.2012 року № 0000140222 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56001,00 грн., у тому числі за основним платежем - 56000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.
Висновки зроблені відповідачем на підставі встановлення взаємовідносин ПП "Таврида Будпроект" з контрагентами, які мають ознаки сумнівності та стосовно яких було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, а саме БВП "Строитель Плюс", ТОВ БК "Акрополь". При дослідженні відповідачем взаємовідносин позивача з БВП "Строитель Плюс" встановлено, що між ПП "Таврида Будпроект" та БВП "Строитель Плюс" було укладено договір оренди транспортних засобів з наданням послуг з управління та технічної експлуатації № 2/1658 від 26.07.2010 р.
Також, відповідач посилається на акт від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 щодо перевірки БВП "Строитель-Плюс" за період з 01.01.09 по 31.03.12 відповідно до якого, документально не підтверджено реальність здійснення БВП "Строитель-Плюс" господарських операцій із постачальниками та контрагентами-покупцями, в тому числі ПП "Таврида Будпроект", з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Звіркою БВП "Строитель-Плюс" встановлено порушення частини першої статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від БВП "Строитель-Плюс" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.09 по 31.03.12.
За вказаних обставин відповідач вважає операції ПП "Таврида Будпроект" з придбання послуг у БВП "Строитель Плюс", ТОВ БК "Акрополь" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що висновки податкового органу, щодо порушень позивачем норм діючого законодавства при формуванні податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП "Таврида Будпроект" та ВАТ "Пилот" укладено договір підряду № 52 від 16.07.2010 року (а. с. 86 - 90).
Листами ТОВ "Пилот" від 25.08.2010 р. вих. № 142, від 06.09.2010 р. вих. 150, від 06.09.2010 р. вих. 151, від 30.07.2010 р. вих. № 134, що спрямовані Начальнику ДП "Севастопольський морський торговий порт" підтверджується, що метою укладення договору підряду від 16.07.2010 р. № 52 між ПП "Таврида Будпроект" та ТОВ "Пилот" було настання господарсько-фінансових наслідків відповідно до зазначеного договору (а. с. 158 - 165).
Між ПП "Таврида Будпроект" та БВП "Строитель Плюс" укладено договір оренди транспортних засобів з наданням послуг по керуванню і технічної експлуатації № 2/1658 від 26.07.2010 року.
Актом прийому - передачі від 26.07.2010 року орендодавець передав, а орендатор прийняв транспортні засоби відповідно до договору № 2/1658 від 26.07.2010 року.
За наслідками фактичного надання БВП "Строитель Плюс" послуг та їх прийняття ПП "Таврида Будпроект", були складені і підписані акти надання послуг та виставлені рахунки, а саме:
- акт від 28.02.2011 р. на суму 53000,00 грн., рахунок № 644 28.02.2011 р. на суму 53000,00 грн.;
- акт від 03.03.2011 р. на суму 58000,00 грн., рахунок № 783 від 03.03.2011 р. на суму 58000,00 грн.;
- акт від 14.03.2011 р. на суму 55000,00 грн., рахунок № 779 від 14.03.2011 р. на суму 55000,00 грн.;
- акт від 17.03.2011 р. на суму 57000,00 грн., рахунок № 789 від 17.03.2011 р. на суму 57000,00 грн.;
- акт від 25.03.2011 р. на суму 56000,00 грн., рахунок № 838 від 25.03.2011 р. на суму 56000,00 грн.;
- акт від 31.03.2011 р. на суму 57000,00 грн., рахунок № 868 від 31.03.2011 р. на суму 57000,00 грн.
Оплата наданих послуг за договором № 2/1658 від 26.07.2010 року здійснена ПП "Таврида Будпроект" на адресу БВП "Строитель Плюс" в повному обсязі, що підтверджується випискою з особистого рахунку позивача (а. с. 177 - 179).
Також матеріалами справи підтверджено, що БВП "Строитель Плюс" на виконання умов договору № 2/1658 від 26.07.2010 року, були виписані та надані ПП "Таврида Будпроект" податкові накладні № 616 від 28.02.2011 на суму 53000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8833,33 грн.; № 29 від 03.03.2011 на суму 58000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 9666,67 грн.; № 99 від 14.03.2011 на суму 55000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9166,67 грн.; № 141 від 17.03.2011 на суму 57000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9500,00 грн.; № 248 від 25.03.2011 на суму 56000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9333,33 грн.; № 501 від 31.03.2011 на суму 57000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9500,00 грн. (а .с. 80-85).
Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що податкові накладні, видані платником податків БВП "Строитель Плюс" на виконання умов договору з ПП "Таврида Будпроект" № 2/1658 від 26.07.2010 року правомірно віднесені останнім до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинними документами підтверджується, що ПП "Таврида Будпроект" здійснювало всі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарських операцій з отримання послуг та їх подальшого використання в своїй діяльності.
Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні
Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_5, зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_5 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.
Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.04.13 у справі № 827/210/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 серпня 2013 р.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2013 |
Оприлюднено | 14.08.2013 |
Номер документу | 32958311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Омельченко В'ячеслав Анатолійович
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Омельченко В'ячеслав Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні