Рішення

від 14.08.2013 по справі 902/1082/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2013 р.

Справа № 902/1082/13

Провадження № 19/902/65/13

за позовом :товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс М" (50057, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, мкр. Гірницький, 19/87)

до :публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (24412, Вінницька обл., Бершадський р-н., с. Війтівка, вул. Леніна,170)

про стягнення 283242,39 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Панас Ю.А.;

відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс М» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Птахокомбінат «Бершадський» про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.08.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1082/13 з призначенням її до розгляду.

В судове засідання на визначену дату з'явився представник позивача, який надав заяву від 14.08.2013р. про припинення провадження в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 268089,70 грн. (п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України) у зв'язку із його сплатою. В іншій частині позову його вимоги залишились незмінними.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи (повідомлення від 08.08.2013р. вх. № 7122). На адресу суду 14.08.2013р. надійшло електронне повідомлення від відповідача, в якому останній просить розгляд справи відкласти на іншу дату, у зв'язку із відпусткою його представника.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання відповідача, дійшов до висновку про його відхилення в повному обсязі, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання окрім зазначеного в клопотанні представника іншого повноважного представника. При цьому суд зазначає, що перебування представника відповідача у відпустці не є поважною підставою для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Також з цього приводу слід відмітити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого не є відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Натомість, згідно із п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки матеріали даної справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс М» (Продавець) та публічним акціонерним товариством «Птахокомбінат «Бершадський» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №10/04/2013-АМ. (далі-Договору)

Згідно з п.1.1 Договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти «кукурудзу» урожаю 2012 року насипом, у відповідності до умов даного Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору Покупець оплачує товар за ціною 2030,00 грн. за 1 тону з ПДВ, що має бути вказана в рахунку -фактурі, який є невідємною частиною даного договору.

П.3.2 Договору зазначено, що загальна суму договору становить загальну суму накладних по яких здійснювалась поставка.

В п.6.1 договору зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р., та, але в будь якому випадку до повного його виконання.

Згідно п.7.1 покупець за договором за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними №47 від 26.04.2013р. на суму 278089,70 грн., №46 від 25.04.2013р. на суму 80469,20 грн., №36 від 12.04.2013р. на суму 122733,80 грн.

Товар був прийнятий відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій, що підтверджено підписами повноважних представників відповідача на накладних.

Відповідач розрахунки за поставлений товар провів частково в сумі 213203,00 грн., що стверджується копіями виписок банку які наявні в матеріалах справи (від 22.04.2013р., 13.05.2013р., 05.06.2013р., 06.06.2013р., 11.06.2013р., 13.06.2013р., 05.07.2013р., 11.07.2013р.).

Таким чином, зважаючи на вище викладене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманого товару в сумі 268 089,70 грн.

Непроведення відповідачем остаточних розрахунків за отриманий товар спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Судом встановлено, що основний борг в сумі 268 089,70 грн. відповідачем було погашено після порушення провадження у даній справі. Вказаний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки банку від 12.08.2013р.

У пункті п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості в сумі 268 089,70 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 358,55 грн. інфляційних втрат та 2523,85 грн.- 3% річних, 12270,29 грн. пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим зазначені вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Птахокомбінат «Бершадський» (24412, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка, вул. Леніна,170, код ЄДРПОУ 04366719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс М» (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. Гірницький, 19/87, код ЄДРПОУ 37065807) 12270,29 грн. пені, 358,55 грн. інфляційних втрат, 2523,85 грн. - 3% річних та 5664,85 грн. витрат зі сплати судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 268 089,70 грн. основного боргу припинити відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 14 серпня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (50057, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, мкр. Гірницький, 19/87)

3 - відповідачу (24412, Вінницька обл., Бершадський р-н., с. Війтівка, вул. Леніна,170)