Рішення

від 14.08.2013 по справі 903/600/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2013 р. Справа № 903/600/13

за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України

Волинської обласної бази спеціального медичного постачання

до відповідача: комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня»

про стягнення 24 130грн. 89коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: . Поліщук О.О. - в.о. директора, наказ №45 від 19.07.2013р.

від відповідача: Ковальчук О.І. - представник за довіреністю №1138/2.8.12 від 27.08.2012р., Вихрівська Г.З. - представник за довіреністю №1031/2.8.13 від 18.07.2013р.

Суть спору: заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, Волинської обласної бази спеціального медичного постачання до комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня» про стягнення з КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» на користь Волинської обласної бази спеціального медичного постачання 24130,89грн. заборгованості за передані матеріальні цінності державного мобілізаційного резерву.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що протягом 1996-1999 років Волинською обласною базою спеціального медичного постачання було передано Луцькій міській клінічній лікарні матеріальні цінності державного мобілізаційного резерву (медикаменти, які мають мінімальний термін придатності та вивільнені після освіження з розривом у часі) без попередньої оплати, на загальну суму 24130,89грн., які прийняті останнім через представників на підставі довіреностей. Невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати переданих йому медикаментів призводить до порушення не лише економічних інтересів держави, що виявляється у ненадходженні коштів до Державного бюджету України від реалізації цінностей мобілізаційного резерву, а також унеможливлює придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей за кошти, отримані внаслідок відпуску (реалізації) матеріальних цінностей з державного резерву у зв'язку з їх освіженням (поновленням).

В судовому засіданні представник Волинської обласної бази спеціального медичного постачання позовні вимоги підтримав, пояснивши суду, що з ціллю освіження мобілізаційного резерву медикаменти, по яких строк придатності закінчувався через два роки підлягали оплатній передачі лікарням області згідно виданих Управлінням охорони здоров'я рознарядок.

Відповідач у відзиві №1033/2.8.13 від 18.07.2013р. проти позову заперечує, посилаючись на непідтвердженість позовних вимог належними доказами.

У клопотанні №1054/2.8.13 від 25.07.2013р. та у заяві від 25.07.2013р. про застосування позовної давності відповідач просить відмовити в позові у зв'язку із спливом позовної давності.

В судовому засіданні 12.08.2013р. представник відповідача подав клопотання, відповідно до якого суму позовних вимог визнає та просить суд розстрочити стягнення заборгованості в сумі 29130,89грн. на 6 місяців, враховуючи важке матеріальне становище лікарні.

Судом оглянуто оригінали рахунків та довіреностей, доданих до позовної заяви.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Протягом 1996-1999 років на підставі рахунків №190 від 01.08.1996р., №284 від 24.10.1996р., №233 від 06.09.1996р., №18 від 04.01.1997р., №33 від 12.02.1997р., №339 від 23.12.1999р., №338 «а» від 23.12.1999р., накладної №321 від 26.11.1999р. Волинська обласна база спеціального медичного постачання передала відповідачу - КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» матеріальні цінності державного мобілізаційного резерву (медикаменти) у зв'язку з їх освіженням (поновленням) на загальну суму 24130,89грн.

Факт отримання відповідачем медичної продукції підтверджується підписами його уповноважених представників на рахунках в графі «Прийняв» та довіреностями Луцької міської клінічної лікарні на отримання матеріальних цінностей.

Підписання відповідачем рахунку, який в даному випадку, є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відсутність між сторонами належним чином оформленого договору не спростовує факт виникнення між ними договірних відносин, а їх подальші дії лише підтверджують наявність відповідних відносин.

У рахунках міститься напис "освіження з перервою в часі", тобто відпуск матеріальних цінностей здійснювався у зв'язку з їх освіженням і заміною.

Обов'язок оплати отриманих із мобілізаційного резерву медикаментів випливає зі змісту ч.4 ст.12 Закону України "Про держаний матеріальний резерв", відповідно до якої, відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що підлягають освіженню (поновленню) і зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. Такий відпуск провадиться на конкурсних засадах. Кошти, отримані внаслідок такої реалізації, спрямовуються на придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей. Освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться на зберіганні на підприємствах, в установах і організаціях (відповідальних зберігачів), а також заміна їх на продукцію аналогічного асортименту та якості здійснюється ними самостійно без залучення додаткових коштів.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені від цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна ,сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з листами-претензіями від 25.02.2005р. №22 та від 18.03.2005р. №47 з вимогою перерахувати кошти в сумі 24130,90грн. на рахунок Волинської облспецмедбази.

Відповідач листом №1248 від 28.11.2005р. повідомив управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, що отримані матеріальні цінності від Волинської облспецмедбази використані за призначенням, а в затвердженому кошторисі видатків на 2005р. коштів в сумі 24130,90грн. для проведення розрахунків не передбачені і, відповідно, кошти лікарні з місцевого бюджету не виділені.

У відповідності до вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі ЦК України), що набрав чинності 01.01.2004р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Разом з тим, нормами п. 4 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України (далі ГК України), що набрав чинності 01.01.2004р. встановлено, що ГК України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами по справі виникли до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України та ГК України та продовжують діяти після набрання ними чинності (з 01.01.2004р.) в частині оплати вартості отриманих медикаментів, до таких правовідносин слід застосовувати приписи ЦК України, з урахування особливостей визначених ГК України.

Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності є безпідставним, оскільки п.6 ст. 268 ЦК України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Пунктом 49 Положення про державний матеріальний резерв, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280-05 від 27.05.1992р., також було визначено, що на майнові вимоги Держкомрезерву України та його підприємств про повернення заборгованості, яка виникла із операцій з матеріальними цінностями (поставка, зберігання, відпуск, переміщення, перевезення), загальні та скорочені строки позовної давності не поширюються.

У відповідності до п.1 Положення "Про державне агентство резерву України", затвердженого указом Президента України від 13.04.2011р. №463/2011, Державне агентство резерву України (Держрезерв України)є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі. Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.

Як вбачається із Статуту Волинської обласної бази спеціального медичного постачання її основною метою діяльності і завданнями є робота з мобілізаційним резервом, зокрема, забезпечення поповнення, зберігання, освіження, заміни та поновлення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, здійснення їх відпуску, відповідно до встановлених вимог зберігання такого майна тощо. В безпосереднє підпорядкування Волинської обласної бази спецмедпостачання входять склади мобілізаційного резерву.

В п.4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

З огляду на зазначене, в даному випадку, позовна давність на спірні правовідносини не поширюється.

На момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 24130,89грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає до стягнення.

У клопотанні від 12.08.2013р. відповідач просить суд розстрочити стягнення заборгованості на 6 місяців, в зв'язку з важким фінансовим становищем.

З метою реального виконання рішення суду та, враховуючи, що КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» є бюджетною установою, суд, на підставі п.6 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе розстрочити стягнення заборгованості на суму 24130,89грн. терміном на 4 місяці, шляхом сплати рівними частинами по 6032,72грн. кожного місяця.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись Законом України «Про державний мобілізаційний резерв», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 268, 509, 530, 599, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня» (43024, м.Луцьк, пр..Відродження, 13, код ЄДРПОУ 01982985) на користь Волинської обласної бази спеціального медичного постачання (43000, м.Луцьк, вул.С.Бандери, 5, код ЄДРПОУ 01984352) 24 130грн. 89коп. заборгованості.

Стягнення заборгованості в сумі 24 130грн. 89коп. розстрочити терміном на чотири місяці, шляхом сплати рівними частинами по 6032грн. 72коп. кожного місяця.

3. Стягнути з комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня» (43024, м.Луцьк, пр..Відродження, 13, код ЄДРПОУ 01982985) 1 720грн. 50коп. судового збору в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської обл., код ЄДРПОУ 38009628, банк отримувача - ГУДКCУ у Волинській області, МФО 803014, рахунок отримувача - 31219206783002).

Повний текст рішення складено

14.08.13

Суддя О. Г. Сур'як