Рішення

від 12.08.2013 по справі 916/728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р.Справа № 916/728/13 Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі

головуючого судді Лічмана Л.В.,

суддів Малярчук І.А. та Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом Карпенко О.П.,

від відповідача за первісним позовом не з'явився,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення 16266,51 грн. та за зустрічним позовом Одеського обласного центру зайнятості до Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" про визнання недійсним договору та акту здачі-приймання виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2013 р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ", порушено провадження у справі № 916/728/13 та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 08.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. прийнято зустрічну позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості та призначено її до спільного розгляду з первісним позовом.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 08.04.2013 р. оголошено перерву до 13.05.2013 р., у судовому засіданні 13.05.2013 р. - до 03.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору до 04.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2013 р. справу призначено до колегіального розгляду згідно із ст.4-6 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 05.06.2013 р. для розгляду справи № 916/728/13 визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Смелянець Г.Є. та Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2013 р. вищевказаною колегією прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в засіданні суду на 26.06.2013 р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 25.06.2013 р. для розгляду справи № 916/728/13 визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Малярчук І.А. та Гут С.Ф. у зв'язку з знаходженням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2013 р. зазначеною колегією прийнято справу до свого провадження.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 26.06.2013 р. оголошено перерву до 12.08.2013 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Представник Одеського обласного центру зайнятості з невідомих причин не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судовому засіданні 12.08.2013 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 12.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Одеського обласного центру зайнятості (далі - Центр зайнятості) про стягнення 16266,51 грн., з яких 14000,00 грн. основного боргу, 1195,82 грн. інфляційних втрат та 1070,69 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2010 р. № 27/5.

Обґрунтовуючи позов, ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" посилається на положення ст.ст.11,509,525,526,530,612,620,625,626,901,903 ЦК України, ст.ст.175,193 ГК України, умови зазначеної угоди, акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.08.2010 р. № 5 тощо.

Центр зайнятості звернувся в господарський суд із зустрічним позовом до ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" про визнання недійсним договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2010 р. № 27/5 та акту здачі-приймання виконаних робіт від 29.08.2010 р. № 5.

Нормативним обґрунтуванням зустрічного позову являються, зокрема, ст.ст.203,215,216,228,229 ЦК України, ст.ст.179,180,207,208 ГК України, ст.ст.4,41 Закону України „Про здійснення державних закупівель".

Підставами для задоволення зустрічної позовної заяви Центр зайнятості називає те, що:

- оспорюваний договір являється неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину;

- договір про надання консультаційних послуг від 01.08.2010 р. № 27/5 порушує вимоги законодавства, публічний порядок та моральні засади суспільства, т.я. його підписано за відсутності відповідних бюджетних призначень, а також із застосуванням ділення предмету закупівлі, про що свідчить наявність інших аналогічних за змістом угод;

- в примірниках акту виконаних робіт та договору, які є в розпорядженні Центру зайнятості, не проставлено їх дати та номери, що підтверджує завчасне оформлення цих документів, без реального виконання вказаних робіт, обумовлених контрагентами. Наведене доводить й факт підготовки проекту будівництва Білгород-Дністровського районного центру зайнятості тільки в грудні 2010 р.

ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" та Центр зайнятості не визнали позови процесуальних опонентів, про що повідомили суд шляхом подачі письмових заяв.

Крім того, Центром зайнятості заявлено клопотання (зареєстровано 03.06.2013 р. № 17158/13), в якому просить: направити матеріали господарської справи № 916/728/13, які містять інформацію про наявність в діях посадових осіб ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" ознак кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, щодо внесення недостовірних відомостей про виконання робіт до акту здачі-виконаних робіт № 5 за договором про надання консультаційних послуг № 27/5, до слідчого відділу Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в рамках відкритого кримінального провадження № 12012170470000698; зупинити провадження у справі № 916/728/13 до вирішення в рамках досудового кримінального провадження № 12012170470000698 суттєвих для розгляду господарської справи питань.

На думку колегії суддів, вказане клопотання задоволенню не підлягає через те, що за своєю суттю передбачена п.2 ч.2 ст.79 ГПК України процесуальна дія у вигляді зупинення провадження у справі в зв'язку з направленням матеріалів до слідчих органів направлена на проведення останніми перевірки на предмет законності тих чи інших обставин, у той час як за посиланнями Центру зайнятості відповідна перевірка вже проводиться та навіть порушеного кримінальну справу, а, відтак, процесуальна необхідність для зупинення провадження згідно п.2 ч.2 ст.79 ГПК України відсутня. Стосовно іншої частини клопотання, то в її задоволенні суд також відмовляє, оскільки такої підстави для зупинення провадження у справі приписи ст.79 ГПК України взагалі не містять.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного, виходячи з такого.

01.08.2010 р. між Одеським обласним центром зайнятості (Замовник) та ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" (Виконавець) укладено договір № 27/5 (Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Білгород-Дністровського МРЦЗ з урахуванням специфічних потреб Замовника та вимог чинного законодавства (п.1 Договору розділу „Предмет договору").

Замовник зобов'язується: протягом 3 робочих діб з моменту підписання цього Договору надати Виконавцю необхідні документи та інформацію про предмет закупівлі торгів (п.1.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, встановленому даним Договором (п.1.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Виконавець зобов'язується: виконати у встановлені строки роботи, передбачені Договором, і передати роботи Замовнику згідно акту прийому-передачі в обумовлені Договором терміни (п.2.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання робіт, що передбачено цим Договором та діючим законодавством (п.2.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Вартість робіт визначається на основі кошторису (Додаток 1), який є невід'ємною частиною Договору, та складає 60000,00 грн. з ПДВ (п.1 розділу „Вартість робіт та порядок розрахунків" Договору). Розрахунки за виконані роботи з Виконавцем здійснюються в 5-ти денний термін після виконання і приймання послуг, передбачених Договором, та підписання акту прийому-здачі виконаних робіт (п.2 розділу „Вартість робіт та порядок розрахунків" Договору).

Роботи вважаються закінченими після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п.3 розділу „Термін виконання робіт" Договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання робіт в місці знаходження Замовника (п.1 розділу „Порядок здачі-приймання робіт" Договору). Консультаційні послуги повинні бути надані Замовнику в усній або письмовій формі (п.2 розділу „Порядок здачі-приймання робіт" Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.1 розділу „Інші умови" Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг, де містяться всі істотні умови для угод такого типу.

При цьому ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" виконано взяті на себе обов'язки по наданню консультаційних послуг на загальну суму 14000,00 грн., доказом чого є підписаний представниками та скріплений печатками сторін акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.08.2010 р. № 5.

В свою чергу Центр зайнятості в порушення приписів ст.ст.525,526,610,612,629,901,903 ЦК України та умов Договору не оплатив вартість спожитих послуг, не дивлячись на те, що це зобов'язання згідно ч.1 ст.530 ЦК України та п.2 розділу „Вартість робіт та порядок розрахунків" Договору мало бути виконано в 5-ти денний термін після підписання акту прийому-здачі виконаних робіт, тобто до 03.09.2010 р. включно.

Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 14000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням підтвердження матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором у сумі 14000,00 грн. з Центру зайнятості слід стягнути 1195,82 грн. інфляційних витрат за період з вересня 2010 р. по березень 2013 р. (фактично розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 1289,40 грн., проте позивач просить менше, що є його правом) та 1067,84 грн. 3% річних за період з 04.09.2010 р. по 20.03.2013 р.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних втрат задовольняються судом повністю, а щодо стягнення 3% річних - частково з огляду на допущення ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" арифметичних помилок у розрахунку.

По суті зустрічного позову Центру зайнятості господарський суд вважає за потрібне вказати наступне.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частинами 1,3,5,6 ст.203 ЦК України визначено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" в редакції, чинній на момент укладання Договору, встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Пунктом 2 ст.4 названого Закону України передбачено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оспорюваного Договору є надання інформаційних, консультаційних, методичних послуг та іншої допомоги по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Білгород-Дністровського МРЦЗ вартістю 60000,00 грн.

Приймаючи до уваги викладене та те, що додані до зустрічного позову аналогічні за змістом угоди стосуються центрів зайнятості в інших населених пунктах Одеської області, тобто різних об'єктів, господарський суд вважає неправомірними посилання позивача за зустрічним позовом на недотримання сторонами вимог ст.4 Закону України „Про здійснення державних закупівель", адже поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів під час укладення Договору місця не мав.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Враховуючи ту обставину, що контрагентами за Договором не здійснювався розподіл предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, яка передбачена вимогами Закону України „Про здійснення державних закупівель", а також той факт, що позивачем за зустрічним позовом не надано жодних належних доказів підтвердження порушення або наміру порушити публічний порядок, доводи Центру зайнятості щодо укладення Договору всупереч існуючому публічному порядку являються хибними.

Окремо слід відмітити те, що вартість предмету закупівлі за умовами Договору складає 60000,00 грн., що менше визначених ст.2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" граничних величин, а тому до спірних правовідносин приписи Закону України „Про здійснення державних закупівель" взагалі не застосовуються.

Твердження Центру зайнятості стосовно укладення оспорюваного Договору без відповідних на це кошторисних асигнувань як на підставу для визнання такого договору недійсним, господарський суд вважає хибними, оскільки ч.1 ст.23 БК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка дозволяла будь-які платежі з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення, не містить наслідків визнання договірних зобов'язань без наявності відповідного бюджетного призначення недійсними, в той час як положення нового бюджетного кодексу (ч.3 ст.48), який вступив в силу з 01.01.2011 р., де передбачено недійсність позабюджетних зобов'язань, на спірні правовідносини не поширюються, т.я. зворотної сили не мають.

Інші доводи Центру зайнятості теж наслідок у вигляді недійсності Договору не зумовлюють, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для визнання Договору недійсним викладена в постановах Вищого господарського суду України від 11.06.2013 р. № 916/86/13-г, від 10.07.2013 р. по справі № 916/93/13-г, від 23.07.2013 р. по справі № 916/208/13-г, а щодо необхідності стягнення заборгованості - в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2011 р. по справі № 9/17-732-2011 та від 04.04.2013 р. № 5017/3616/2012.

Окремо господарський суд зауважує, що акт приймання виконаних робіт у даному випадку лише фіксує факт надання послуг та не є правочином у розумінні ч.2 ст.202 ЦК України, з огляду на що обраний спосіб захисту порушеного права є неналежним, а тому вимога про визнання недійсним акту здачі-приймання виконаних робіт від 29.08.2010 р. № 5 задоволенню не підлягає.

За правилами ст.49 ГПК України судові витрати ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" покладаються на Центр зайнятості пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішила:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 10, код 03491435) на користь Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" (65085, м. Одеса, вул. Самольотна, 41-а, код 36435407) 14000/чотирнадцять тисяч/ грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги, 1067/одна тисяча шістдесят сім/ грн. 84 коп. 3% річних, 1195/одна тисяча сто дев'яносто п'ять/ грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1720/одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 20 коп. судового збору.

В решті первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 14.08.2013 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Малярчук І.А.

Гут С.Ф.