Рішення

від 07.08.2013 по справі 905/4732/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.2013 Справа № 905/4732/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк

до відповідача:Фермерського господарства «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області

про розірвання договору купівлі - продажу №29-04-13 від 29.04.2013р.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Шира О.В. - представник по довіреності №01/06 від 01.06.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області про розірвання договору купівлі - продажу №29-04-13 від 29.04.2013р. укладеного між сторонами.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що він свої обов'язки за договором виконав належним чином, однак станом на 30 квітня 2013 року, відповідач не передав обумовлену партію товару в зазначеній адресі відвантаження, оскільки йому не належало право власності на обумовлений товар. На думку позивача, ця обставина є порушенням пункту 1.2. договору, що з огляду на положення статті 658 Цивільного кодексу України, унеможливлює виконання договору на первинних умовах.

При цьому позивач посилається на норми ст.ст. 526, 610, 611, 658 ЦК України.

17 липня 2013р. позивач звернувся до суду з клопотанням б/н від 17.07.2013, в якому останній просив суд:

· витребувати у Головного управління статистики у Запорізькій області, відомості про загальну площу збирання соняшника, задекларовану Фермерським господарством «Елея» (ЄДРПОУ 33337834), згідно статистичного звіту за формою 29-СГ «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» за 2012р.;

· витребувати у Головного управління статистики у Запорізькій області, відомості про кількість одержаного врожаю соняшника, задекларовану Фермерським господарством «Елея» (ЄДРПОУ 33337834), згідно статистичного звіту за формою 29-СГ «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» за 2012р.

Суд задовольнив вказане клопотання, про що було викладено в ухвалі від 17.07.2013р.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 07.08.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

29 квітня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк (далі по тексту-Покупець) та Фермерським господарством «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір купівлі-продажу №29-04-13, згідно умов якого Продавець зобов"язався продати та поставити, а Покупець взяв на себе зобов»язання прийняти та оплатити насіння соняшнику, врожаю 2012 року, насипом відповідно до умов договору.

Продавець гарантував покупцю, що товар є його власністю та вільний від прав третіх осіб, не є предметом застави (у т.ч. податкового), не знаходиться під арештом, не є сумісною власністю та інше (п.1.2 договору).

За вказаним договором сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни (розділ 2,3).

Пунктом 5.1 договору, сторони встановили порядок поставки товару - на умовах FCA ИНКОТЕРМС - 2000 (транспортом покупця із складу продавця, навантаження входить у вартість Товару),- а саме: Запорізька область, селище міського типу Новомиколаївка.

Згідно пункту 5.2. договору строк поставки товару з 30 квітня 2013 року по 07 травня 2013 року включно.

Пунктами 5.4., 5.5 договору встановлено, що датою постачання товару вважається дата акту приймання-передачі або товарно-транспортної накладної на товар. Право власності на товар переходить до покупця після передачі товару.

У відповідності до п.6.1 договору покупець здійснює 95% оплату по факту відвантаження, з урахуванням кількості кожної відвантаженої партії товару за кожен день робіт по даному договору протягом всього строку, вказаного в п.5.2, та доплату за товар в сумі залікової кількості, з урахуванням доробки товару.

Згідно п.10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов»язань до повного їх виконання.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що при укладанні договору, враховуючи положення статті 658 Цивільного кодексу України, відповідач підтвердив своє право власності на обумовлений договором Товар.

Таким підтвердженням, зокрема, постав статистичний звіт за формою № 29-СГ «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» станом на 01 грудня 2012 року».

З вказаного звіту (код рядка 1218) вбачається, що в 2012 році відповідач отримав врожай соняшника, вага якого після доробки склала 14929,72 центнери, а площа збирання становила 1370,00 га.

Судом досліджено, що відповідачем в якості врожаю 2012 року було зібрано соняшника на зерно у вазі після доробки - 14 929, 72 центнерів.

Разом з цим, як зазначалось вище у п.1.2 договору, продавець гарантував покупцю, що Товар є саме його власністю.

Як вбачається з довідки Новомиколаївського відділення Вільнянської МДПІ від 25 лютого 2013 року № 235/10/15 відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 01 січня 2013 року.

Отже, наведений звіт та довідка у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що відповідач дійсно здійснює господарську діяльність, що полягає в сільськогосподарському товаровиробництві, зокрема, у вирощуванні соняшнику на зерно.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів та не доведено відсутність у відповідача права власності на обумовлений договором товар.

Частиною 2 статті 651 ЦК України, передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору, отже вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та, відповідно, розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки вимога розірвати договір у разі істотного порушення його умов є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності.

Втім, посилання позивача на відсутність у відповідача права власності на обумовлений договором товар, як на істотне порушення Фермерським господарством «Елея» договору та що внаслідок цього Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус» нібито спричинено шкоду, було у значній мірі позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору, є необгрунтованим, не доведеним у розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк до Фермерського господарства «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області про розірвання договору купівлі - продажу №29-04-13 від 29.04.2013р. укладеного між сторонами слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Згідно із ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк до Фермерського господарства «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області про розірвання договору купівлі - продажу №29-04-13 від 29.04.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Віртус», м.Донецьк та Фермерським господарством «Елея», смт. Новомиколаївка Запорізької області, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна