Постанова

від 14.08.2013 по справі 334/3940/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 334/3940/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унікальний № 334/3940/13-п

№ пров. 33 /778/367/ 13

Категорія - ст. 483,ч.1 МКУ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Булейко О.Л. за участю секретаря судового засідання Дмитренко Ю.Ф., представника Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України Наказного Т.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_2, відносно якої постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року провадження по адміністративній справі закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України, а також із закінченням строків притягнення її до адміністративної відповідальності.

З постанови судді вбачається, що 18 лютого 2013 року головним інспектором сектору взаємодії з митними органами оперативного відділу служби БК та ПМП Запорізької митниці було складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_2., у якому зазначено, що протягом 2011 -20012 років на митну територію України згідно контракту № 4.092 від 09.03.2011 року укладеному між ТОВ «Компанія «Бізнес -Ресурс» (ЄДРПОУ 37255955, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 8-99) та ТОВ «БИГ- Фільтр (Російська Федерація м. Санк-Петербург вул. Калініна, 53) переміщено товари «Автомобільні фільтри тонкої очистки палива», «Фільтруючи елементи повітряного фільтра» загальною вартістю

1971 894,98 грн., з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу підробленого контракту, у якому підписи від імені директора ОСОБА_4 виконані іншою особою.

Закриваючи провадження по адміністративній справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 КУпАП, суддя районного суду вказала, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність умислу ОСОБА_2. на підробку документів, які вона надала митним органам, крім того, спливли строки притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

В апеляційній скарзі заступник начальника Запорізької митниці Міндоходів просив скасувати постанову суду, прийняти рішення, яким визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника митниці Наказного Т.О., ОСОБА_2, проаналізувавши надані докази, вважаю, що постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню органу, який склав протокол для проведення додаткової перевірки.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, ст.486 МК України, завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, ст.489 МК України, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Під час розгляду справи судом не дотримано вимог закону, яким прописано забезпечувати точне й правильне застосування матеріальних і процесуальних адміністративно -правових норм з метою з'ясування всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення та правильної юридичної кваліфікації, яка виключала б двозначність тлумачення складу адміністративного проступку, за вчинення якого на певну особу накладається конкретне стягнення.

Як зазначено вище, відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення нею вимог ч.1 ст. 483 Митного кодексу, бо вона, будучи посадовою особою подала митному органу, як підстави для переміщення товару через митний кордон України підроблені документи, одержані незаконним шляхом.

Під незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю, виходячи із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року №8 (зі змінами внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 2008 року) слід вважати переміщення через митний кордон у тому числі з поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно до договору підряду від 17.01.2011 року, укладеному між ТОВ «Компанія «Бізнес -Ресурс», директором якого зазначено ОСОБА_4, та ОСОБА_2 (а.с.13) та наказу №1/ 01/ 2011 того ж директора ОСОБА_4 з 17.01.2011 року ОСОБА_2 була призначена відповідальною по роботі з митними органами від ТОВ «Компанія «Бізнес -Ресурс» (а.с. 14).

ОСОБА_2, будучи посадовою особою ТОВ «Компанія «Бізнес -Ресурс», декларантом надала до митних органів документи, у тому числі і контракт № 4.092 від 09.03.2011 та митну декларацію, для оформлення товару «Автомобільні фільтри тонкої очистки палива», «Фільтруючі елементи повітряного фільтру»

Декларантом, у розумінні п.8 ч.1 ст. 8 МК України, є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування товару на митниці.

Тобто матеріалами справи підтверджено, що декларантом товару, який надійшов для митного оформлення із Російської Федерації виступає ТОВ «Компанія Бізнес -Ресурс».

Декларант, відповідно до вимог ч.1 ст. 266 МК України, зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом, та надати митним органам передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

ОСОБА_2 не заперечувала, що саме вона виконувала митні формальності, як декларант товару. Вона заповнювала ВМД та надавала документи на товар.

Диспозиція ч.8 ст. 264 МК України зазначає, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у декларації.

У графі 54 поданої до митниці декларації (ВМД) ОСОБА_2 зазначила достовірність наданих нею документів.

У протоколі відносно ОСОБА_2 зазначено, що згідно «інформації Управління податкової міліції в Запорізькій області та пояснень гр. ОСОБА_4 встановлено, що директор та засновник ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» ОСОБА_4 з 2008 року по теперішній час працює слюсарем на ПАТ «Мотор-Січ» та за грошову винагороду в інтересах третьої особи зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс». Ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» він не мав, розрахунковим рахунком банка не користувався та нікого не уповноважував розпоряджатися ним. Статутні документи та печать ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» гр. ОСОБА_4 бачив тільки при реєстрації. Про місце знаходження печатки та документів ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» йому не відомо.

Згідно висновку експерта-криміналіста ОСОБА_5 від 07.02.2013 № 186 підпис від імені директора в контракті ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» від 22.12.2010 № UA221202/2010 виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з уподобанням підпису ОСОБА_4

Обставини, викладені у листі Управляння податкової міліції мали бути предметом перевірки судом першої інстанції, між тим, суддя районного суду передчасно прийшла до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Суддя допустила неточність у тлумаченні окремих положень статей Митного кодексу України.

Так, суддя вказала, що факт підробки документів саме ОСОБА_2 не доведений, у той час як ОСОБА_3 не обвинувачували у тому, що вона підробляла документи.

Відповідальність за ч.1 ст. 483 МК України настає саме за надання митному органу як підстави для переміщення товару через кордон підроблених документів, одержаних незаконним шляхом.

Заходи щодо встановлення вищевикладених обставин судом апеляційної інстанції результатів не дали. Представник митниці посилаючись на зайнятість у інших судових засіданнях не зміг надати докази у підтвердження даних обставин, чи спростування.

У той же час, ОСОБА_2 заявила про подачу скарги на дії експерта, який прийшов до висновку про те, що підписи на контракті виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Крім того, в ході перевірки законності виплати податку ТОВ «Компанія «Бізнес-Ресурс» факти підробки документів не підтвердилися.

Представник митниці погодився з доводами ОСОБА_2 відносно того, що на аркушах справи 88, 89, 90 є документи, які вона не підписувала, їх підписав представник підприємства Грін_Лайн. Вважав, що протокол у зв'язку з цим підлягає доопрацюванню.

З цих підстав матеріали справи необхідно повернути органу, який склав протокол відносно ОСОБА_2 для доопрацювання.

Що стосується висновків суду про спливу строків притягнення ОСОБА_2 до відповідальності на момент розгляду справи, то вони також не відповідають вимогам закону.

У зв'язку з тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, а постановити нове рішення по справі не має можливості, постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали справа направленню органу, який склав протокол відносно ОСОБА_2 для доопрацювання у рамках строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. .

Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Матеріали справи повернути для доопрацювання особі, яка склала протокол про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.Л. Булейко