Рішення

від 16.05.2013 по справі 1522/29254/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження:№2/522/4345/13

Cправа № 1522/29254/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в грудні 2012 році до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірванню шлюбу та поділ майна. В обґрунтування своєї позовної заяви вказує, що 29.09.2006 року він уклав з ОСОБА_2 шлюб, який був зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис № 1722. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося через відсутність взаєморозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Спільного господарства та сумісне проживання між ним припинено. Між сторонами досягнуто згоди щодо місця проживання неповнолітньої дитини, а саме за місцем проживання відповідача. За час спільного проживання у шлюбі сторонами було набуто спільне майно, яке на сьогоднішній день є спільною сумісною власністю: машиномісце АДРЕСА_1, право власності яке зареєстроване за ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності САС 448356 від 13.07.2009р.; набуті корпоративні права у вигляді 100% частки статутного капіталу ТОВ «Пальміра Істейт» ЄДРПОУ 35929737, зареєстровані за ОСОБА_1.

За попередньою домовленістю сторін частку відповідача в вартості набутого у шлюбі майна було оцінено у 25 000 тисяч доларів США, відповідач по справі погодилася отримати від позивача 25 000 доларів США в національній валюті по курсу НБУ складає 199 825 грн. 00 коп. Вищевказані грошові кошти позивач повинен був сплатити відповідачу, але в послідуючому ОСОБА_2 відмовилася від досягнутих раніше домовленостей, щодо отримання грошових коштів у розмірі 25 000 тисяч доларів США. Позивач по справі не заперечує проти сплати грошової суми за частку відповідача у набутому майні під час шлюбу, яка була оцінена за попередньою домовленістю сторін у 25 000 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, (діюча на підставі ордера № 0001 від 23.01.2013р.) просила позовні вимоги задовольнити, розірвати шлюб між сторонами та виділити у власність ОСОБА_1: машиномісце АДРЕСА_1, право власності яке зареєстроване за ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності САС 448356 від 13.07.2009р; та 100% частки статутного капіталу ТОВ «Пальміра Істейт» (код ЄДРПОУ 35929737).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просила шлюб розірвати залишити після шлюбне прізвище - «ОСОБА_2», проводити слухання без її участі та ухвалити рішення, яким шлюб розірвати, виділити позивачу машиномісце АДРЕСА_1 та 100% статутного капіталу ТОВ «Пальміра Істейт».

Відповідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_5,(діючий на підставі довіреності від 27.12.2012р.) у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив розірвати шлюб між сторонами, залишити прізвище відповідачки після шлюбу «ОСОБА_2».

Суд, вислухавши думку осіб, які з'явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 29.09.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис № 1722.

Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження, актовий запис № 182, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_2.

Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Судом встановлено, що сторони з кінця 2008 року разом не мешкають, не підтримують шлюбних відносин, сумісного господарства не ведуть.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер і тому підлягає розірванню.

Також судом встановлено, що за час спільного проживання у шлюбі сторонами набуто спільне майно, яке є спільною сумісною власністю: машиномісце АДРЕСА_1, загальною площею 35,1 кв.м., згідно свідоцтва про право власності САС № 448356, та 100% статутного капіталу ТОВ «Пальміра Істейт».

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано машиномісце АДРЕСА_1, загальною площею 35,1 кв.м., згідно свідоцтва про право власності САС № 448356.

Відповідно Статуту і Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 29.03.2013р. засновником ТОВ «Пальміра Істейт» є ОСОБА_1, якому належить 100% частки статутного капіталу у розмірі 1 600000,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 05.02.2013р. № 1-рп/2013 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України «Про господарські товариства», встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.(частина друга статті 115 ЦК України, частина перша статті 86 ГК України, частина перша статті 13 Закону «Про господарські товариства»).

Відповідно до ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Отже, статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства.

Згідно ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права визнаються речовими правами.

Право на частку у статутному капіталі господарського товариства (у тому числі -Товариства з обмеженою відповідальністю) виникає внаслідок внесення особою вкладу у статутний капітал цього товариства, є правовим наслідком внесення цього вкладу.

Згідно ст.12 Закону України "Про господарські товариства"товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст.53 цього закону, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Аналогічна норма міститься в ст.147 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право розпорядження майном належить його власнику (ч.1 ст.317 ЦК України), а право продажу товару належить його власнику (ч.1 ст.658 ЦК України).

Таким чином, законодавство України дозволяє учаснику товариства з обмеженою відповідальністю відчужувати свою долю. В свою чергу, право розпорядження майном є складовою права власності на нього.

Виходячи з наведених норм, власністю господарського товариства є майно, передане йому учасником (засновником) як вклад до статутного капіталу, а частка у статутному капіталі товариства не є власністю товариства, а є виключно власністю його учасника.

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, частка у статутному капіталі ТОВ "Пальміра Істейт" у розмірі ста відсотків, належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1, а саме -ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. При цьому, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ст.65 СК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року № 17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). Власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладені вище обставини справи, що встановлені судом, а також вказані правові норми, позов ОСОБА_1 про поділ майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.58 ,41, 92 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 169, 174, 208, 209, 212- 215, 218, ЦПК України, ст. 3, 57, 60, 63, 68, 69,70, 71,167, 104,110,112, СК України, ст.ст.11, 113, 115, 140, 177, 190, 319, 367,368, ЦК України, ст.13 Закону України «Про господарські товариства» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,- задовольнити .

Шлюб, між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 зареєстрований 29 вересня 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис № 1722, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 - розірвати.

Залишити за ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_2 .

Виділити у власність ОСОБА_1 машиномісце АДРЕСА_1 та 100 процентів частки статутного капіталу товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Істейт» (ЄДРПОУ 35929737).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

16.05.2013