Рішення

від 07.08.2013 по справі 916/1560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2013 р.Справа № 916/1560/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Карпенко В.І. за довіреністю від 20.06.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство»;

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності фізичної - особи ОСОБА_2;

про стягнення 29854 грн., -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» ( далі - Позивач ) звернулось до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення , посилаючись на наступне.

Позивачеві на праві приватної власності належить будівля (вагова), розташована в АДРЕСА_2.

01 червня 2010р. між сторонами у справі був укладений договір №26 оренди складського приміщення (далі - Договір ), за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у платне тимчасове користування на умовах та у порядку, закріплених у даному Договорі, нежитлове (складське) приміщення загальною площею 23 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1-1.3 Договору).

За п. 4.1. договору №26, термін оренди визначений з моменту прийняття орендованого об'єкта за актом про приймання і закінчується 30 червня 2011р.

Вказане приміщення передано відповідачеві за актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 01 червня 2010р.

За п. 5.1. Договору, розмір орендної плати складає 506 (п'ятсот шість) грн. на місяць.

Як зазначає позивач у позові, за час дії Договору Відповідач належним чином не виконував свій обов'язок щодо сплати орендної плати позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 6 578 грн. (506 х 13 міс), що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості.

За пунктами 7.1., 7.2 Договору після закінчення терміну дії договору орендар зобов'язаний на протязі двох днів звільнити орендований об'єкт і підготувати його до передачі орендодавцю за актом приймання-передачі. Об'єкт вважається поверненим після підписання сторонами акту приймання-передачі.

Позивач у позові зазначає, що не дивлячись на припинення строку дії Договору Відповідач продовжує неправомірно користуватись орендованим приміщенням та в порушення п.п. 7.1.,7.2. цього договору відмовляється його повертати позивачу.

Час прострочення відповідача щодо повернення приміщення орендодавцю становить 23 місяців (з липня 2011р. по травень 2013р.).

Відповідно сума неустойки, розрахованої на підставі ст. 785 ЦК України, становить 23 276 грн.(506x2x23)

Станом на 01 червня 2013р. загальна сума боргу відповідача за договором №26 з урахуванням заборгованості по орендній платі та суми неустойки за час прострочення повернення приміщення становить 29 854 грн. (6 578+23 276).

Відповідно до п.4.1 Договору строк дії Договору сплив 30 червня 2011р., відтак, на думку позивача, перебування відповідача в орендованому приміщенні є безпідставним. Однак, як зазначає позивач у позові, Відповідач відмовляється повернути вказане приміщення, мотивуючи це тим, що йому ніде зберігати його речі (товари непродовольчої групи).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти-господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.ч.1,5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 224 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

На підставі викладеного Позивач просить стягнути з відповідача - заборгованість по орендній платі за договором оренди складських приміщень №26 від 01 червня 2010р. в сумі 6 578 грн.; неустойку за договором оренди складських приміщень №26 від 01 червня 2010р. в сумі 23 276 грн., судовий збір.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Поштове повідомлення на ім'я відповідача вх. № ГСОО - 24975/13 від 01.07.2013 р. у справі.

Відповідач відзив на позов не надав. З урахуванням викладеного господарський суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме : вказаним вище Договором, актом прийому -передачі нежитлового приміщення, розрахунком заборгованості, свідоцтвом про право власності на об'єкт нерухомості, витягом про держану реєстрацію прав.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер Відповідач вказану суму орендної плати не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України.

У зв'язку з не виконанням обов'язку щодо повернення орендованого приміщення відповідачу правомірно нараховано неустойку, згідно приведеного позивачем розрахунку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд погоджується з ним та вважає правильним.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги Позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню повністю. .

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівське плодоовочеве підприємство» - задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» ( 68004, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Садова, 3; ідентифікаційний код 05529136) заборгованість по орендній платі за договором оренди складських приміщень №26 від 01 червня 2010р. в сумі 6 578 (шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн.; неустойку в сумі 23 276 (двадцять три тисячі двісті сімдесят шість) грн., судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.