Рішення

від 12.08.2013 по справі 581/390/13-ц

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/390/13-ц Провадження № 2/581/149/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року

Липоводолинський районний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Бутенка Д.В.

при секретарі судового засідання Якименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Липоводолинська районна державна нотаріальна контора, відділ Держземагенства у Липоводолинському районі Сумської області, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер гр. ОСОБА_6 - батько позивачки, який постійно проживав на території Калінінської сільської ради Липоводолинському району Сумської області. Спадкоємцями першої черги за законом є його дочка - позивачка по справі ОСОБА_1, також дочка - ОСОБА_2, сини - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які подали до суду заяви про відмову від прав щодо своєї частини у спадщині на користь позивачки. У ході оформлення спадкових прав виявлено ту обставину, що ще в 2005 році, тобто задовго до смерті батька, померла його дружина - ОСОБА_7. Ще за життя покійна склала заповіт, згідно з яким вона заповіла своєму чоловікові, батькові позивачки - ОСОБА_6, належний їй земельний пай. Незадовго до смерті батько прийняв спадщину після смерті своєї дружини, а саме отримав свідоцтво на право на спадщину за заповітом, яка складалася із земельної ділянки наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,116 га., розташованої на території Калінінської сільської ради. Дана земельна ділянка належала померлій матері позивачки на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Калінінською сільською радою Липоводолинського району Сумської області від 20 грудня 2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 114. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом вчинено посвідчувальний напис на державному акті про перехід право батька в порядку спадкування після смерті його дружини, проте зареєструвати право власності на своє ім'я, як спадкоємець, батько не встиг.

Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, розташовану на території Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, загальною площею 4,116 га.,яке посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 20 грудня 2000 року Калінінською сільською радою Липоводолинського району та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 114 на ім'я ОСОБА_7.

У судове засідання позивачка не з'явилася, але в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала повністю та попрохала справу розглянути без її участі.

Відповідач, представник Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, в судове засідання не з'явився, але в своїй письмовій заяві сільський голова позов визнав в повному обсязі, просить суд розглянути справу без присутності представника ради.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та про визнання позову в повному обсязі, про відсутність претензій до позивачки з приводу спадкового майна.

Представник Держземагенства в Липоводолинському районі в Сумській області, як третя особа, до суду не з'явився, з невідомих суду причин, хоча був вчасно повідомлений про дату час і місце проведення судового засідання.

Завідуючий Липоводолинською районною державною нотаріальною конторою Мельник В.О., в суд не з'явився, але в письмовій заяві не заперечував проти позову, просив справу розглянути без участі представника нотаріальної контори.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та третіх осіб, відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази зібрані у ній, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 (останній був батьком позивачки) та померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (остання була матір'ю позивачки) (а.с.5,7-10).

Позивачка є спадкоємицею за законом після смерті батька, інші спадкоємці за законом першої черги - дочка - ОСОБА_2, сини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в письмових заявах, засвідчених належним чином, відмовилися від прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_6 (а.с.10,14-17).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14 вересня 2011 року державним нотаріусом Роменської міської державної нотаріальної контори Білашенком Ю.В. 14 вересня 2011 року, спадщину після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що складалося з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,116 га., розташованої на території Калінінської сільської ради, як спадкоємець за заповітом, прийняв її чоловік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10а).

З копії договору № 246 від 15 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_6 та землевпорядною фірмою «ГЕО» вбачається, що остання зобов'язувалася виконати роботи зі складання технічної документації із землеустрою, формування обмінного файла на земельні ділянки, що знаходяться на території Калінінської сільської ради, а замовник - ОСОБА_6 зобов'язується надати всі необхідні копії документів та оплатили 100% вартості робіт авансом. Строк виконання робіт вважається момент зарахування коштів на рахунок виконавця, закінчення протягом шести місяців (а.с. 12).

У листопаді 2011 року гр. ОСОБА_6 здійснив перерахунок коштів на рахунок землевпорядної фірми «ГЕО» у сумі 500 гривень на оплату виконання робіт по вищевказаному договору (а.с.13).

У відповідності до копії Державного акту на право приватної власності на землю, земельна ділянка площею 4,116 га (вона складається з двох окремих масивів: ріллі площею 3,468 га та сіножатей площею 0,648 га), яка розташована на території Калінінської сільської ради, передана у приватну власність ОСОБА_7 на підставі рішення 15 сесії 3 скликання Калінінської сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2000 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відділу Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, вартість земельних ділянок площею 4,116 га, в тому числі: ріллі 3,468 га, сіножатей 0,648 га, передані у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_7 на території Калінінської сільської ради згідно з Державним актом серії НОМЕР_1, і становить станом на 2013 рік - 87651 грн. 37 коп. (а.с.61,62).

З довідки Липоводолинської районної державної нотаріальної контори від 19 липня 2013 року № 560/01-16 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 в Липоводолинській районній державній нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа за № 38/2013, дата заведення 20 лютого 2013 року, відомостей про спадкоємців, які вважаються такими що прийняли спадщину немає, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, заповіт від імені ОСОБА_6 Липоводолинською державною районною нотаріальною конторою не посвідчувався (а.с. 59).

Оцінивши докази у даній справі, суд дійшов висновку про те, що, земельна ділянка, площею 4,116 га, яка розташована на території Калінінської сільської ради передана у приватну власність на підставі рішення 15 сесії 3 скликання Калініської сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2000, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_7. Саме ця особа вказана як власник земельної ділянки у Державному акті на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, виданому 20 грудня 2000 року на ім'я ОСОБА_7. Також встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 був її чоловік ОСОБА_6, який за життя прийняв в установлену законом порядку спадщину, у виді земельної ділянки, але не встиг з незалежних він нього обставин належним чином оформити на себе дане спадкове майно.

Розглядаючи справу в межах заявленої вимоги, суд вважає, що визнання права власності на дану земельну ділянку, що за життя належала її матері - ОСОБА_7 та успадковану після її смерті її чоловіком (батьком позивачки), за позивачкою по справі необхідно для оформлення її права на спадщину.

При визнанні права власності на земельну ділянку, суд виходить з таких положень закону чинного на час виникнення спірних правовідносин зі спадкування.

Так, згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням здійснюється за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, вимоги позивачки суд вважає обґрунтованими.

За життя право власності на спірну земельну ділянку перейшло після смерті ОСОБА_7 до її чоловіка ОСОБА_6 на законних підставах, тому ОСОБА_1, як спадкоємець за законом, має право на цю спадщину як дочка померлого батька.

До цього, з позивачки необхідно достягнути 486 грн. 31 коп. судового збору недоплаченого нею при звернення до суду з майновою вимогою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, також нею не надано доказів її звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 208, 213, 214, 215, 218, 256 ЦПК України, ст.ст. 328, 344, 392, 1217, 1218, 1266 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Перемоги Липоводолинського району Сумської області, право власності на земельну ділянку розташовану на території Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області площею 4,116 га., про що Калінінською сільською радою Липоводолинського району Сумської області 20 грудня 2000 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, за № 114, як набуте нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

Достягнути з ОСОБА_1 486 грн. 31 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Бутенко