Ухвала

від 29.07.2013 по справі 801/3350/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3350/13-а

29.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3350/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 26.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" (вул.Воровського, буд16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними і скасування акту та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування акту та податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України від 21.03.2013 р. № 0005811502

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України віл 22.03.2013р. № 0004031501.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, б. 16, код за ЄДРПОУ 20662467) 980,90 грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" (далі - позивач, ТОВ Фірма "Русь") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004031501 від 22.03.2013 р., а також № 0005811502 від 21.03.2013р.

ТОВ Фірма "Русь" зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.04.1993р., має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 20662467, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434988 (а.с. 31), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 526102 від 16.03.2012р. (а.с. 33) та Статутом (11-30).

Позивач взятий на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі з 13.04.1994 року за №328 та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00791976 від 28.07.2005 р. (а.с. 34).

У період з 20.02.2013р. по 26.02.2013р. посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фірма "Русь" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3246818), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за період квітень 2009р., квітень 2010р., липень 2010р., вересень 2010р., квітень 2011р., вересень 2011р, жовтень 2011р., листопад 2011р..

За результатами перевірки складено акт від 05.03.2013р. №1197/15.-2/20662467 (а.с. 97-119). (далі - акт перевірки)

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2; п.5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон №334); п.44.1 ст. 44; п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п. п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138; п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 44408,00 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2009 р. - 338 грн.; 2 квартал 2010 р. - 18750,00 грн.; 3 квартал 2010 р. - 19791,00 грн.; 2 квартал 2011 р. - 773,00 грн.; 3 квартал 2011 р. - 2785,00 грн., 4 квартал 2011р. - 1971,00 грн.

З урахуванням п.102.1 ст. 102 ПК України податок до сплати складає 44070,00 грн.

- пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3; пп. 7.4.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 04.04.1997 р. (далі - №168); п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.5 ст. 198; п. 200.14, п. 200.15 ст. 201 ПК України, ТОВ Фірма «Русь» завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість усього у сумі 35911 грн., в внаслідок чого встановлено заниження ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 35911,00грн., у тому числі по періодах: за квітень 2009 р. - у сумі 270,00 грн.; за квітень 2010р. у сумі 15000,00 грн., за липень 2010р. у сумі 7500,00 грн., за вересень 2010р. у сумі 8333,00 грн., за квітень 2011р. у сумі 672,00 грн., за вересень 2011р. у сумі 2422,00 грн., за жовтень 2011р. у сумі 1076,00 грн., за листопад 2011р. у сумі 683,00 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй».

З урахуванням п.102.1 ст. 102 ПК України належить до сплати ПДВ в бюджет на загальну суму 35641,00 грн., у т.ч. по періодам: за квітень 2010 р. у сумі 15000,00 грн., за липень 2010р. у сумі 7500,00 грн., за вересень 2010р. у сумі 8333,00 грн., за квітень 2011р. у сумі 672,00 грн., за вересень 2011р. у сумі 2422,00 грн., за жовтень 2011р. у сумі 1076,00 грн., за листопад 2011р. у сумі 683,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: від 21.03.2013р. № 0005811502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 53705,30 грн., в тому числі за основним платежем - 44070,00 грн., та штрафними санкціями - 9635,30 грн. (а.с. 124); від 22.03.2013 р. №0004031501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44384,00 грн., в тому числі за основним платежем - 35641,00 грн. та штрафними санкціями - 8743,00 грн. (а.с.126).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 21.03.2013 р. №0005811502 та від 22.03.2013р. № 0004031501.

За період з 2010р. по 30.11.2011 р. ТОВ Фірма "Русь" задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в сумі 9 166 227,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3246818), ПП «Комманд» ( ЄДРПОУ 37081766), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за період з листопад 2010р. по квітень 2011р. встановлено їх завищення всього в сумі 179 555,00 грн.

У зв'язку з викладеним перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період, що перевірявся, встановлено його заниження на загальну суму 44408,00 грн., внаслідок допущених порушень податкового законодавства.

З акту перевірки вбачається, що такі висновки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з названими вище контрагентами.

Встановлено, що постачальниками ТОВ Фірма "Русь" у період, що перевірявся, були КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй», які мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході проведення перевірки отримана та використана інформація щодо даних контрагентів, а саме: акт від 06.04.2012 р. № 32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року; акт від 06.04.2012 р. № 36/22/36165567 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року"; акт від 11.04.2012 р. № 36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03. 2012 року".

Згідно матеріалів справи 26.04.2011р. позивачем у КП «Альянс» замовлені товари, згідно із рахунком-фактурою №РФ-0000212 від 26.04.2011р. останній поставив позивачу світильник побутовий у кількості 36 шт. всього на суму 4032,00 грн., у т.ч. ПДВ 672,00 грн. (а.с.43).

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується: видатковою накладною №267 від 28.06.2011р. всього на суму 4032,00грн., у т.ч. ПДВ 672,00грн.; податковою накладною №267 від 28.04.2011р. всього на суму 4032,00 грн., у т.ч. ПДВ 672,00 грн. (а.с.45, 46).

Про сплату вказаного товару свідчить платіжне доручення №274 від 28.04.2011р. на суму 4032,00 грн. з призначенням платежу - за світильник побутовий згідно РФ № 0000212 від 26.04.2011р. у т.ч. ПДВ 672,00 грн. (а.с.44).

Подальше використання наведеного товару у господарській діяльності позивача підтверджується актом списання № СпТ-000065 від 30.04.2011р. (а.с.145).

15.09.2011р. позивачем у ПП «Комманд» замовлені товари, згідно із рахунком № 1542 від 15.09.2011р. останній поставив позивачу круг відрізний діаметром 230 у кількості 25 шт. всього на суму 735,00 грн., у т.ч. ПДВ 122,50 грн. (а.с.54).

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується: видатковою накладною №1965 від 30.09.2011р. всього на суму 735,00грн., у т.ч. ПДВ 122,50грн.; податковою накладною №200 від 30.09.2011р. всього на суму 735,00грн., у т.ч. ПДВ 122,50грн. (а.с.56, 57).

Про оплату вказаного товару свідчить платіжне доручення №589 від 29.09.2011р. на суму 735,00 грн. з призначенням платежу - за круги відрізни згідно РФ №1542 від 15.09.2011р. у т.ч. ПДВ 122,50 грн. (а.с.55).

12.10.2011р. позивачем у ПП «Комманд» замовлені товари, згідно із рахунком № 1715 від 12.10.2011р. останній поставив позивачу будівельні матеріали у кількості 8 найменувань всього на суму 6455,28 грн., у т.ч. ПДВ 1075,88 грн. (а.с.58).

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується: видатковою накладною №2032 від 14.10.2011р. всього на суму 6455,28грн., у т.ч. ПДВ 1075,88грн.; податковою накладною №139 від 14.10.2011р. всього на суму 6455,28грн., у т.ч. ПДВ 1075,88грн. (а.с. 60,61).

Про оплату вказаного товару свідчить платіжне доручення №628 від 14.10.2011р. на суму 6455,28грн. з призначенням платежу - за будівельні матеріали згідно РФ №1715 від 12.10.2011р. у т.ч. ПДВ 1075,88грн. (а.с. 59).

25.10.10.2011р. позивачем у ПП «Комманд» замовлені товари, згідно із рахунком №1729 від 25.10.2011р. останній поставив позивачу будівельні матеріали у кількості 8 найменувань всього на суму 844,12 грн., у т.ч. ПДВ 140,44 грн. (а.с.62).

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: видатковою накладною № 2310 від 02.11.2011р. всього на суму 844,13 грн., у т.ч. ПДВ 140,69 грн.; податковою накладною № 45 від 02.11.2011р. всього на суму 844,13 грн., у т.ч. ПДВ 140,69 грн. (а.с. 64, 65).

Про оплату вказаного товару свідчить платіжне доручення № 677 від 02.11.2011р. на суму 844,12 грн. з призначенням платежу - за будівельні матеріали згідно РФ № 1729 від 25.10.2011р. у т.ч. ПДВ 140,68 грн. (а.с. 63).

Подальше використання придбаного у ПП «Комманд» товару у господарській діяльності позивача підтверджується актами списання: №СпТ-000136 від 30.09.2011р., №СпТ-000141 від 31.10.2011р., №СпТ №-000153 від 31.10.2011р., №СпТ-000167 від 30.11.2011р. (а.с.148, 152, 153,154).

21.04.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) укладений договір №34, відповідно до п. 1.1, п. 1.2 якого Підрядник приймає на себе зобов'язання оформить технічну документацію для об'єктів «Привокзальний», «Будьоновський», кафе «СВ» на об'єкті «Привокзальний», а Замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити Підряднику вартість виконаних робіт у повному обсязі відповідно до п. 2.1 договору та строків відповідно п. 3.1 та умов розділу 6 договору. Згідно із п. 2.1. вартість договору складає 90000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 15000,00 грн. (а. с. 73-74).

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: розрахунком №88 від 21.04.2010р. на суму 90000,00 грн., у т.ч. ПДВ 15000,00 грн., податковою накладною №155 від 29.04.2010р. на суму 90000,00 грн., у т.ч. ПДВ 15000,00 грн., актом №34 від травня 2010р. здачі-приймання виконаних робіт (послуг) - послуг по оформленню технічної документації для об'єктів «Привокзальний», «Будьоновський», кафе «СВ» на об'єкті «Привокзальний» (а.с.76,77, 78).

Про оплату вказаних робіт (послуг) свідчить платіжне доручення №217 від 29.04.2010р. на суму 90000,00 грн. з призначенням платежу - за оформлення технічної документації згідно РФ № 88 від 21.04.2010р. у т.ч. ПДВ 15000,00 грн. (а.с. 76).

28.07.2010 року між ТОВ Фірма "Русь" (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) укладений договір №240, відповідно до п. 1.1, п. 1.2 якого Замовник доручає, а Підрядник виконує за рахунок Замовника узгоджені сторонами підрядні роботи по підготовці та розробці проектної та технічної документації зовнішнього електропостачання об'єктів ринка «Привокзальний», розташований за адресою: АР Крим м. Сімферополь, вул. Шаталова, 2А, відповідно до вимог державних стандартів. Склад та обсяг робіт, які доручаються до виконання Підряднику, визначаються: локальним кошторисом по зовнішньому електропостачанню, з зазначенням найменування та вартості робіт, довідки вартості виконаних підрядних робіт (а.с.79-80).

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: розрахунком №90 від 28.07.2010р. на суму 95000,00 грн., у т.ч. ПДВ 19000,00 грн., податковими накладними №1002 від 30.07.2010р. на суму 45000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7500,00 грн. та №1396 від 06.09.2010р. на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., актом №240 від вересня 2010р. здачі-приймання виконаних робіт (послуг) - підрядних робіт (послуг) по підготовці та розробці проектної та технічної документації для об'єктів ринку «Привокзальний», розташований за адресою: АР Крим м. Сімферополь, вул. Шаталова, 2А (а.с.83, 84, 86).

Про оплату вказаних робіт свідчать платіжні дорученні №371 від 30.07.2010р. на суму 45000,00 грн. з призначенням платежу - за підготовку проектної та технічної документації згідно РФ №90 від 30.07.2010р. у т.ч. ПДВ 75000,00 грн. та №441 від 06.09.2010р. на суму 50000,00 грн. з призначенням платежу - за підготовку проектної та технічної документації згідно РФ №90 від 30.07.2010р. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с. 82, 85).

22.09.2011 року між ТОВ Фірма "Русь" (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Виконавець) укладений договір №1074, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає (приймає), а Виконавець приймає на себе роботи по проведенню авторського нагляду за будівництвом торгових павільйонів № 1,2,3,4,5 на території мікроринку по пр. Перемоги, 84 в м. Сімферополі. Згідно із п. 2.1. договірна ціна робіт за проведенням авторського нагляду, відповідно договору складає 13791,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 87).

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: розрахунком №1074 від 22.09.2011р. на суму 13791,00грн., у т.ч. ПДВ 2298,50грн., податковою накладною №124 від 22.09.2011р. на суму 13791,00грн., у т.ч. ПДВ 2298,50 грн., актом №1 від 22 вересня 2011р. здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за договором №1074 від 22.09.2011 - на виконання авторського нагляду за будівництвом торгових павільйонів № 1,2,3,4,5 на території мікроринку по пр. Перемоги, 84 в м. Сімферополі (а.с.88, 90, 91).

Про оплату вказаних робіт (послуг) свідчить платіжне доручення №556 від 21.09.2011р. на суму 13791 грн. з призначенням платежу - за проведення авторського нагляду згідно РФ № 1074 від 22.09.2011р. у т.ч. ПДВ 2298,50 грн. (а.с. 89).

25.11.2011 року між ТОВ Фірма "Русь" (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Виконавець) до договору №1074 від 22.09.2011р. укладена додаткова угода, відповідно до якої п.1.1 та п. 2.1. викладено у новій редакції. У п. 1.1 зазначено, що Замовник доручає (приймає), а Виконавець приймає на себе роботи по проведенню авторського нагляду за будівництвом торгових павільйонів №1,2,3,4,5,6 на території мікроринку по пр. Перемоги, 84 в м. Сімферополі. Згідно із п. 2.1 договірна ціна робіт за проведенням авторського нагляду, відповідно договору складає 16773,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 92).

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаною додатковою угодою підтверджується: розрахунком №1186 від 25.11.2011р. на суму 2982,00 грн., у т.ч. ПДВ 497,00 грн., податковою накладною №192 від 28.11.2011р. на суму 2982,00 грн., у т.ч. ПДВ 497 грн., актом №2 від 25 листопада 2011р. здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за договором №1074 від 22.09.2011 - на виконання авторського нагляду за будівництвом торгового павільйону №6 на території мікроринку по пр. Перемоги, 84 в м. Сімферополі (а.с.93,95, 96).

Про оплату вказаних робіт (послуг) свідчить платіжне доручення №735 від 28.11.2011р. на суму 2982,00грн. з призначенням платежу - за проведення авторського нагляду за будівництвом згідно РФ №1186 від 228.11.2011р. у т.ч. ПДВ 497,00 грн. (а.с. 94).

Відповідачем в акті перевірки не встановлено порушень при виконанні зобов'язань по укладеним договорам між позивачем та контрагентами, зокрема таких як відсутності фактичного виконання робіт.

Ввказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини між позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2010р., липень 2010р., вересень 2010р. виникли у період до набрання чинності ПК України, слід перевіряти їх відповідність Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, який втратив чинність з 01.01.2011 року.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону №334, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону №334 встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. (ст. 5.1 Закону №334)

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334)

Не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334)

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, валові витрати ТОВ Фірма "Русь" по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2010р., липень 2010р., вересень 2010р., підтверджено первинними бухгалтерськими документами та вказані витрати є валовими витратами у розумінні ст. 5 Закону №334/94.

Також, оскільки спірні правовідносини між позивачем по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2011р., вересень 2011р, жовтень 2011р., листопад 2011р. виникли у період після набрання чинності Податковим кодексом України, до них підлягають застосуванню норми розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, до валових витрат звітного податкового періоду законодавець відносить, зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, формування яких здійснюється в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих їх здійснення.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. (пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України)

Враховуючи, що валові витрати ТОВ Фірма "Русь" по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2011р., вересень 2011р, жовтень 2011р., листопад 2011р. підтверджено первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України.

Сумуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано до складу валових витрат віднесено суму у розмірі 179555,00 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй», у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження ТОВ Фірма "Русь" податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаними контрагентами в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44408,00 грн. є необґрунтованим. А отже, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 53705,30 грн., в тому числі за основним платежем - 44070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9635,30 грн. є протиправним.

Вищевикладене в повній мірі стосується й донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

ТОВ Фірма "Русь" задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що перевірявся, у сумі 555 331,00 грн.

За висновками актупозивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся у сумі 473216,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2009р., квітень 2010р., липень 2010р., вересень 2010р., квітень 2011р., вересень 2011р, жовтень 2011р., листопад 2011р. встановлено його завищення всього у сумі 35911,00 грн.

Як вже зазначалось, в акті перевірки відповідачем зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» господарських операцій через порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 35911,00 грн. за період, що перевірявся.

Оскільки спірні правовідносини з податку на додану вартість між позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2009р., квітень 2010р., липень 2010р. виникли у період до набрання чинності ПК України слід перевіряти їх відповідність Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №168).

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (п.п. 7.2.6. п.7.2. ст 7 Закону №168)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону №168)

Відповідно до положень п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). ( п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168)

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Сумуючи наведене та наявні матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону№168 засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ТОВ Фірма "Русь" господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй», останній був зареєстрований платником ПДВ.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Бренд Строй» за період квітень 2009р., квітень 2010р., липень 2010р., вересень 2010р. були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Податковий кредит по операціям з КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» сформований позивачем за період вересень 2011р, жовтень 2011р., листопад 2011р., отже до спірних правовідносин щодо заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаним контрагентом у вказані періоди підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 ПК України)

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п.184.5 ст.185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ТОВ Фірма "Русь" господарських операцій з ТОВ "Бренд Строй", останній був зареєстрований як платник ПДВ, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за травень, липень 2011р. були дотримані положення Податкового Кодексу України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб - контрагентів позивача КП «Альянс», ПП «Комманд», ТОВ «Бренд Строй» на момент укладення угод з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказані ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача: КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 3246818), ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

Отже, контрагенти позивача, як юридичні особи, були наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мали, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Крім того, діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок контролювати при отриманні податкової накладної, та включення на її підставі суми ПДВ до податкового кредиту, визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів.

Несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплаті) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідальною за сплату податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку цього податку, а не контрагент такої особи.

За таких обставин, суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевіряємий період на суму 35911,00 грн. правомірно та обґрунтовано.

Стосовно посилань відповідача на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АРМ "Облік платників", АРМ "Бест звіт", АРМ "ТАХ", АРМ "Аудит", АІС "Облік податків і платежів", АІС "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України", акт від 06.04.2012р. №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року; акт від 06.04.2012р. № 36/22/36165567 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй" (код за ЄДРПОУ 36165567) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року"; акт від 11.04.2012 р. № 36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс" (код за ЄДРПОУ 32468182) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03. 2012 року", колегія суддів вказує, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 21.03.2013р. №0005811502 та від 22.03.2013р. №0004031501 є протиправними та підлягають скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13р. по справі № 801/3350/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко