Рішення

від 19.12.2006 по справі 45/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/321

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.12.06 р.                                                                               Справа № 45/321                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза – Донецьк”, ЄДРПОУ 33393595, м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Теплокомплект”, ЄДРПОУ 31933645, м.Донецьк

про стягнення 40 521 грн. 14 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: Кирилюк О.С. - директор.

Від відповідача: Оводова Н.А. – дов.

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбаза - Донецьк”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Теплокомплект”, м.Донецьк,  про стягнення заборгованості у сумі 40 521 грн. 14 коп., в тому числі основний борг – 20 702 грн. 43 коп. та пеня – 19 818 грн. 71 коп.

В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач заявою б/н, б/д (вх.№02-41/49450) уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь основний борг у сумі 20 702 грн. 43 коп. та пеню у сумі 19 818 грн. 96 коп., а всього 40 521 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по договору №15/5 від 15.05.2006р., в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, специфікацію, рахунок,  накладну, податкову накладну та довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач у доповненнях до відзиву №93 від 19.12.2006р. позовні вимоги в частині стягнення основного боргу не заперечує та заперечує проти стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

15.05.2006р. між позивачем та відповідачем підписаний договір купівлі-продажу.

За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбаза – Донецьк” зобов'язане поставити, а Приватне підприємство „Теплокомплект”  зобов'язане прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі, вартість отриманого товару, асортимент, кількість та ціна якого зазначаються в протоколах узгодження цін або специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

15.05.2006р. між сторонами підписана специфікація №1 як додаток №1 до договору №15/5 від 15.05.2006р.

Як убачається з вказаної специфікації, позивач повинен поставити відповідачу трубу електрозварювальну розміром 102*3.5, марка 1ПС, довжиною 9,0 мм. у кількості 8,032 т. по ціні 2 666,67 грн.

Загальна вартість товару визначена у сумі 25 702 грн. 43 коп. (з урахуванням ПДВ).

На виконання умов договору №15/5 від 15.05.2006р. відповідно до накладної №59 від 15.05.2006р. позивачем за цим позовом був переданий відповідачу товар – труби 102х3.5 у кількості 8,032т по ціні 2 666,67 грн. на загальну суму 25 702 грн. 43 коп. (з ПДВ).

Відповідачем товар, що визначений у накладній, отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей серія ЯИА №682744 від 15.05.2006р.

Відповідно до п. 6.1 та п.6.2 договору купівлі-продажу №15/05 від 15.05.2006р. розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника – позивача. При цьому умови оплати зазначаються в додатках.

Судом встановлено, що відповідно до специфікації №1 від 15.05.2006р. умовами оплати є 100% оплата після отримання товару протягом десяти банківських днів.

15.05.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Стойбаза – Донецьк” для Приватного підприємства „Теплокомплект” виписаний рахунок №70 для сплати вартості товару у сумі 25 702 грн. 43 коп.

Як стверджує позивач, відповідачем 13.09.2006р. була сплачена сума 5 000 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20 702 грн. 43 коп.

Факт наявності заборгованості у сумі 20 702 грн. 43 коп. підтверджується відповідачем підписанням з його боку акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.11.2006р.

Умовами договору купівлі-продажу №15/5 від 15.05.2006р., п. 7. 2 встановлено, що прострочка оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку 0,5% від загальної вартості за кожен день прострочки.

Таким чином, позивачем нарахована пеня у сумі 19 818 грн. 96 коп.

За таких підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбаза – Донецьк” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Теплокомплект” заборгованості у сумі 40 521 грн. 39 коп., в тому числі основний борг - 20 702 грн. 43 коп. та пеня - 19 818 грн. 96 коп.

Відповідач заборгованість у сумі 20 702 грн. 43 коп. визнав, про що свідчить доповнення до відзиву на позов №93 від 19.12.2006р.

В частині стягнення пені відповідач заперечує.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення основної суми боргу у розмірі 20 702 грн. 43 коп. такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 19 818 грн. 96 коп., господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем підтверджений факт порушення умов договору №15/5 від 15.05.2006р., про що свідчить доповнення до відзиву №93 від 19.12.2006р.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем та відповідачем були погоджені умови невиконання чи неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань, зокрема п. 7 договору купівлі-продажу №15/5 від 15.05.2006р. передбачає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань. передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні причинені у зв'язку з цим збитки.

Пунктом 7. 2 встановлено, що прострочка оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку 0,5% від загальної вартості за кожен день прострочки.

Оскільки відповідачем у встановлені строки не виконаний обов'язок по сплаті повної вартості отриманого товару, господарський суд дійшов до висновку про правомірність пред'явленої позивачем до стягнення пені у сумі 19 818 грн. 96 коп.

При цьому посилання відповідача на ст.231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, господарським судом до уваги не примаються, враховуючи наступне:

За приписом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одночасно, розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що сторонами був обмовлений розмір пені, яка підлягає сплаті у випадку прострочки оплати товару.

З урахуванням ст.551 Цивільного кодексу України встановлений розмір пені за згодою сторін не суперечить нормам діючого законодавства.

Розмір неустойки, відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарський суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які давали б підстави для зменшення нарахованої позивачем пені, тому клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом залишене без задоволення.

Розрахунок суми санкції є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та з боку відповідача не заперечується.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги частково визнані, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 40 521 грн. 39 коп., в тому числі основний борг - 20 702 грн. 43 коп. та пеня - 19 818 грн. 96 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керу.ючись ст.ст. 22, 43, 47, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза – Донецьк”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Теплокомплект”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 40 521 грн. 39 коп., в тому числі основний борг - 20 702 грн. 43 коп. та пеня - 19 818 грн. 96 коп., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Теплокомплект”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза – Донецьк”, м.Донецьк  основний борг у сумі у сумі 20 702 грн. 43 коп., пеню у сумі 19 818 грн. 96 коп., а всього у сумі 40 521 грн. 39 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 405 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.12.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.