Постанова

від 06.08.2013 по справі 802/3230/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

06 серпня 2013 р. Справа № 802/3230/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до: сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків "Піщанський" про: стягнення адміністративно - господарської санкції,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) до сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків "Піщанський" (надалі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті невиконання вимог ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зокрема незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 21 094 грн. 83 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак від уповноваженого представника надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 23.07.2013р. та 30.07.2013р.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частина 4 статті 128 КАС України передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого, про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.

З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи заяву позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, а враховуючи вимоги ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875-XII (надалі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частина 2 статті 19 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Положеннями ч.9 ст.19 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

На виконання вищезазначених норм, відповідачем подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ від 27.03.2013р., згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 43 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників становив 890 грн. 07 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 1726 грн. 16 коп., кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" становить 1 особа. (а.с.4).

Дослідивши матеріали справи в розрізі даних норм, судом встановлено, що у 2012 році відповідачем не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця.

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Як наслідок цього, відповідач самостійно розрахував суму коштів адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі - 20 713 грн. 95 коп.

Порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, відповідно до ч.2 ст.20 Закону.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону, адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, загальна сума адміністративно-господарських санкцій на день звернення до адміністративного суду складає 21 094 грн. 83 коп., в тому числі, пеня в розмірі 380 грн. 88 коп. (а.с. 10).

Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі - Порядок). Згідно з п. 1, 2 Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що на запит позивача від 17.04.2013р. №01-10/419 щодо надання інформації про подання вищевказаних звітів, Піщанський районний центр зайнятості листом від 26.04.2013р. №04-4/1536, повідомив, що СВКП "Піщанським", протягом 2012 року звітів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів не подавав (а.с.7-8).

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Так, адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини 1 статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом, відносно відповідача наявні.

Отже, враховуючи те, що станом на момент подання позовної заяви, та момент розгляду справи в суді, відповідачем вчасно не сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків "Піщанський" (24700, вул. Леніна, буд 53, смт. Піщанка, Піщанський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03731081, банківські реквізити: р/р 26007131884 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Піщанський район, р/р 31216230700453, код ЄДРПОУ 37908698, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, призначення платежу: *; код ЄДРПОУ платника; код бюджетної класифікації 50070000, символ звітності 230, "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2012 рік") адміністративно - господарські санкції у розмірі 20 713 грн. (двадцять тисяч сімсот тринадцять гривень) 95 коп. (дев'яносто п'ять копійок) та пеню в розмірі 380 грн. (триста вісімдесят гривень) 88 коп. (вісімдесят вісім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна:

Суддя: Секретар: