Постанова

від 15.08.2013 по справі 808/5781/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2013 року о 10 год. 18 хв. Справа №  808/5781/13-ам.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого  судді          Шари І.В. при секретарі судового засідання  Пелеху С.І. за участю представників:                           позивача – не з'явився                           відповідача  – не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотех», м. Запоріжжя про стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Державної податкової інспекції у Ленінському районі                               м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотех» (далі – ТОВ «Інфотех», відповідач), в якому позивач просить постановити рішення про стягнення з рахунків у всіх банках, обслуговуючих відповідача суми податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 151891,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010                      №2755-VI (далі – ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2181-ІІІ) та зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 151891,35 грн., який виник в результаті несплати відповідачем сум самостійно узгоджених податкових зобов'язань. Представник позивача у судове засідання не з'явився, 15.08.2013 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, сума боргу не змінилась. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився. Ухвала про відкриття провадження, та судові повістки надсилались рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які повертались на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважаються такими, що були вручені відповідачу. Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання телефонограмою. Клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не  надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфотех» (ідентифікаційний код 19267349) 16.03.1993 зареєстроване як юридична особа та знаходиться за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Аваліані, буд.15, - що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ №927205 від 10.07.2013, який міститься у матеріалах адміністративної справи. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ «Інфотех» подавало до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за землю з юридичних осіб №544 від 14.02.2012, в якій відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання на 2012 рік на загальну суму 121513,13 грн. Відповідно до вказаної декларації щомісячна частка сплати податку склала 10126,09 грн. Судом встановлено, що відповідачем частково сплачені податкові зобов'язання за вказаною декларацією, проте з квітня по грудень 2012 ТОВ «Інфотех» податкові зобов'язання за вказаною податковою декларацією не сплачувались. Загальна сума податкових зобов'язань за вказаний період склала 91134,81 грн., та набула статусу податкового боргу. Крім того, ТОВ «Інфотех» подавало до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за землю з юридичних осіб №9002202087 від 25.01.2013, в якій відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання на 2013 рік на загальну суму 121513,13 грн. Відповідно до вказаної декларації щомісячна частка сплати податку склала 10126,09 грн. Судом встановлено, що за підприємством обліковується податковий борг по даті нарахування 02.03.2013, 30.03.2013, 30.04.2013, 30.05.2013, 30.06.2013 на загальну суму 60756,54 грн. Вказана сума відповідачем сплачена не була, та набула статусу податкового боргу. Отже, загальна сума податкового боргу за деклараціями 2012 року та 2013 року складає 151891,35 грн. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000  № 2181-III (у редакції чинній на час формування податкових вимог, далі - Закон України №2181-ІІІ) були сформовані та надіслані податкові вимоги: -          №1/825 від 05.10.2010, яка надсилалась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримана уповноваженою особою відповідача 21.10.2010, про що свідчить підпис на вказаному рекомендованому повідомленні (а.с.21-22); -          №2/940 від 23.11.2010, яка надсилалась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримана уповноваженою особою відповідача 22.12.2010, про що свідчить підпис на вказаному рекомендованому повідомленні (а.с.21-22). Станом на 15.08.2013 відповідач  має заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 151891,35 грн. Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне. Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу). Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За правилами п. 287.3 ст. 286 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України  передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Як вбачається із матеріалів  адміністративної справи, відповідачем суми самостійно задекларованих зобов'язань не були сплачені у встановлені законом строки і набули статусу податкового боргу. Як зазначено у  пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 95.1 – 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно із Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках. Аналогічні положення мітив Закон України №2181-ІІІ, який діяв на момент винесення податкових вимог. Відповідно до пункту 3.1 Розділу 3 Інструкції про порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контролю за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 №276 (далі – Інструкція №276), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У п.3.6 Інструкції №276 зазначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше). Згідно п. 4.1 Розділу 4 Інструкції №276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства. Податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій (п. 4.2.1 Розділу 4 Інструкції №276). Позивачем на підтвердження податкового боргу відповідача надано облікові картки  платника податків (зворотній бік, скорочена форма) ТОВ «Інфотех» за 2012 та 2013 роки,  відповідно до яких відповідач має податковий борг у сумі 151891,35 грн. з орендної плати за землю з юридичних осіб – який відповідачем самостійно не погашено. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із позовом  про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу. На момент розгляду справи у суді, вказана сума податкових зобов'язань  відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд  ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі                  м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити. Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфотех» (код ЄДРПОУ 19267349) на користь УДКСУ у Ленінському районі (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 151891,35 грн. (сто п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто одну гривню 35 копійок) (код платежу 13050200 на р/р 33216812700006). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.             Суддя                                                                                                            І.В. Шара