Постанова

від 23.07.2013 по справі 811/1905/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року Справа № 811/1905/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача - Крижановського Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 червня 2013 року № 0000690227.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо нікчемності правочинів укладених з ПП "Оникс СГ" за листопад 2012 року, оскільки такі висновки суперечать вимогам закону, а також, зважаючи на те, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, що позивач не сплачував ПДВ до бюджету, а отже не отримував податкової вигоди від укладення нікчемних угод.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених в запереченнях на позов.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 23.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 28.07.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 (далі позивач) зареєстроване як юридична особа Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 30.05.1995 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №178949 (а.с.14), є платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно свідоцтва №200094214 серія НБ №032869 (а.с. 15).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач), у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі наказу від 14.05.2013 року №1012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 (код за ЄДРПОУ 23227315) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Оникс-СГ" (код ЄДРПОУ 37427046) за жовтень 2012 року, за наслідком якої складено акт від 22.05.2013 року № 68/22-7/23227315 (а.с.18-28). Висновками проведеної перевірки є встановлення, як на думку посадових осіб податкового органу, порушень пунктів 198.2, 198.3, 196.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме - завищено суму податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 4247 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (рядок 17 декларації скороченої) у сумі 4247 грн.

За наслідками перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 року №0000690227, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 4247 грн. за основним платежем та 1062 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про збільшення грошових зобов'язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту розділу 3 акту перевірки вбачається, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів та додатку 2 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за листопад 2012 року відповідачем встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року операції з придбання товару у ПП "Оникс-СГ" на суму 4247 грн.

Відповідно до висновків акту Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області від 08.04.2013 року №295/1520/37427046 "про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Оникс-СГ" (код ЄДРПОУ 37427046) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року" (а.с. 78-87) відповідачем зроблено висновки про те, що підприємцями-покупцями ПП "Оникс-СГ" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП "Оникс-СГ" за листопад 2012 року, в тому числі селянському (фермерському) господарству ОСОБА_3 на суму 4246,67 грн.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ПП "Оникс-СГ" за наслідками яких сформовано податковий кредит за листопад 2012 р., суд зазначає наступне.

Між позивачем (покупець) та ПП "Оникс-СГ" укладено договір №1/11-12 від 01.09.2011 р., відповідно якого ПП "Оникс-СГ" продає, а позивач купує насіння соняшника "Брио" у кількості 26 одиниць за ціною 816,67 грн. за одиницю без ПДВ, а в сумі 25480грн., у тому числі сума ПДВ - 4246,67 грн.(а.с.31). Відповідно до умов договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар на протязі 10 робочих днів з моменту підписання Договору, за затримання передачі (відвантаження) виробу продавець сплачує штраф у розмірі 0.2% від суми договору за кожний день прострочення передачі (відвантаження).

ПП "Оникс-СГ" виписано видаткову накладну №1/8-11 від 08 листопада 2012 року (а.с.29), податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №91 (а.с.30).

Згідно пояснень позивача щодо доцільності придбання посівного матеріалу насіння соняшника у жовтні 2012 року, останнє було придбане з метою формування резервів посівного матеріалу під урожай на наступний рік, адже саме в цей період вартість такого матеріалу нижча, ніж в період посівної компанії, та є в наявності додаткові обігові кошти від реалізації зібраного врожаю. Придбаний матеріал стійкий до псування та зберігався на складі підприємства і був використаний для засіву с/г угідь підприємства у 2013 році.

На підтвердження факту зберігання товару позивачем надано картку рахунку щодо зберігання ТМЦ - насіння соняшника "Брио" на складі господарства, оборотно-сальдову відомість за листопад 2012 року (а.с. 49-50). На підтвердження факту використання насіння соняшника "Брио" позивачем надано Акт списання №СпТ-000001 від 19 квітня 2013 року.

Щодо документів, які підтверджують якість придбаної продукції позивач зазначив, що ПП "Оникс-СГ" не є виробником придбаного позивачем посівного матеріалу, а тому сертифікат якості на насіння дане підприємство не надавало, оскільки посівні одиниці були запаковані в мішки заводом-виробником відповідно до діючих держстандартів із зазначенням сортових та посівних якостей та відповідними маркуваннями на етикетці.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право на формування податкового кредиту у платника податку виникає лише за умови фактичного отримання послуг від контрагента - платника ПДВ в разі, якщо господарські операції підтверджуються первинними документами.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП "Оникс-СГ", суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Відповідачем щодо форми, змісту або реквізитів податкових накладних або інших первинних документів по господарським операціям позивача з ПП "Оникс-СГ" заперечень не висловлено.

Згідно інформації Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП "Оникс-СГ" за 3-4 квартал 2012 р. надавало відомості по найманим працівникам за формою 1-ДФ(а.с.73-74). Відповідно звіту ПП "Оникс-СГ" за формою 1-ДФ на підприємстві працювало двоє найманих працівників у 3 кварталі 2012 року та троє найманих працівників - у 4 кварталі 2012 року.

Тобто, у підприємства були наймані працівники, які б могли виконувати відповідні роботи, відтак господарська операція між позивачем та ПП "Оникс-СГ" могла відбутись.

На запит суду управлінням ДАІ УМВС України у Кіровоградській області надано відповідь, що за громадянином ОСОБА_5 з жовтня 2012 року і станом на день надання відповіді - 10.07.2013 року на обліку значилися транспортні засоби:

- автомобіль ИЖ 2715014, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 01.04.1993 року;

- автомобіль марки MAZDA 3, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 05.02.2009 року.

ОСОБА_5 відповідно звітів ПП "Оникс-СГ" за формою 1-ДФ за 3-4 квартал 2012 р. перебував на посаді головного бухгалтера підприємства, а отже у підприємства була у розпорядженні транспортні засоби для перевезення товару придбаного позивачем, оскільки від імені ОСОБА_5 (як генерального директора) був укладений договір з позивачем.

Викладене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарської операції між позивачем та ПП "Оникс-СГ", а отже правомірність формування позивачем податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 4247 грн.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи встановлено, що до податкового органу позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.63-68).

З розшифровки податкового кредиту до податкових декларацій за листопад 2012 року вбачається, що позивач включив до податкової декларації з податку за додану вартість за листопад 2012 року податкову накладну №91 від 31.10.2012 року видану ПП "Оникс-СГ" в сумі ПДВ 4246,67 грн. (а.с.30, 67).

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З огляду на те, що позивач, будучи суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, позбавлений обов'язку сплати податку на додану вартість до бюджету, що виключає можливість існування заниження податкового зобов'язання в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що позивач не допустив заниження податкового зобов'язання (недоплати) в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд вважає відсутнім об'єкт (базу) для нарахування штрафу за частиною 1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість застосування даної норми до позивача.

Нарахування ж податковим органом позивачеві штрафної санкції в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування є безпідставним та не ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що позивач не допустив заниження податкового зобов'язання (недоплати) в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд вважає відсутнім об'єкт (базу) для нарахування податкового зобов'язання за пп.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість застосування даної норми до позивача.

Враховуючи викладене, нарахування податковим органом позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5309,00 грн. є безпідставним та не ґрунтується на законі.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 114,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9 від 04.06.2013 року (а.с.2), тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень, задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 04 червня 2013 р. №0000690227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4247 грн. - за основним платежом та 1062 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити селянському (фермерському) господарству ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 28.07.2013 р., про що повідомлено сторони після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна