Постанова

від 09.08.2013 по справі 826/10549/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2013 року № 826/10549/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Дженерал Сервіс" до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003922280 та № 003912280.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія» Мармур ЛТД». Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 10 квітня 2013 року № 206/1-22-80-14298084 про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» (код ЄДРПОУ 14298084) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», (код за ЄДРПОУ 37889288) за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» (код ЄДРПОУ 14298084) зареєстровано як юридична особа Голосіївською районного в місті Києві державною адміністрацією 01 квітня 1997 року за адресою: 01004, місто Київ, вул. Горького, буд. 20Б, офіс 21.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення №100/10/22-80 від 08 квітня 2013 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та наказу начальника № 1082 від 08 квітня 2013 року, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс Дженерал Сервіс» (код ЄДРПОУ 14298084) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», (код за ЄДРПОУ 37889288) за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 10 квітня 2013 року № 206/1-22-80-14298084.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 та 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) всього на суму 52 610 грн., у тому числі за травень 2012 року у сумі 52 610 грн. та занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 320 134, 00 грн., у тому числі за травень 2012 року в сумі 52 610,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подані заперечення, які рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 20 червня 2013 року № 1267/10/22-7-10 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

Такий висновок податкового органу мотивований наступним: згідно акту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 01 березня 2013 року № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року встановлено, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» декларує обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто підприємство є вигодотранспортуючим суб'єктом господарювання. ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37816199) здійснює і діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мармур ЛТД» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003912280 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 та 201.7. статті 201 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 52 610,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003912280 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 та 201.7. статті 201 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 400 167,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 320134,00 грн., за штрафними санкціями - 80033,00 грн.

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мармур ЛТД», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мармур ЛТД» (Підрядник) укладено Договір підряду № AGS-MR/01/12 від 19 квітня 2012 року, за умовами якого Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик власними та залученими силами згідно проектної документації, діючих будівельних норм та правил, в обумовлений договором строк виконати будівельно-інсталяційні роботи, зазначені у Додатках №1 та №2 до договору підряду № AGS-MR/01/12 від 19 квітня 2012 року 2 по об'єкту: виробничі приміщення заводу Замовника, що знаходяться на території спеціальної економічної зони «Закарпаття» в м. Мукачеве на вул. Берегівській бічній, 4.

Згідно податкових накладних № 519 від 19 травня 2012 року, № 654 від 23 травня 2012 року, № 820 від 28 травня 2012 року, № 751 від 26 травня 2012 року, № 872 від 29 травня 2012 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, підрядником виконано роботи по монтажу систем теплопостачання та димовидалення у виробничих приміщеннях за адресою: м. Мукачево, вул. Берегівська бічна, 4 на загальну суму 372744,00 грн. у тому числі з ПДВ.

Оплата за виконані будівельні роботи здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за травень 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Мармур ЛТД», у зв'язку прийманням виконаних будівельних робіт.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мармур ЛТД» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що до основних видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» відповідно до Статуту товариства та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є будівництво будівель, будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних і транспортних мереж, інжинірингова діяльність сфері будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій і споруд, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. Для провадження підприємницької діяльності та реалізації обраних видів діяльності позивачем 23 травня 2007 року отримано Ліцензію на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком) серії АВ № 358959.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс» та Господарським товариством «Завод «Флекстронікс ТзОВ» 16 березня 2012 року укладено договір підряду № AG-FNS/02/2012, предметом якого визначено, що підрядник ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс» приймає на себе зобов'язання на свій ризик власними та залученими силами згідно проектної документації, діючих будівельних норм та правил, в обумовлений договором строк виконати будівельно-інсталяційні роботи, зазначені у Додатках № 1 та № 2 до договору № AG-FNS/02/2012 по об'єкту: виробничі приміщення заводу Замовника, що знаходяться на території спеціальної економічної зони «Закарпаття» в м. Мукачеве на вул. Берегівській бічній, 4.

На виконання договору від 16 березня 2012 року № AG-FNS/02/2012 укладеного із Господарським товариством «Завод «Флекстронікс ТзОВ», позивач уклав Договір підряду № AGS-MR/01/12 від 19 квітня 2012 року.

Судом встановлено, що строки виконання робіт за договором № AG-FNS/02/2012 від 16 березня 2012 року відповідають строкам виконання визначеними для ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс» договором № AGS-MR/01/12 від 19 квітня 2012 року.

Згідно з наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт форми КБ-3, ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» виконало обумовлені Договором роботи.

Відповідно до банківських виписок, позивач отримував кошти від замовника господарського товариства «Завод «Флекстронікс ТзОВ» за договором підряду № AG-FNS/02/2012 від 16 березня 2012 року на будівництво виробничих приміщень заводу Замовника.

Фактичне виконання будівництва виробничих приміщень заводу, що знаходяться на території спеціальної економічної зони «Закарпаття» в м. Мукачеве на вул. Берегівській бічній, 4, також підтверджується матеріалами фотофіксації будівництва на різних етапах виконання та видатковими накладними на придбання будівельних матеріалів, які були використані у т.ч. і підрядником ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» при будівництві, розрахунками вартості будівництва, встановленої форми, проектною документацією (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Крім цього, позивачем надано копії будівельних ліцензій ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», які підтверджують можливість даного суб'єкта господарювання на здійснення діяльності у сфері будівництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Необґрунтованими виявились доводи про обов'язкову наявність у позивача документів, які підтверджують факт транспортування товару, оскільки за умовами договорів поставки товар поставляється продавцем на склад покупця, а тому позивач і не повинен мати вказаних документів.

Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003912280 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи, що судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003912280, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» зменшено від'ємне значення з податку на прибуток підприємств у розмірі 52 610,00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року № 003922280 та № 003912280.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник