Рішення

від 05.08.2013 по справі 904/4546/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.13р. Справа № 904/4546/13

За позовом Приватної фірми "Стимул-В", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 57 205 грн. 07 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Голубчиков Р.В. - представник за дов. від 01.08.2012 б/н

від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Г. - представник за дов. № 26 від 29.12.2012

Касьянов О.О. - представник за дов. № 44 від 29.12.2012

СУТЬ СПОРУ:

Приватна фірма «Стимул-В» звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення основного боргу у розмірі 56 186 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 290 грн. 94 коп. та пені у розмірі 727 грн. 35 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки № Т69/05 від 19.01.2012 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.07.2013.

У відзиві на позовну заяву № 101-704 від 09.07.2013 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що обов'язку з проведення оплати за договором № Т69/05 від 19.01.2012 у відповідача не виникло, оскільки позивачем не надано оригіналів документів, надання яких передбачено в п.3.4 зазначеного договору.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України присутнім у судовому засіданні 15.07.2013 представникам сторін оголошено перерву до 29.07.2013.

29.07.2013 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій товаро-транспортних накладних.

Позивач 29.07.2013 надав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що відповідно до п. 5.1. договору, сторони визначили, що приймання товару за кількістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями. Згідно із вищезазначеною інструкцією, сторони під час приймання товару, у разі відсутності товаросупроводжувальних документів, складають відповідний акт.

У судовому засіданні 29.07.2013 було оголошено перерву до 05.08.2013.

31.07.2013 позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи оригінали рахунків-фактур.

У судовому засіданні 05.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2012 між Приватною фірмою «Стимул-В» (далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № Т69/05 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, кількісні та якісні показники характеристики зазначаються у специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар й оплатити його у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Постачання товару здійснюється постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки покупця. У письмовому підтвердженні (замовленні) покупець зазначає графік поставки, що складає обсяги та строки поставки товару у межах періоду поставки, який сторони зазначають у специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 3.4. договору разом із товаром, але не пізніше дати поставки товару, постачальник надає покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру (оригінал), видаткову накладну (оригінал), сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно п.п. 2.3., 2.4. договору (оригінали або належним чином засвідчені копії), у випадку якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності за системою сертифікації УКРСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно діючого законодавства України (оригінали або належним чином засвідчені копії, документи, надання яких зазначено у специфікації (додатку) до договору.

Загальна вартість товару за цим договором складає суму партії товару за усіма специфікаціями (додатками) до цього договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру. А також загальна вартість кожної партії товару зазначається у специфікаціях (додатках) до договору. Порядок оплати й форма розрахунків зазначається сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору. У випадку, якщо сторони, у порядку зазначеному у п. 4.6. цього договору, встановили строк оплати товару - після моменту поставки, покупець здійснює оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених у п. 3.7., 3.7. договору (розділ 4 договору).

Відповідно до специфікацій до договору № 2 та № 3 від 12.02.2013 передбачені наступні умови оплати товару: по факту поставки протягом 35 календарних днів (арк. с. 16-17).

На виконання умов договору відповідно до специфікацій № 2 від 12.02.2013 та специфікації № 3 від 12.02.2013 позивач поставив відповідач, а відповідач прийняв товар на загальну суму 56 186 грн. 78 коп., що підтверджується видатковими накладними № СТ-0000791 від 18.02.2013 на суму 35 871 грн. 60 коп., № СТ-0000792 від 18.02.2013 на суму 4 342 грн. 80 коп. та № СТ - 0000910 від 25.02.2013 на суму 15 972 грн. 38 коп. та довіреністю на тримання товару № 102 від 18.02.2013 (арк. с. 18-20, 23).

Таким чином, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідно до видаткових накладних № СТ-0000791 від 18.02.2013 на суму 35 871 грн. 60 коп., № СТ-0000792 від 18.02.2013 на суму 4 342 грн. 80 коп. виникло з 26.03.2013 та відповідно до накладної № СТ - 0000910 від 25.02.2013 на суму 15 972 грн. 38 коп. - з 02.04.2013.

Однак, відповідач на час розгляду справи не сплатив вартість поставленого товару, отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 56 186 грн. 78 коп.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати за вказаними накладними, в зв'язку з ненаданням позивачем оригіналів документів, як то передбачено в п. 3.4. договору, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

В договорі не передбачено інший порядок передачі документів, ніж той, що вказаний в п. 3.4. договору, тобто разом з товаром, та не передбачено складання окремого документу про передачу вказаних документів, або обов'язкове надіслання їх на адресу покупця.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Тобто, у разі невиконання з боку позивача зобов'язання щодо передання документів, відповідач має право встановити розумний строк для їх передання або відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до п. 5.1. договору приймання товару за кількістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Згідно із п. 12 Інструкції приймання товару за кількістю виконується згідно транспортним та супроводжувальним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) Відсутність зазначених документів або деяких з них не зупиняє приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну кількість продукції, у якому зазначається які документи відсутні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відсутність звернення відповідача щодо надання йому позивачем документів, а також акту про відсутність необхідних документів, згідно Інструкції, свідчить про виконання продавцем свого обов'язку щодо надання відповідних документів.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стосовно заперечень відповідача щодо ненадання позивачем оригіналів документів, передбачених п. 3.4. договору, суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час приймання товару за вищезазначеними накладними, не було складено акту, передбаченого Інструкцією, та відповідач не звертався до позивача щодо необхідності передання оригіналів документів передбачених п. 3.4. договору, відразу після поставки товару.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 56 186 грн. 78 коп. грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 56 186 грн. 78 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 727 грн. 35 коп. за період з 01.04.2013 по 03.06.2013.

Відповідно до ст. ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що нарахування неустойки, зокрема пені, можливе лише на підставі договору. Однак, зі спірного договору вбачається, що під час його укладання сторони не передбачили забезпечення невиконання або неналежного виконання зобов'язання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, а саме пені.

У зв'язку з вищевикладеним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 727 грн. 35 коп. слід відмовити.

Також за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував йому 3% річних у розмірі 290 грн. 94 коп. за період з 01.04.2013 по 03.06.2013 (63 дні).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх частково у сумі 289 грн. 62 коп., оскільки зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого товару згідно накладної № СТ-0000910 від 25.02.2013 виникло лише 02.04.2013 (62 дні).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 698 грн. 59 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) на користь Приватної фірми "Стимул-В" (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 5-а, офіс 9, код ЄДРПОУ 22123648) суму основного боргу у розмірі 56 186 грн. 78 коп. (п'ятдесят тисяч сто вісімдесят шість грн. 78 коп.), 3% річних у розмірі 289 грн. 62 коп. (двісті вісімдесят дев'ять грн. 62 коп.) та 1 698 грн. 59 коп. (одну тисячу шістсот дев'яносто вісім грн. 59 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 07.08.13р.