Рішення

від 06.08.2013 по справі 910/12388/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12388/13 06.08.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича

До Приватного підприємства «АС-ПАК»

Про стягнення 4 943,50 грн. за договором №785 від 21.06.2013

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: Тарасюк Ю.В.- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.08.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 4 943,50 грн. за договором №785 від 21.06.2013, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 було порушено провадження у справі №910/12388/13. Розгляд справи було призначено на 23.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 розгляд справи було відкладено на 06.08.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2013 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору №785 від 21.06.2013, не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений позивачем товар, а саме в розмірі 4 000,00 грн. (15 960,00 грн. (вартість поставленого товару) - 11 960,00 грн. (вартість оплаченого товару)= 4 000,00 грн.)

Крім того, у відповідності до п. 5.2 договору №785 від 21.06.2013, позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення з 13.07.2012 по 24.06.2013: 380,27 грн. - 10% річних, 567,28 грн. - неустойки (пені), на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 4,05 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідач своїх представників у судове засідання 06.08.2013 - не направив, вимоги попередніх ухвал суду, щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження вказаній позивачем у позовній заяві.

Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2012 між позивачем - фізичною особою-підприємцем Томчуком Андрієм Михайловичем, як постачальником, та відповідачем - Приватним підприємством «АС-ПАК», як покупцем, було укладено договір поставки №785 (далі - договір №785), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати (поставити) відповідачеві товарно-матеріальні цінності, зазначені у видаткових накладних, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити їх вартість (п. 1.1). Асортимент, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в накладних, які оформляються позивачем у відповідності з поданим позивачем замовленням (в усній чи довільній електронній формі на факс позивача) (п.1.2).

Умовами договору №785 сторони погодили, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем (п. 3.2), право власності на товар виникає у відповідача з моменту його передачі (поставки) та оформлення видаткової накладної (п.2.6), кожна із сторін, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони неустойки в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання та десять відсотків річних (п. 5.2).

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) №246, виданої Приватним підприємством «АС-ПАК» на ім'я Скрипець Олександра Сергійовича, останній був уповноважений на отримання товару від позивача - Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича.

Відповідно до видаткової накладної №ТО-0003245 від 03.07.2012, підписаної представниками сторін та скріпленою печатками позивача та відповідача, позивачем було передано, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на суму 15 960,00 грн.

Відповідно до узгоджених сторонами умов договору №785 (протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем), відповідач повинен був повністю розрахуватись за переданий товар, оскільки позивачем було передано товар загалом на суму 15 960,00 грн., натомість, як зазначає позивач, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за товар, а саме на суму 11 960 грн., що підтверджується випискою по рахунках позивача за період з 09.07.2012 по 12.07.2012 (09.07.2012 - 1 740,00 грн., 11.07.2012 - 9 000,00 грн., 12.07.2012 - 1 220,00 грн.)

Як зазначав позивач у позові, станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач сплату заборгованості за поставлений на підставі договору №785 товар на суму 4 000,00 грн. - не здійснив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №785 в сумі 4 000,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору №785, як продавцем, було передано відповідачу, а останнім прийнято товар на загальну суму 15 960,00, що підтверджується видатковою накладною №ТО-0003245 від 03.07.2012, яка підписана представниками позивача і відповідача без будь-яких претензій, зауважень, та скріплена печатками позивача і відповідача.

Однак, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати в повному обсязі переданого йому позивачем у власність товару у встановлений п. 3.2 договору строк (протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем) - не виконав, товар, переданий позивачем за договором №785 оплатив лише частково на суму 11 960,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, а саме, в сумі 4 000,00 грн. (15 960,00 грн. (сума поставленого товару згідно поданих видаткових накладних) - 11 960,00 грн. (сума оплаченого товару) = 4 000,00 грн.).

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором №785 в сумі 4 000,00 грн. - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №785, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо своєчасної оплати отриманого товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, такою, що підлягає задоволенню в повну обсязі в сумі 4 000,00 грн.

Крім того, у відповідності до п. 5.2 договору №785 від 21.06.2013, позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення з 13.07.2012 по 24.06.2013: 380,27 грн. - 10% річних, 567,28 грн. - неустойки (пені), на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 4,05 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 5.2 договору №785 встановлено, що кожна із сторін, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони неустойки в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання та десять відсотків річних.

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 4 000,00 грн., вказана сума не була оплачена відповідачем у строк, встановлений п. 3.2 договору №785 строк (протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем), дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання зі своєчасної оплати отриманого товару в сумі 4 000,00 грн., що згідно п. 5.2 договору №785 та ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу, пені та відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що при нарахуванні такої позивачем було допущено помилку у визначенні періоду нарахування такої з 13.07.2012 по 24.06.2013, а саме, не враховано положення ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4000,00 13.07.2012 - 13.01.2013 185 7.5000 % 0.041 %* 303.28

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором №785, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в сумі 303,28 грн. за період прострочення з 13.07.2012 по 13.01.2013.

Судом також було перевірено наданий позивачем розрахунок 10% річних в сумі 380,27 грн. за період з 13.07.2012 по 24.06.2013 з яким суд погоджується.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором №785, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 10% річних є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а саме в сумі 380,27 грн. за період прострочення з 13.07.2012 по 24.06.2013.

Судом було перевірено і наданий позивачем розрахунок інфляційного збільшення суми боргу та встановлено, що за період прострочення відповідачем зобов'язання щодо оплати, поставленого позивачем за договором №785, товару з 13.07.2012 по 24.06.2013 інфляційне збільшення суми боргу не відбулось.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу за прострочення виконання зобов'язань щодо оплати поставленого за договором №785 товару в сумі 4,05 грн. за період прострочення з 13.07.2012 по 24.06.2013 задоволенню не підлягає.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 4 000,00 грн., пеня - 303,28 грн. за період прострочення з 13.07.2012 по 13.01.2013 та 10% річних 380,27 грн. за період з 13.07.2012 по 24.06.2013. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АС-ПАК» (код ЄДРПОУ 37480546; місцезнаходження: 03 127, вул. Сєченова, буд. 5 кв. 92) на користь Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича (ідентифікаційний код 3041324133, місцезнаходження: 12 427, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Висока Піч, вул. Леніна, буд. 7, кв. 61) суму заборгованості - 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., пеню - 303 (триста три) грн. 28 коп., 10 % річних - 380 (триста вісімдесят) грн. 27 коп., а також 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 17 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 09.08.2013

Суддя С.Р.Станік