Рішення

від 13.08.2013 по справі 910/10925/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10925/13 13.08.13

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Торгові Іновації»

про стягнення 14 956,26 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Костильов В.А. - довіреність б/н від 02.01.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Торгові Іновації» про стягнення 14 956,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за право на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції та станціях метрополітену згідно Договору № 01701Р11 від 06.07.2011 року.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 14 956,27 грн. - основного боргу, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 10.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.06.2013 року.

25.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 02.07.2013 року.

02.07.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на 13.08.2013 року.

В судове засідання 13.08.2013 року представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.06.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2013 року позовні вимоги підтримав повністю і просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі по тексту - Сторона-1, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Торгові Іновації» (далі по тексту - Сторона-2, відповідач), було укладено Договір № 01701Р11 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) у відповідності до умов цього Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції («брендування») на міжстанційному переході метрополітену «Хрещатик» - «Майдан Незалежності» площею 135 кв.м., а Сторона-2 зобов'язується оплачувати надане право на умовах, визначених даним Договором та додатковими угодами до Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору вартість права на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції на станціях метрополітену («брендування») становить 63,60 гри (шістдесят три гривні коп.)- в т.ч. ПДВ 10,60 грн. за 1 м відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 року № 1427 «Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва».

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунки між сторонами здійснюються безготівковим шляхом.

Згідно з п. 3.3.1. Договору Сторона-2 має право користуватися місцями для розташування рекламної продукції на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.4.10. Договору Сторона-2 зобов'язується при розповсюджені реклами дотримуватись вимог Законів України «Про рекламу» та «Про захист суспільної моралі».

Згідно з п. 4.6. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за право на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції («брендування») на міжстанційному переході метрополітену «Хрещатик» - «Майдан Незалежності» площею 135 кв.м, згідно умов Договору і має заборгованість перед позивачем в розмірі 14 956,26 грн. (за період з 06.09.2011 року по 23.10.2011 року).

Регулювання правовідносин пов'язаних з розміщенням реклами в м. Києві здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

Пунктом 5 ст. 27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу право на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції на станціях метрополітену («брендування») згідно умов Договору, а відповідач не виконав умови Договору щодо сплати вартості права на тимчасове користування місцями для розташування інформаційно-іміджевої продукції на станціях метрополітену («брендування») за період з 06.09.2011 року по 23.10.2011 року.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 14 956,26 грн. - основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Торгові Іновації» (01032, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 107, код ЄДРПОУ 37026569) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, Солом'янський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 35, код ЄДРПОУ 03328913) 14 956 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 26 коп. - основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного рішення: 15.08.2013 року.