Рішення

від 13.08.2013 по справі 905/4003/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

13 серпня 2013 року Справа № 905/4003/13

Провадження №16/913/1630/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", м. Донецьк,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Злата"", м. Луганськ, -

про стягнення 15975 грн. 93 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Марченко Ю.І.,

секретар судового засідання Антонова І.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Несторак М.Я. - представник, - довіреність №155/13 від 25.07.2013;

від відповідача: представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 05.06.2013 №905/4003/13 цей позов за підсудністю спрямовано до господарського суду Луганської області, - за місцем знаходження відповідача (а.с.2).

Господарським судом Луганської області у зв'язку з надходженням даного позову порушено провадження у справі №905/4003/13, розгляд якої за результатами розподілу автоматизованою системою документообігу суду (ст.2 1 ГПК України) було доручено судді Шеліхіній Р.М.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15975,93 грн., з посиланням на неналежне виконання останнім умов договору №241/11, укладеного між сторонами 16.06.2011.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 01.07.2013 до 18.07.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог суду про надання документів та доказів; з 18.07.2013 до 01.08.2013 - у зв'язку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог суду про надання документів та доказів.

29.07.2013 у зв'язку з відпусткою судді Шеліхіної Р.М. був здійснений повторний розподіл справи автоматизованою системою документообігу господарського суду (ст.2 1 ГПК України), за результатами якого її розгляд було доручено судді Марченко Ю.І.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 01.08.2013 до 12.08.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача, невиконанням сторонами вимог суду про надання документальних доказів та з метою надання можливості подати додаткові докази.

01.08.2013, через канцелярію суду, позивач подав заяву (за вих.№б/н від 30.07.2013) про зменшення розміру позовних вимог, у якій повідомив суд про те, що при розрахунку суми позову ним було допущено технічну помилку, яка полягає у тому, що загальна сума, на яку відповідачем був поставлений товар за період з 16.06.2011 по 01.12.2011, зазначена як 18676906,56 грн., тоді як фактично вона складає 18676907,39 грн., тобто різниця складає 0,83 грн., а отже й сума боргу заявлена до стягнення з відповідача зменшилась на цю різницю та складає 15975,10 грн.

З урахуванням того, що ця заява не суперечить приписам частин 2 та 4 ст. 22 ГПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті.

Оцінюючи вищеописані дії позивача, суд керується позицією, викладеною у абзаці 4 пункту 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якої зменшення позивачем суми позову, в т.ч. й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження у частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням їх уточнення та пояснення від 09.08.2013 за вих. №б/н, наданого 12.08.2013 до суду).

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;164;170;179-180 та ін.).

Станом на день розгляду цього спору по суті оператор поштового зв'язку повернув до справи поштові відправлення суду про порушення провадження у справі і призначення її до слухання, а також про відкладення її розгляду, - з доданням довідок "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає";

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: місто Луганськ, вул. Карла Маркса, 5 (а.с.3-4), що підтверджується також витягом з ЄДР №16667215 станом на 18.06.2013 (а.с.159-161).

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

За таких обставин у суду маються достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

16.06.2011 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) у простій письмовій формі укладено договір №241/11, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець прийняти і оплатити на умовах викладених в договорі, лом та відходи чорних металів у відповідності до технічних вимог, вказаних в договорі, згідно доданих специфікацій та доповнень, далі за текстом договору - "товар" (п.1.1).

Ціна товару за одиницю та по позиціях вказана в доповненнях. Ціна товару приймається на умовах, викладених в договорі та доповненнях до нього. Датою формування ціни на товар та її зміни, є дата, вказана в залізничній накладній (штемпель в графі "Приймання вантажу до перевезення" на зворотному боці 1-го примірника залізничної накладної) або актах ф.19 (п.2.1).

Постачальник поставляє товар залізничними вагонами та автомобільним транспортом на умовах, передбачених цим договором (п.3.1.)

Перелік документів, якими супроводжується постачання товару, сторони визначили у п.3.7 договору.

У випадку отримання передплати за товар постачальник зобов'язується поставити товар в строк не пізніше 7 календарних днів від дати перерахунку коштів на його рахунок (п.3.8).

Як зазначено у п.5.1 договору, розрахунки за дійсним договором здійснюються в національній валюті України на підставі фактично поставленого товару відповідно до приймально-здавальних актів ф.69 або ф.19 шляхом перерахунку на протязі 5-ти банківських днів грошових коштів на р/р постачальника. За згодою сторін покупець може здійснювати повну або часткову передплату товару (п.5.2).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні спричинені у зв'язку з цим збитки (п.7.1).

Прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнути пеню з винної сторони у розмірі 2 (подвійної) облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення (п.7.2). При отриманні постачальником передплати та недодержанням строків поставки зазначених у п.3.8 покупець має право стягнути пеню з постачальника у розмірі 2 (подвійної) облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення (7.3).

Сторони домовилися, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011 (п.10.2) (а.с.8-11).

15.12.2011 сторони уклали додаткову угоду до цього договору, якою продовжили термін його дії до 31.12.2012 року (а.с.13).

На виконання цього договору відповідачем на підставі приймально-здавальних актів здійснено поставку товару позивачу за період з 16.06.2011 по 01.12.2011 на загальну суму 18676907,39 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.131-143).

Позивач натомість, здійснив оплату на рахунок відповідача за поставлений ним товар у сумі 18050000,00 грн., що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями за період з 16.06.2011 по 01.12.2011 (а.с.58-123), через що станом на 01.12.2011 у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем за поставлений товар.

Того ж дня, тобто 01.12.2011, відповідно до ст.ст.512-519 ЦК України між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" (далі - ТОВ "Інтеграл", боржник), відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "Злата"" (далі - ТОВ "ВКФ "Злата"", первісний кредитор) та Приватним підприємством "Прометей Стіл" (новий кредитор) у простій письмовій формі було укладено договір відступлення права вимоги №414/11, за умовами якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за зобов'язанням у розмірі 200000,00 грн., що виникло у боржника перед первісним кредитором за договором №241/11 від 16.06.2011 (далі - основний договір) (п.1).

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язання зазначеного в п.1 даного договору (п.2).

Відступлення права вимоги за цим договором вичиняється за ціною 200000,00 грн., яку новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору (п.3).

Пунктом 7 договору передбачено, що відступлення права вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основного договору.

Боржник не заперечує проти відступлення на користь нового кредитора права вимоги у розмірі передбаченому п.1 договору, що виникло у боржника перед первісним кредитором за основним договором (п.8); боржник зобов'язаний сплатити новому кредитору борг, що виник за цим договором, в строк до 31.12.2011 (п.9).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.11).

В якості доказу повного виконання умов договору відступлення права вимоги №414/11 від 01.12.2011 позивач надав до справи платіжні доручення від 29.12.2011 №3298 на суму 50000,00 грн. та від 26.12.2011 №3239 на суму 150000,00 грн. (а.с. 19, 20).

За період з 01.01.2012 по 31.05.2012 позивачем на виконання умов основного договору №241/11 від 16.06.2011 було здійснено попередню плату за товар, шляхом переказу грошових коштів на рахунок відповідача у загальній сумі 2698000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наданими до справи (а.с. 23-57), а в свою чергу відповідач за аналогічний період згідно приймально-давальних актів (а.с. 124-130), поставив товар на загальну суму 2255117,51 грн.

З вищевикладеного вбачається, що за весь період взаємовідносин сторін, а саме з 16.06.2011 по 31.05.2012, та з урахуванням відступлення права вимоги, позивачем було перераховано грошових коштів на рахунок відповідача на загальну суму 20948000,00 грн. (18050000,00 + 200000,00 + 2698000,00), а відповідачем поставлено товару на суму 20932024,90 грн. (18676907,39 + 225117,51), - з чого вбачається, що відповідач лише частково виконав своє зобов'язання за договором та допустив недопоставку товару на суму 15975,10 грн.

14.05.2013 позивач спрямував на адресу відповідача претензію на суму 15975,93 грн. за вих.№95/13 з вимогою повернути вказану суму коштів (а.с.14), що підтверджується доказами відправлення (а.с.15-16), але відповідач залишив її без відповіді та задоволення, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон - ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладене відповідач, отримавши передплату, повинен був керуватися приписами ст. 662 ЦКУ, згідно якій продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, - при цьому відповідно до ст. 663 Кодексу, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не передав покупцеві попередньо оплачений ним товар, покупець правомірно скористався правилом ч. 1 ст. 665 ЦКУ, якою визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Подальші дії позивача повністю відповідають нормі, викладеній у частинах 2-3 ст. 693 Цивільного кодексу, а саме: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Однак особливість цього спору полягає у тому, що постачальник, отримавши попередню плату за товар (предмет договору), не поставив його та не повернув суму попередньої плати за нього.

Відповідно до приписів частин 2 та 3 ст. 693 Кодексу якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимога позивача про повернення йому суми попередньої плати є законною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,509,525,526,527,530,610,612,614,626, 627,629,655,662,663,665,693 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,32-34,36,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Злата"", ідентифікаційний код 32691498, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 5, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", ідентифікаційний код 22015203, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Калузька, 16А, - грошові кошти у сумі 15975 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 10 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.08.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 15 серпня 2013 року.

Суддя Ю.І.Марченко