Рішення

від 13.08.2013 по справі 906/887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "13" серпня 2013 р. Справа № 906/887/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Ястремський О.В., довіреність № 08 від 30.07.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Океан-опт" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне джерело" (м.Житомир)

про стягнення 9836,04грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 14511,58грн. заборгованості, з яких:12226,04грн. основного боргу, 902,16грн. пені та 1383,38грн. 3% річних. Вимога позивача ґрунтується на неоплаті відповідачем поставленого товару та наданих послуг на підставі укладеного між сторонами договору №130 від 10.10.2011р.

Представник позивача в судове засідання подав заяву від 13.08.2013р., відповідно до якої просить зменшити позовні вимоги, прийнявши до розгляду прохальну частину позовної заяви від 20.06.2013р. в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Рекламне джерело" на користь ПП "Океан-Опт" 9836,04грн. основної заборгованості та 1720,50грн. судових витрат" (а.с.24).

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 9836,04грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.20).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2011року між Приватним підприємством "Океан-опт" (сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне джерело" (сторона-2, відповідач) укладено Договір №130 на продаж автозапчастин, технічне обслуговування, мийку та ремонт транспортних засобів (а.с.8-9), за умовами якого позивач зобов'язався поставити автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та авто аксесуари, шини, інші авто товари; виконувати ремонт та технічне обслуговування, мийку та шиномонтаж наданих відповідачем автомобілів, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи або поставлений товар на умовах, визначених цим договором (п.п.1.1.1-1.1.3).

Пунктом 2.7 договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем на підставі рахунку, протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок позивача або внесення готівкою в касу.

Відповідач сплачує позивачу вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та виписку рахунку-фактури (п.5.2 договору).

Так, матеріалами справи стверджується, що позивач поставив відповідачу товар та виконав роботи по ремонту автомобіля на загальну суму 26563,54грн., що підтверджується замовленнями-нарадами, видатковими накладними до замовлень-нарядів №ОА-015134 від 07.12.2011р., №ОА-017091 від 09.12.2011р., №ОА-019151 від 29.02.2012р. та актом №ОА-020866 здачі-прийняття робіт від 21.03.2012р. (а.с.10-14).

Однак, відповідач розрахунки за отриманий товар та виконані роботи провів лише частково. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих робіт та послуг за останнім утворилась заборгованість у розмірі 9836,04грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 30.01.2013р. за №2/50 про погашення заборгованості (а.с.17), проте відповідач в повному обсязі розрахунок не провів.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9836,04грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню , враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки умовами договору передбачено, що позивач поставляє автозапчпстини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та автоаксесуари, шини, інші автотовари та виконує ремонт та технічне обслуговування автомобілів відповідача - укладений між сторонами договір є змішаним, та за правовою природою є договором поставки та підряду.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 2.7 та 5.2 договору №130 визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку; вартість виконаних робіт оплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем в повному обсязі не провів. Наявність заборгованості в сумі 9836,04грн. (станом на 01.08.2013р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін (а.с.25), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 9836,04 заборгованості за поставлений товар та виконані роботи.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне джерело" (10002, м.Житомир, вул.Гагаріна, 47, код 33385338)

на користь Приватного підприємства "Океан-Опт" (10005, м.Житомир, вул.Черняхівського, 92, код 33864631)

- 9836,04грн. - основного боргу;

- 1720,50грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу;

2-відповідачу (рек. з повід.);

3 - позивачу разом із судовим наказом (рек.)