Рішення
від 13.08.2013 по справі 913/1980/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2013 року Справа № 913/1980/13

Провадження №31/913/1980/13

За позовом Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Свердловське лісомисливське господарство», м. Свердловськ Луганської області

до відповідача Державного підприємства «Підприємство Суходільскої виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№36)», м. Краснодон, м. Суходільськ Луганської області

про стягнення 9 565,00 грн.

Суддя Марченко Ю.І.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від прокуратури - Паршутін А.Б., посвідчення № 08308 від 09.10.2012 р.;

від позивача - Лупач О.В., за довіреністю № 236 від 07.07.2013 р.;

від відповідача - в судове засідання не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Прокурором м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Свердловське лісомисливське господарство» заявлено позовні вимоги до Державного підприємства «Підприємство Суходільської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№36)», м. Краснодон, м. Суходільськ Луганської області про стягнення заборгованості у сумі 9 565 грн. 00 коп. за договором купівлі - продажу товару № 33 від 12.10.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору купівлі-продажу № 33 від 12.10.2012 року, позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар-технологічну сировину твердих порід згідно додатку № 1 (Специфікація) п.п. 3.2 п. 3 договору, а відповідач зобов ??язувався прийняти товар та оплатити його відповідно до п.п. 1.1 п.1 зазначеного договору. Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29 700,00 грн. Відповідач оплату поставленного товару здійснив частково. Таким чином, заборгованість відповідача складає 9 565,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р. о 10 год. 00 хв.

13.08.2013 р. від представника позивача до канцелярії господарського суду Луганської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та акт звірки взаємних розрахунків від 01.08.2013 р., (оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні), які долучено до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмовий відзив не надав, витребуваних судом документів також не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

В абзаці 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Надіслана судом відповідачу ухвалу про порушення провадження по справі надсилалася на адресу, визначену в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ станом на момент розгляду справи, що підтверджується повідомленням від 29.07.2013 р. про вручення поштового відправлення (а.с. 53).

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом були створені для сторін належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання для можливості ознайомлення з матеріалами справи та надати нові докази, тощо).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позов заявлений прокурором на підставі ст. 121 Конституції України, якою передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статуту ДП «Свердловське лісомисливське господарство» затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 237 від 07.06.2011 р., підприємство засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 26.01.1997 р. № 107 «Про вдосконалення структури управління лісовим і мисливським господарством Луганської області», належить до сфери управління Державного комітету лісових господарства України і входить до сфери управління Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до пункту 5.2, 5.3, 5.7, ст. 5 Статуту Державного підприємства «Свердловське лісомисливське господарство» передбачають, що майно підприємства є державною власністю і формується також з доходів, одержаних від реалізації продукції, а також від інших видів фінансового-господарської діяльності, а збитки, завдані підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянинами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству за рішенням суду.

Як вказує позивач, що на час виникнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару № 33 від 12.10.2012р. у розмірі 9 565,00 грн. у Державного підприємства «Підприємство Суходільської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 36)» перед Державним підприємством Свердловське лісомисливське господарство» не мало особи, яка уповноважена на представництво його інтересів держави в особі Державного підприємства «Свердловське лісомисливське господарство» ніким не заявлявся, що є підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді з метою захисту державних інтересів.

Перевіркою, яка проводилася прокуратурою м. Свердловська Луганської області було встановлено, що 12.10.2012 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 33 (далі - договір) відповідно до п.п.1.1 якого, постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та строки, що встановлені договором, передати у власність покупцю (відповідач) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.9).

Відповідно до п. 5.2 договору загальна сума, на яку повинен поставитися товар, складає 29 700,00 грн.

Відповідно до пункту 6.2. пункту 6 договору передбачено, що оплата проводиться по факту поставки товару.

Судом встановлено, що згідно наступних товаротранспортних накладних позивачем поставлено відповідачеві товар: № 302 від 01.10.2012 на суму 9200,00 грн. (а.с.24); № 309 від 29.10.2012 р. на суму 11880,00 грн (а.с.22).; № 0000126 від 06.11.2012 р. на суму 1 485,00 грн. ( а.с.23).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб та відбитками печаток.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 13 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1181 від 14.11.2012 р. на суму 2 000,00 грн.(а.с. 15); № 1249 від 03.12.2012 р. на суму 5 000,00 грн. (а.с.16); № 1250 від 04.12.2012 р. на суму 1 000,00 грн.( а.с.17); № 1255 від 06.12.2012 р. на суму 2000,00 грн. ( а.с. 18); № 1311 від 18.12.2012 р. на суму 1 000,00 грн.(а.с.19); № 1374 від 28.12.2012 р. на суму 1 000,00 (а.с. 20); № 176 від 21.02.2012 р. на 1 000,00 грн.( а.с. 21), у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 9 565,00 грн. за договором.

22.05.2013 р. позивач направляв на адресу відповідача претензію № 168 від 22.05.2013р. (а.с. 13), відповіді на яку позивач не отримав.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином невиконав свій обов'язок відповідно умовам договору, здійснивши часткову оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 9 565,00грн., яка підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129 Конституції України, статями 525,526,530,629,655 Цивільного кодексу України, статями 22,33,34,43,44,49,65,75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Суходільської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 36)», 94420, Луганська область, м. Краснодон, м. Суходільськ, вул. Карпинського, 46, код ЄДРПОУ 08680388, на користь Державного підприємсва «Свердловське лісомисливське господарство», 94809, Луганська область, м. Свердловськ, вул. М. Бриксіна, 1, код ЄДРПОУ 00993627, заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 33 від 12.10.2012 р. у сумі 9 565,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн. 00 копійок).

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.08.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2013 р.

Суддя Ю.І. Марченко

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення13.08.2013
Оприлюднено16.08.2013
Номер документу32989071
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/1980/13

Рішення від 20.08.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Марченко Ю.І.

Рішення від 13.08.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Марченко Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні