Рішення

від 14.08.2013 по справі 910/11472/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11472/13 14.08.13

За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Приватного підприємства «Шарм і К»

про стягнення заборгованості в сумі 9033,57 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача: Бобришева В.В. - представник за довіреністю № 12 від 02.01.13;

від відповідача: Ковальчук Є.Ю. - керівник

В судовому засіданні 14.08.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» до Приватного підприємства «Шарм і К» про стягнення заборгованості в сумі 9033,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 30.12.2011 року між КП «Київтранспарксервіс» та ПП «Шарм і К» було укладено договір № ДНП-2011-12/167 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування. За доводами позивача відповідачем порушуються умови договору щодо повноти та вчасності сплати щомісячних платежів, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 8280,00 грн за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, крім того, позивач просить стягнути з відповідача 612,46 грн. пені та 141,11 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою суду від 17.06.13 порушено провадження у справі № 910/11472/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.07.13.

У судове засідання представники сторін з'явились, представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, проти позову заперечував.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 07.08.13 та надано відповідачу час для підготовки письмових заперечень на позов з наданням відповідних доказів.

У судовому засіданні 07.08.13 оголошувалась перерва до 14.08.13 за клопотанням відповідача щодо можливості укладення мирової угоди між сторонами.

У судовому засіданні 14.08.13 представник позивача повідомив суд, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією та умовами укласти мирову угоду. За таких обставин позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач зазначив на розсуд суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30.12.2011 року між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (далі - позивач, сторона-1) та Приватним підприємством «Шарм і К» (далі - відповідач, сторона-2) було укладено Договір ДНП-2011-12/167 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 15 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Сабурова, 17(далі - об'єкт) , що розташований в межах III територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість послуг, наданих стороною-1 стороні-2, за кожен день провадження діяльності становить 6 (шість) гривень за одне місце для платного паркування транспортних засобів, в тому числі збір за місця для паркування та ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. Договору загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 по Договору визначена в Графіку платежів (Додаток №2 до даного Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору розрахунок між Сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця відповідно до Графіку платежів (Додаток №2 до даного Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.12 і діє до 31.12.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати за послуги надані позивачем відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг (за період з жовтня по грудень 2012 року) в розмірі 8280,00 грн. Доказів своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань за договором ДНП-2011-12/167 від 30.12.11 відповідачем не надано, обставини, повідомлені позивачем відповідач не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України зазначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві для експлуатації фіксовані місця для паркування на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору лише частково сплатив позивачу за отримані послуги і має заборгованість перед позивачем в розмірі 8280,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 8280,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.4. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 612,46 грн.

Згідно з п. 4.4. Договору за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п.3.1. цього Договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 612,46 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних, що за розрахунком позивача складає 141,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 141,11 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Шарм і К» (02002, м. Київ, просп.. Визволителів, 5, ідентифікаційний код 30220339) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030 м. Київ, вул. Леонтовича, будинок 6, ідентифікаційний код 35210739) 8280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 612 (шістсот дванадцять) грн. 46 коп. - пені, 141 (сто сорок одну) грн. 11 коп. - 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.