Рішення

від 13.08.2013 по справі 919/642/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа № 919/642/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., при секретарі Григор'євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 44)

до відповідача - Приватного підприємства "Дунайстройінвест"

(99042, м. Севастополь, вул. Каліча, буд. 14, кв. 4)

про стягнення заборгованості 225 421,88 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Гладченко О.І., довіреність № 20789/0/2-12 від 29.12.2012;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства "Дунайстройінвест" про стягнення заборгованості у розмірі 258 393,11 грн, у тому числі 169 395,83 грн заборгованості за активну електроенергію за договором № 5610 на постачання електричної енергії від 10.09.2007, 10 404,49 грн пені, 3% річних у розмірі 2 401,19 грн, 692,16 грн збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та 75 499,44 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовані неповним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 5610 на постачання електричної енергії від 10.09.2007 в частині оплати за електричну енергію, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за активну електроенергію, за несплату якої Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" нарахувало підприємству пеню, 3% річних, індекс інфляції, а також за відповідачем утворилась заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Справа розглядалась у судових засіданнях 25.06.2013, 10.07.2013, 29.07.2013 та 05.08.2013 ухвалою суду було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, до 19.08.2013 включно, а розгляд справи відкладений на 13.08.2013.

13.08.2013 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію 136 395,83 грн., в.т.ч. НДС, за перевищення договірної величини електроенергії - 75 499,44 грн, 3% річних у розмірі 2 401,19 грн та пені у розмірі 10 433,26 грн, 692,16 грн - індекс інфляції, всього 225 421,88 грн, яка по суті є завою про зменшення позовних вимог.

Зазначені заяви відповідають вимогам ст.22 ГПК України , тому вони приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову -225 421, 88 грн, в межах якої розглядається спір.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2013 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 25.06.2013, від 10.07.2013, від 29.07.2013 та від 05.08.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, копії ухвал суду були отриманні відповідачем про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою Дунаєва про отримання, про причини неявки суд не повідомив.

Господарським судом міста Севастополя від 11.07.2013 за № 6158 повторно було направлено запит державному реєстратору Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя про надання відомостей стосовно Приватного підприємства "Дунайстройінвест" та у відповідь 29.07.2013 господарським судом міста Севастополя було отримано супровідний лист з додатком від 25.07.2013 № 18/35 з відомостями про Приватне підприємство "Дунайстройінвест" у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з даними про те, що Приватне підприємство "Дунайстройінвест" знаходиться за адресою: 99042, м. Севастополь, Балаклавський район, вулиця Каліча, будинок 14, квартира 4.

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.

Крім викладеного судом встановлено, що 10.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "Дунайстройінвест" (далі - споживач) було укладено договір № 5610 на постачання електричної енергії (далі - договір) (арк. с. 8-14).

Відповідно до Розділу 1 цього договору постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов даного договору.

Згідно з підпунктами 2.2.2. та 2.2.3. пункту 2.2. договору, постачальник зобов'язувався постачати споживачеві електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов, передбачених розділом 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.

Положеннями пункту 2.3. договору передбачено, що споживач зобов'язувався, зокрема, виконувати умови цього договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору і режиму роботи електроустановок відповідно до пункту 6 додатка „Порядок розрахунків", забезпечувати утримання своїх мереж відповідно до вимог нормативних документів, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків „Порядок розрахунків" і „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків".

Пунктом 1 додатку № 6 до вказаного договору „Порядок розрахунків", який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 9.1. договору), розрахунковим періодом є період з 5 календарного числа попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту активну електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника в уповноваженому банку, у випадку безготівкової оплати або готівковими грошовими коштами в прибуткову касу постачальника, з подальшим перерахуванням постачальником отриманих грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Датою оплати є дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів у касу постачальника.

Всі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись споживачем у строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.

Дата остаточного розрахунку є 10 число поточного місяця.

Додатком № 1 до договору сторони погодили обсяги поставки електричної енергії та потужності на 2013 рік.

Згідно з пунктом 2 додатку № 6 до договору щомісячно 5 числа представник споживача надає у службу Енергозбуту ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" звіт про спожиту електричну енергію споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником електричної енергії формується рахунок за споживання електричної енергії і видається під розпис споживачу або направляється поштою рекомендованим листом.

За умовами підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, спричинених постачальнику порушенням споживачем умов договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених у відповідності з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. При цьому оплата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт і більше.

Згідно з пунктом 9.3 договору спірні питання стосовно виконання умов договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 9.4. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дня його підписання та укладений на строк до 31.12.2007. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії чи перегляд його умов.

Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах.

Позивач, на виконання умов договору, свої зобов'язання перед відповідачем виконав, поставивши йому електричну енергію, що підтверджено, зокрема, відповідними актами про використання електричної енергії, які підписані сторонами, зокрема, відповідачем без заперечень та завірені печаткою Приватного підприємства "Дунайстройінвест" .

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту активну електроенергію за вищевказаним договором на постачання електричної енергії № 5610 від 10.09.2007 за період з лютого 2012 року по травень 2013 у розмірі 136 395,83 грн., а також 75 499,44 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії (рахунки за перевищення договірної величини № 179923 від 21.05.2013, № 148152 від 27.03.2013 та № 114362 від 10.01.2013).

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, які виникли з договору постачання електричної енергії, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також спеціального законодавства в сфері електроенергетики, а саме: Закону України „Про електроенергетику" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Точки продажу електричної енергії визначені у додатку № 2 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

В якості доказів наявності заборгованості відповідача за договором № 5610 від 10.09.2007 позивач надав суду акти про використання електричної енергії, (а.с. 47-50) а також рахунки-акти виконаних робіт (а.с 30-42).

Із наведених документів вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за активну електроенергію складає 136 395,83 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за активне споживання електроенергії, суд визнав його вірним.

Судом було також здійснено перевірку доказів отримання відповідачем вищенаведених рахунків-актів виконаних робіт, які були отримані відповідачем нарочно, про що свідчить його підписи в книзі обліку отримання споживачами рахунків за електричну енергію, витяги з якої знаходяться в матеріалах справи та були оглянуті судом.

За викладених обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 136 395,83 грн за договором № 5610 від 10.09.2007 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За умовами договору відповідач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії, встановлених зазначеним договором (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору).

Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови КМУ від 16.06.2005 № 473) встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

Судом установлено, що додатком № 1 до договору сторони погодили обсяги поставки електричної енергії та потужності на 2013 рік.

Проте, позивачем було виявлено перевищення договірної величини споживання електричної енергії з боку відповідача.

Перевищення договірних величин споживання електричної енергії відповідачем склало: у січні 2013 року - 19 712 кВт/год. на суму 18 699,80 грн, у березні 2013 року - 39 370 кВт/год. на суму 38 149,39 грн та у травні 2013 року - 18 651 кВт/год. на суму 18 650,25 грн, - всього на загальну суму 75 499,44 грн.

Позивачем були виставлені відповідні рахунки за перевищення ліміту спожитої електроенергії, однак, відповідачем вказані рахунки сплачені не були, у зв'язку з чим у нього склалась заборгованість перед позивачем у сумі 75 499,44 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок перевищення договірної величини споживання електричної енергії Приватного підприємства "Дунайстройінвест", дійшов висновку, що, в основному, він є вірним, але при розрахунку суми заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень, березень та травень 2013 року позивачем було застосовано не двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, а однократну.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 5610 від 10.09.2007 щодо оплати електроенергії понад визначені договором обсяги, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 75 499,44 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті заборгованості та з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 10 433,26 грн пені, 3% річних у розмірі 2 401,19 грн, 692,16 грн збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. та пункту 6 додатку № 6 до договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатками, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується з наступного дня після дати остаточного розрахунку.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені дійшов висновку, що він здійснений вірно та відповідає вимогам вищезазначеного законодавства, у зв'язку з чим пеня в сумі 10 433,26 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями пункту 7 додатку № 6 до договору передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми боргу.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних, дійшов висновку, що вони здійснені вірно та відповідають вимогам вищезазначеного законодавства, у зв'язку з чим 3% річних у розмірі 2 401,19 грн. та 692,16 грн збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за активну електроенергію в сумі 136 395,83 грн за договором № 5610 на постачання електричної енергії від 10.09.2007, 10 433,26 грн пені, 3% річних у розмірі 2 401,19 грн, 692,16 грн збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та 75 499,44 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії документально встановлений, підтверджений матеріалами справи.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

За таких обставин судовий збір в розмірі 4 508,44 грн. покладається на відповідача, а надлишково сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 659, 42 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дунайстройінвест" (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, буд. 14, кв. 4 , ідентифікаційний код 34077500, р/р 26004945217801 у СФ АКБ УСБ , МФО 324195, або з інших рахунків ) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081, р/р № 26031303351907 в ТОБО № 10011/0267, філія - Кримське республіканське управління ПАТ „Державний ощадний банк", МФО 324805) 136 395,83 грн. заборгованості за активну електричну енергію та 75 499,44 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Дунайстройінвест" (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, буд. 14, кв. 4 , ідентифікаційний код 34077500, р/р 26004945217801 у СФ АКБ УСБ , МФО 324195, або з інших рахунків ) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081, р/р № 260073537 в ПАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506) 10 433,26 грн пені, 3% річних у розмірі 2 401,19 грн, 692,16 грн збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Дунайстройінвест" (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, буд. 14, кв. 4 , ідентифікаційний код 34077500, р/р 26004945217801 у СФ АКБ УСБ , МФО 324195, або з інших рахунків ) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081, р/р № 260073537 в ПАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506) компенсацію по сплаті судового збору розмірі 4 508,44 грн.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081, р/р № 260073537 в ПАТ „Перший інвестиційний банк", м. Київ, МФО 300506) з Державного бюджету України (код за ЄДРПОУ - 38022717; рахунок № 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509; код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір») надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 659,42 грн , сплаченого на підставі платіжного доручення № 317 від 29.05.2013.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 14.08.2013.

Суддя О.С. Грицай