Рішення

від 12.08.2013 по справі 922/3230/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р.Справа № 922/3230/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Камертон", м. Ковель до ТОВ "Динеро-Капітал", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - Нежельська О.С., дов. № б/н від 22.07.2013р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору № I-К-ДК-001/07-13 від 22.07.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камертон» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» (відповідач). Свої вимоги обґрунтовує тим, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме, приміщення палацу культури літ. «А-4», загальною площею 8 184,1кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.124 (далі - Предмет іпотеки), та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САС № 278098 від 19.11.2008р. Однак, в порушення вимог чинного законодавства, а саме ст. 577 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про іпотеку" спірний договір нотаріально не посвідчений, що на думку позивача є підставою для визнання його недійсним.

08.08.2013р. за вх. № 29015 відповідач подав до суду заяву про накладення арешту на об*єкт нерухомості, що є предметом іпотекі за договором № I-К-ДК-001/07-13 від 22.07.2013р.

Ухвалою суду від 12.08.2013р. заяву відповідача про накладення арешту було задоволено на підставі ст. 1057-1 ЦК України та ст. 86 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 08.08.2013р. за вх. № 29014 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про слухання справи без участі його представника, за наявними в справі матеріалами. У відзиві на позов (вх. № 29019 від 08.08.2013р.) відповідач проти позову заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що сторони, під час укладання договору, досягли усіх істотних умов. Окрім того, відповідач посилається на виконання кредитного договору, на забезпечення якого було укладено спірний договір.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камертон» (позивач, Іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» (відповідач, Іпотекодержатель) укладений іпотечний договір № I-К-ДК-001/07-13 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя до Іпотекодавця за договором фінансового кредиту № ФК/07/13-03 від 19.07.2013р.

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме, приміщення палацу культури літ. «А-4», загальною площею 8184,1кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.124 (далі - предмет іпотеки), та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САС № 278098 від 19.11.2008р.

Відповідно до п.6.2. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст.575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно до ст.577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.575 ЦК України, правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Ст.18 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У пункті 2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013р. №11, Вищий господарський суд зазначає, що за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами спірний іпотечний договір є нікчемним, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору № I-К-ДК-001/07-13 від 22.07.2013р., підлягають задоволенню.

Суд залишає поза увагою заперечення відповідача щодо дійсності спірного договору, у зв'язку із виконанням відповідачем умов кредитного договору, в забезпечення якого укладений спірний іпотечний договір, та посиланням на приписи ст.220 ЦК України, відповідно до наступного.

Як встановлено судом, спірний іпотечний договір укладено в забезпечення договору фінансового кредиту № ФК/07/13-03 від 19.07.2013р., укладеного між сторонами.

Як вбачається з наданого відповідачем до матеріалів справи платіжного доручення № 529 від 30.07.2013р. відповідач виконав свої обов'язки за договором кредиту, сплативши на користь позивача суму кредитних коштів, обумовлену договором.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Одночасно, відповідно до ст.18 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір повинен містити визначені законом істотні умови, зокрема, посилання на видачу заставної або її відсутність.

Проте, в іпотечному договорі відсутнє будь-яке посилання на видачу або відсутність заставної.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про іпотеку», у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1147,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 203, 209, 215, 220, 546, 572, 575, 577 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Іпотечний договір № I-К-ДК-001/07-13 від 22.07.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камертон» (45001, Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська,1; код ЄДРПОУ 32578758), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» (61003, м. Харків, пров. Університетський,1; код ЄДРПОУ 36226713).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» (61003, м. Харків, пров. Університетський,1; код ЄДРПОУ 36226713), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» (45001, Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська,1; код ЄДРПОУ 32578758) 1147,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.