Рішення

від 30.07.2013 по справі 911/2227/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"30" липня 2013 р. Справа № 911/2227/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан", Згурівський район, с. Красне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савєр", м. Славутич про стягнення 145000 грн. за участю представників:

позивача:Нечипоренко С.В. - дов. від 20.07.2013р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савєр" (далі - відповідач) про стягнення 145000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне утриманням відповідачем сплачених грошових коштів в розмірі 145000 грн., які були перераховані за постачання товару, поставку якого останній не здійснив.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 16.04.2013р. № 101 на суму 145000 грн. за вказаний в ньому товар - диско-лаповий комбінований агрегат перерахував 17.04.2013р. на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 145000 грн. з призначенням платежу за диско-лаповий комбінований агрегат по рахунку від 16.04.2013р. № 101, що підтверджується платіжним дорученням від 17.04.2013р. № 245. Засвідчені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач протягом тривалого часу не здійснив постачання товару, за який позивач сплатив грошові кошти, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 21.05.2013р. № 1763, якою просив повернути отримані ним грошові кошти в розмірі 145000 грн. Факт надіслання вказаної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком "Укрпошта" від 22.05.2013р. № 3940 та описом вкладення у цінний лист від 22.05.2013р., засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказану вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 387 Цивільного кодексу України надає право власнику витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. В разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, безпідставне і незаконне володіння та утримання відповідачем грошовими коштами, які є власністю позивача, порушує права і законні інтереси останнього.

За таких обставин, враховуючи тривалий проміжок часу між перерахуванням позивачем на користь відповідача зазначених грошових коштів та моментом звернення позивача з даним позовом до суду, факт недосягнення згоди між сторонами у справі щодо умов та порядку поставки товару на зазначену суму, а також враховуючи не поставку відповідачем попередньо оплаченого позивачем товару, суд дійшов висновку, що належні позивачу грошові кошти у сумі 145000 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, доказів протилежного останній суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Савєр" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Бєлгородський квартал, 6, кв. 90, ідентифікаційний код 37563718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" (07612, Київська обл., Згурівський р-н, с. Красне, вул. Семенова, 18-а, ідентифікаційний код 34099299) 145000 (сто сорок п'ять тисяч) грн., 2900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 02.08.2013р.