Рішення

від 08.08.2013 по справі 911/2719/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. Справа № 911/2719/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства Канівське нерестово-виросне рибне господарство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСО-2006»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»

про стягнення 7 932,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Васюк П.П. - представник за довіреністю б/н від 01.07.2013 року,

від відповідача: Кучевський Ф.І. - представник за довіреністю б/н від 30.07.2013 року,

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

15.07.2013 року Дочірнє підприємство Канівське нерестово-виросне рибне господарство Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСО-2006» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №12/07 від 12.07.2013 року (вх. №2631) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» (далі - відповідач) про стягнення 7 932,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар (бензин та дизпаливо), талони на отримання якого, видані згідно видаткової накладної №РН-53579 від 10.10.2012 року, не були використані.

У зв'язку з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за невикористані талони на пальне у сумі 7 932,30 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2013 року порушено провадження у справі № 911/2719/13 та призначено розгляд справи на 01.08.2013 року.

01.08.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача з листом б/н від 01.08.2013 року (вх. 16513) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2013 року.

Одночасно, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. №30/13 від 30.07.2013 року (вх. №16514), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на неналежне виконання позивачем своїх обов'язків щодо використання талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів у строк, визначений в талоні.

У судове засідання 01.08.2013 року представники сторін у справі з'явилися. Господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 08.08.2013 року.

У судовому засіданні 08.08.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача по справі проти задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 08.08.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

У вересні 2011 року та жовтні 2012 року Дочірнє підприємство Канівське нерестово-виросне рибне господарство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСО-2006» (позивач у справі) в якості попередньої оплати за бензин та дизпаливо перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» (відповідач у справі) 26 029,00 грн. .

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №142 від 27.09.2011 року на суму 13 801,00 грн. та №116 від 09.10.2012 року на суму 12 228,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було видано позивачу талони на отримання бензину та дизпалива на вказану суму, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних (оригінали оглянуті в судовому засіданні), які підписані позивачем та відповідачем:

- РН-6980 від 05.10.2011 року на суму 13 801,00 грн.;

- РН-53579 від 10.10.2012 року на суму 12 228,00 грн.

За твердженням позивача, у зв'язку з закінченням строку дії талонів, йому було відмовлено представниками відповідача в реалізації його права на отримання паливно-мастильних матеріалів за наступними талонами:

- Бензин А-92 у кількості 140 літрів (14 талонів по 10 л) на суму 1 461,60 грн. (згідно ціни пального за накладною №РН-53579 від 10.10.2012 року 8,70 грн. без ПДВ +ПДВ 20%);

- Бензин А-95 у кількості 390 літрів (39 талонів по 10 л) на суму 4 169,10 грн. (згідно ціни пального за накладною №РН-53579 від 10.10.2012 року 8,9083333 грн. без ПДВ +ПДВ 20%);

- Дизельне паливо у кількості 240 літрів (12 талонів по 20 л) на суму 2 301,60 грн. (згідно ціни пального за накладною №РН-53579 від 10.10.2012 року 7,9916666 грн. без ПДВ +ПДВ 20%);

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді загальна сума невикористаних талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів становить 7 932,30 грн.

30.04.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №8 від 30.04.2013 року про повернення коштів за невикористані талони на паливно-мастильні матеріали в розмірі 7 932,30 грн. шляхом перерахування не пізніше 7 календарних днів на поточний рахунок позивача. Докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи. Крім того, отримання вказаної вимоги відповідачем не заперечується.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав, кошти за невикористані талони не перерахував, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини у зв'язку з виконанням договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За загальним правилом, передбаченим пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами повинні укладатись у письмовій формі. Між тим, в силу частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання письмової форми угоди тягне за собою недійсність такої угоди лише у випадках, якщо такий наслідок прямо передбачений в законі.

Отже, укладення сторонами договору купівлі-продажу в усній формі не створює наслідку його недійсності.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 вказаного Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Пунктом 10.3.3.1 вказаної Інструкції передбачено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем, що Дочірнє підприємство Канівське нерестово-виросне рибне господарство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСО-2006» не пред'явило для реалізації вищевказані талони на відпуск бензину та дизпалива в строк їх дії (протягом 2012 року).

Як зазначає позивач, у зв'язку з закінченням строку дії талонів з січня 2013 року на АЗС відповідача припинили приймати дані талони, пояснюючи це зміною їх форми та виведенням з обігу попередньої форми талонів.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із вказаної норми не вбачається залежність її застосування, виходячи з того, з чиї вини - продавця або покупця товар не був переданий. Єдиною умовою виникнення у покупця права вимагати передання попередньо оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати є не передача продавцем товару в установлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду від 24.03.2010 року №2-2/2313-2009.

Доводи відповідача про те, що він на підставі частини 6 статті 193 Господарського кодексу України має право відмовитися від виконання зобов'язання, оскільки позивач неналежно виконав свої обов'язки, що є необхідною умовою виконання, не беруться судом до уваги, виходячи з того, що обов'язок передати товар, визначений договором купівлі-продажу, покладається статтею 655, частиною 1 статті 662, статтею 663 Цивільного кодексу України на продавця, а не покупця.

Таким чином, пред'явлення талонів для виконання поза межами строку їх дії не надає права Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» відмовитись від виконання свого зобов'язання - передачі бензину.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача з вимогою забрати придбаний товар у строк, передбачений у талонах, а останній відмовився від свого обов'язку його прийняти.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 11.05.2013 року перерахувати позивачу кошти за невикористані талони на нафтопродукти.

Однак, як у вказаний строк, так і на дату прийняття рішення, відповідач свого обов'язку щодо перерахування коштів не виконав.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань щодо повернення суми попередньої оплати позивачу, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними і допустимими доказами позовної вимоги та її задоволення в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 25, ідентифікаційний код 37361279) на користь Дочірнього підприємства Канівське нерестово-виросне рибне господарство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСО-2006» (08705, Київська область, м. Обухів, с. Таценки, вул. Лісова, буд. 140, ідентифікаційний код 30839340) 7 932 (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 30 коп. заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 14.08.2013 року