Рішення

від 13.08.2013 по справі 914/2449/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 р. Справа № 914/2449/13

За позовом: Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей», м. Сквира, Київська область, до відповідача:Відділу освіти Галицького району Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів, третя особа:Львівська міська рада, м. Львів, про: стягнення заборгованості в сумі 56 652,20 грн. Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О. За участю представників: позивача:Тичковський А.П. - довіреність №1 від 06.12.2013 р. відповідача:Хуул Олівер Ууно - довіреність №01-24/1430 від 05.08.2013 р. третя особа:Не з'явився. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» до Відділу освіти Галицького району Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 56 652,20 грн. Ухвалою суду від 21.06.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 31.07.2013 р. залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівську міську раду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти №59 від 06.03.2012 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 56 652,20 грн. Просить суд, в порядку забезпечення позову накласти, арешт на грошові кошти та майно відповідача на суму позовних вимог, які належать відповідачу.

Ухвалою суду від 21.06.2013 р. позивача зобов'язано надати суду докази підставності заяви про забезпечення позову.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вимог ухвали суду від 21.06.2013 р. не виконав.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання. Вимог ухвали суду від 21.06.2013р. не виконав.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник третьої особи з'явився. Вимоги ухвали суду від 21.06.2013 р. не виконав.

Суд розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача на суму позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки позивачем не надано доказів підставності заяви про забезпечення позову - наявності фактичних обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, відсутні обґрунтовані припущення, що майно, яке є у відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 31.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2013 р.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 31.07.2013 р. виконав. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник відповідача з'явився, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 652,20 визнав в повному обсязі, що підтверджується поданою через канцелярію суду 12.08.2013 р. заявою про визнання позову. Доказів погашення заборгованості на суму 56 652,20 грн. суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник третьої особи не з'явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 31.07.2013 р. не виконав.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

06 березня 2012 року між ПП КФ "Прометей" (далі - учасник) та Відділу освіти Галицького району Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - замовник) укладено договір №59 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір). Згідно з п. 1.1 якого учасник (позивач у справі) зобов'язувався у 2012 році поставити замовникові товари, зазначені в Додатку №1 «Специфікація до Договору», а замовник (відповідач у справі) - прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2. Договору Найменування товару: молоко рідке та вершки (код за ДК 15.51.1). Асортиментний ряд та кількість товару зазначаються в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 344 179,60 грн. з ПДВ, в т.ч. 280 000,00 грн. з ПДВ - загальний фонд та 64 179,60 грн. з ПДВ - спеціальний фонд.

Відповідно до п. 4.3. Договору платник оплачує вартість кожної партії поставленого товару протягом 15 днів після отримання товару згідно рахунків та накладних, за умови надходження коштів на рахунок замовника.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу молочну продукцію на суму 56 652,20 грн.

У поданій позовній заяві позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, поставлений товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 56 652,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підписаний представниками сторін Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2013 р. по 23.04.2013 р., згідно якого заборгованість за поставлений товар становить 56 652,20 грн. (оригінал Акту оглянуто в судовому засіданні).

Позивач зазначає, що з метою врегулювання спірної ситуації відповідачу було направлено претензію вих. № юр-19/04/13-1 від 19.04.2013 р. з вимогою погасити заборгованість в сумі 56 652,20 грн.

В судовому засіданні 13.08.2013 р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 652,20 визнав в повному обсязі, що підтверджується поданою через канцелярію суду 12.08.2013 р. заявою про визнання позову на суму 56 655,47 грн.. Доказів погашення заборгованості на суму 56 652,20 грн. суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2012 року між ПП КФ "Прометей" (далі - учасник) та Відділу освіти Галицького району Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - замовник) укладено договір №59 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір). Згідно з п. 1.1 якого учасник (позивач у справі) зобов'язувався у 2012 році поставити замовникові товари, зазначені в Додатку №1 «Специфікація до Договору», а замовник (відповідач у справі) - прийняти та оплатити такі товари.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2013 р. по 23.04.2013 р. заборгованість відповідача за поставлений товар становить 56 652,20 грн.

Як встановлено судом, представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 652,20 визнав в повному обсязі, що підтверджується поданою через канцелярію суду 12.08.2013 р. заявою про визнання позову. Доказів погашення заборгованості на суму 56 652,20 грн. суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 652,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1 Позов задоволити повністю.

2 Стягнути з Відділу освіти Галицького району Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, вул. Л. Українки, 5, м. Львів; ідентифікаційний код 02144565 ) на користь Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» (адреса: 09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14; ідентифікаційний код 30668980 ) 56 652,20 грн. заборгованості, 1 720,50 грн. судового збору.

3 Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.