Рішення

від 12.08.2013 по справі 914/2915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 р. Справа № 914/2915/13

За позовом:Публічного акціонерного товариства «Галенергобудпром», с. Дуліби Стрийського р-ну Львівської обл. до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийські ковбаси», м. Стрий Львівської обл. про:стягнення 36 771,27 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Росипець Р.О. (довіреність № 55 від 14.04.2013 р.) від відповідача:не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

26.07.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПАТ «Галенергобудпром» (надалі - Позивач) до ТОВ «Стрийські ковбаси» (надалі - Відповідач) про стягнення 36 771,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.08.2013 р.

В судове засідання 12.08.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01.05.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди господарських приміщень № 119. На виконання умов Договору, позивач надав у платне, тимчасове користування приміщення їдальні, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Заводська, 27. Відповідач, у свою чергу, зобов'язувався своєчасно здійснювати орендні платежі, не пізніше 5-го числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим. Однак, всупереч умовам Договору, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання починаючи з березня місяця 2012 р., в результаті чого, заборгованість за вказаним Договором складає 34 935,48 грн. Крім цього, у зв'язку з простроченням орендних платежів, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1 522,81 - пені та 312,98 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце засідання, адже ухвала про порушення провадження у справі надсилалася на юридичну та фактичну адресу відповідача та була ним завчасно отримана, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень за № 8243400099145 (а.с. 3), № 8240003865037 (а.с. 4). Вимог ухвал суду від 29.07.2013 р. відповідач не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, що б у відповідності до положень ст. 75 ГПК України розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

01.05.2011 р. між відповідачем та ВАТ «Галенергобудпром», правонаступником якого відповідно до п. 1.1. Статуту ПАТ «Галенергобудпром» (а.с. 34) являється позивач, було укладено договір оренди господарських приміщень № 119 (надалі-Договір) (а.с. 12-13).

Як вбачається з положень Розділу 1 Договору , орендодавець (Позивач) передає, а орендар (Відповідач) приймає в тимчасове платне володіння 1-ий поверх незавершеного будівництва їдальні, що стоїть окремо (надалі-Приміщення) та знаходяться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Заводська, 27.

Пунктами 3.1. і 3.2. Договору передбачено, що термін оренди складає 1 (один) рік з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання. Якщо жодна сторона в 30-ти денний термін до закінчення даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний Договір автоматично пролонгується на термін 1 (один) рік.

Передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого в оренду (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір орендної плати за все приміщення, що орендується з урахуванням ПДВ, складає: 3 000,00 (три тисячі) гривень на місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед, не пізніше 5-го числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим (п. 4.2. Договору).

01.05.2011 р., на виконання зобов'язань за Договором, позивачем було передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди, у стані придатному до використання за цільовим призначенням, про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін Акт здачі-приймання від 01.05.2011 р. (а.с. 13).

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, починаючи з березня 2012 року і по березень 2013 року, утворилася заборгованість в розмірі 34 935,48 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків від 19.07.2013 р. (а.с.14) , актами виконаних робіт (а.с.21-26), які підписані та скріплені печатками сторін, а також карткою рахунку позивача № 36.1 (а.с.27), з якої вбачається, що грошові кошти в якості орендної плати за період з 01.03.2012 р. по 20.03.2013 р. за Договором, на рахунок позивача не надходили.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем у встановлений в Договорі термін кошти в розмірі 34 935,48 грн. сплачено не було, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку.

Крім цього, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями пункту 8.1.1. Договору встановлено, що орендар несе відповідальність у випадку прострочення по сплаті орендних платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за змістом ч. 6 ст. 232 ГК України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Крім цього, при вирішення питання щодо визначення розміру неустойки, суд враховує викладене в пункті 6 інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 N 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" положення про те, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з позовної заяви, позивач крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 1 522,81 грн. пені.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд відмічає, що цей розрахунок здійснений не у відповідності до наведених положень Господарського кодексу України та роз'яснень ВГСУ. Однак, пеня підлягає до стягнення у повному обсязі, у зв'язку з тим, що розмір пені заявлений позивачем є меншим від розміру пені обрахованої судом.

Також частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 312,98 грн. - 3% річних. Суд, перевіривши даний розрахунок, приходить до висновку про правильність його здійснення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийські ковбаси» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Галицька, 7А, код ЄДРПОУ 36895259) на користь Публічного акціонерного товариства «Галенергобудпром» (82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, код ЄДРПОУ 00110191) 34 935,48 грн. основної суми боргу, 1 522,81 грн. пені, 312,98 грн. три відсотки річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.