Ухвала

від 11.06.2013 по справі 9101/137311/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р.справа № 1170/2а-2414/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року

у адміністративній справі № 1170/2а-2414/12 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року відмовлено у задоволены адміністративного позову Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про скасування рішення Кіровоградського обласного центру зайнятості від 12.06.2012 року № 1106-4/03346822, яким до позивача застосовано економічні санкції в розмірі 21111,75 грн. за порушення вимог п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» щодо неподання державній службі зайнятості списків фактично вивільнених працівників за формою звітності №4-ПН «Звіт про фактичне вивільнення працівників» під час вивільнення техніка з обліку ОСОБА_1

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засіданні за викликом судової колегії, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатом проведеної 12 червня 2012 року головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості планової перевірки Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» з питань додержання законодавства про зайнятість населення щодо подання адміністративних даних про всіх прийнятих працівників, наявність вільних робочих місць (вакансій), інформації про наступне фактичне вивільнення працівників, працевлаштування громадян. які потребують соціального захисту, недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття щодо подання відомостей про прийняття на роботу працівників - було складено акт контрольного заходу від 12.06.2012 р. №112 (а.с.8-15, 87-88), в якому зафіксовано порушення ОКВП «Дніпро-Кіровоград»вимог п.5 ч.1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» щодо неподання державній службі зайнятості списків фактично вивільнених працівників за формою звітності №4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників» під час вивільнення техніка з обліку ОСОБА_1 (а.с.8-15).

На підставі акту контрольного заходу від 12.06.2012 р. №112 головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіною О.М. було винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення №1106-4/03346822 від 12.06.2012 р., яким відносно Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»застосовано економічні санкції в розмірі 21111,75 грн. (а.с.16-17).

Під час вирішення даної справи по суті, судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами по цій справі відсутній спір в частині розміру нарахованих економічних санкцій. Фактично позивач оспорює повноваження головного спеціалісту інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіної О.М. по винесенню рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення з підстав порушення вимог законодавства про зайнятість населення, а також оспорює обов'язок ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подавати до служби зайнятості відповідні повідомлення та звіти про скорочення ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.1.2 Статуту Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (нова редакція), зареєстрованого 01.04.2012 р., позивач є правонаступником прав і обов'язків Знам'янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства, зареєстрованого виконавчим комітетом Знам'янської міської ради 03.12.1997 р. (ідентифікаційний код 05398740) та реорганізованого шляхом приєднання до Підприємства згідно з рішенням Знам'янської міської ради від 24.06.2011 р. №274 та рішенням Кіровоградської обласної ради від 23.09.2011 р. №189.

Відповідно до наведеного, та враховуючи встановлений відповідачем під час проведення перевірки факт невиконання позивачем обов'язку щодо подачі до державної служби зайнятості форми №4-ПН (факт), який виник у ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з 01.04.2012 р., як у правонаступника реорганізованого підприємства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відносно позивача правомірно застосовано визначені п.5 ч.1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» економічні санкції.

Доводи апеляційної скарги позивача стосовно відсутності у нього обов'язку перед відповідачем у зв'язку з прийняттям наказу № 26 про вивільнення техніка з обліку ОСОБА_1, судова колегія не буре до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст.107 Цивільний кодекс України, саме юридична особа-правонаступник відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи-правонаступника, тобто, правонаступник несе субсидіарну відповідальність (додаткову цивільно-правову відповідальність) за зобов'язанням іншої особи - основного боржника, від якого кредитор не може одержати належного у зв'язку з припиненням його діяльності.

Належним чином суд першої інстанції також вмотивував правомірність рішення відповідача, яким до позивача застосовано економічні санкції за порушення вимог п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення». Доводи апеляційної скарги позивача судова колегія не приймає до уваги, вважаючи їх лише пмилковим розумінням норм матеріального права, про що свідчить нижченаведене

Відповідно до ст.34 Закону України "Про зайнятість населення" контроль за додержанням законодавства про занятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Відповідно до п. 5, абз. 6 пп. "а" п. 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. №47, основним завданням Інспекції є здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах є Кіровоградського обласного центру зайнятості, до складу якого входить Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Спеціального законодавства, що визначало би особливості здійснення контролю (в тому числі, здійснення перевірок додержання законодавства про зайнятість населення) станом на час проведення перевірки - не існує.

Єдиний нормативно-правовий акт, що визначає права Інспекції щодо проведення перевірок, це вищезгадане Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, згідно п. 8 якого Інспекції надається право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань.

Проте, відсутність спеціального законодавства не може тлумачитися як неможливість Інспекції реалізовувати своє право на здійснення контролю (в тому числі, шляхом проведення перевірок) за здійсненням дотримання законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п. 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Інспекції надано право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" та за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 9 Положення працівники Інспекції зобов'язані здійснювати якісне проведення перевірок додержання законодавства про зайнятість населення та об'єктивність їх результатів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Інспекція має право приймати рішення про застосування економічних санкцій, а відсутність нормативно визначеного порядку накладення штрафу за невиконання вимог статті 20 Закону не позбавляє права накладення штрафу.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач по справі у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог закону та в межах наданих йому повноважень, відповідно, у судової колегії відсутні підстави для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись п.1ч.1 ст.198, ст.200 ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» - залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов