УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" жовтня 2012 р.справа № 2а/0470/9185/11 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В. суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В. при секретарі судового засідання: Хімушкіної О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0470/9185/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, - в с т а н о в и в : Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року задоволено позовні вимоги ВАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, визнано неправомірним та скасовано рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, яким 20.01.2011 р. анульовано Свідоцтво платника податку на додану вартість №3619127 Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" (код ЄДРПОУ 05410949), і зобов'язано Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області поновити реєстрацію Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" (код ЄДРПОУ 05410949) як платника податку на додану вартість. З Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" стягнуто витрати по оплаті державного мита в сумі 3,40 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на неправильну оцінку обставин справи. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін. Судом встановлено та відповідачем по справі не заперечується, що ВАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області з 23.06.2000 р., і як платник податків перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції з 03.02.1998 р., будучи при цьому зареєстрованим платником податку на додану вартість з 05.01.2001 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №183144, довідкою про взяття на облік платника податків №1129 від 12.07.2001 року та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 03619127 від 05.01.2001 року. З наведених вище письмових доказів та інформації в Єдиному державному реєстрі, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що місцезнаходженням ВАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона №596" є: вул. Радгоспна, 80, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровська область, а відповідач по справі був обізнаний про постійне знаходження позивача за власним місцем державної реєстрації, оскільки саме на вказану адресу податковим органом неодноразово надсилалася кореспонденція та проводилися перевірки позивача. Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2011 р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 615/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі внесеного 20.10.2010 р. до Єдиного державного реєстру запису № 12031440006026566 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції узяв до уваги дату реєстрації позивача - 23.06.2000 р., виходячи з якої, строк для підтвердження відомостей самим підприємством у 2010 році закінчується 23.06.2010 р., а згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу - 14.05.2010 р. Щодо виконання позивачем обов'язку підтвердити відомості про юридичну особу на вимогу державного реєстратора, суд першої інстанції на підставі аналізу положень п.п.11, 12, 14 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємсців" №755 від 15.05.2003 (далі –Закон №755) дійшов висновку, що такий обов'язок у юридичної особи виникає лише тоді, коли на її адресу надійшло, а уповноважена особа отримала, відповідне повідомлення від державного реєстратора про необхідність підтвердження відомостей. При цьому, зазначений обов'язок юридична особа повинна виконати протягом місяця з дня отримання цього повідомлення. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції також правильно узяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні, а не відповідачем не надано, доказів про направлення позивачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки, та доказів отримання вказаного повідомлення підприємством. З урахуванням наведених обставин, судова колегія визнає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку та прийняв законне рішення у цій справі, оскільки саме внаслідок протиправних і суперечливих дій відповідача, були суттєво порушенні права позивача, наслідком чого було протиправно внесений запис до Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи за вказаною ним адресою та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Зазначені висновки суду першої інстанції у цій справі повністю узгоджуються з приписами ст.19 Закону №755 згідно яких, державний реєстратор має право вносити запис до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу тільки за умови дійсного (належним чином підтвердженого) направлення в адресу юридичної особи повідомлення про необхідність підтвердження ним відомостей про своє місцезнаходження у зв'язку з надходженням від податкового органу інформації. Відповідно, приписи Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 978, розробленого згідно розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів - зобов'язують податкові органи здійснювати відповідні заходи та процедури стосовно кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано задля встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, і всі ці дії повинні бути належним чином документально оформлені. Тобто, податковий орган не має права формально відноситися до вказаної процедури, і може ініціювати прийняття рішення про анулювання реєстрації лише за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). У даному випадку судом першої інстанції безспірно встановлено, а в суді апеляційної інстанції підтверджено, що відповідач по справі ініціюючи перед державним реєстратором питання щодо внесення запису до ЄДР стосовно позивача, та приймаючи оскаржуване у цій справі рішення - діяв в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755 від 15.05.2003 р., без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у цій справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга відповідача – повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія, - У х в а л и л а : Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області – залишити без задоволення Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року – залишити без змін. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, що передбачені ст.212 КАС України Головуючий: С.В. Сафронова Суддя: В.Ю. Поплавський Суддя: Д.В. Чепурнов
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2012 |
Оприлюднено | 16.08.2013 |
Номер документу | 32989810 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні