Ухвала

від 07.08.2013 по справі 2а-8610/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8610/12/0170/24

07.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 27.03.13 у справі № 2а-8610/12/0170/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримські телекомунікації" (вул. Сімферопольське шосе, 39,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримські телекомунікації" до Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволені.

Визнано частково протиправним та частково скасоване податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.07.2012 року № 0000232203 на суму 59 737,66 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.07.2012 року № 0000242203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 91 417,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 74 886,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 531,50 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримські телекомунікації" з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 14 412,00 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 16.07.2012 року по 18.07.2012 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кримські телекомунікації" з питань правових відносин з ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 19.07.2012 року № 830/22-03/34454564 (т. 1 а.с. 9-28), яким встановлені порушення:

- ст. 3, п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7, ст. 42, ст. 55-1, п. 1.2 ст. 173, п. 1 ст. 174, ст. 207, ст. 208 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV; ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 3 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.3 ст. 1, п. 1.4. ст. 1, п. 1.7.ст. 1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI , що призвело до завищення значення рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у сумі 60376,00 грн.

- п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), статті 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток до сплати в бюджет у сумі - 74886,00 грн.

- не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - постачальниками КП "Альянс", ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Кримські телекомунікації" листом № 90 від 25.07.2012 надано до Феодосійської ОДПІ заперечення до акту перевірки (т. 1 а.с. 29-31).

Феодосійська ОДПІ розглянула заперечення та листом № 2778/10/22-303 від 30.07.2012 залишила заперечення без задоволення, а висновки акту без змін, як такі що відповідають нормам чинного законодавства (т. 1 а.с. 32-37).

На підставі акту перевірки Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 30.07.2012 року № 0000232203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60 376,00 грн.

- від 30.07.2012 року № 0000242203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 91 417,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 74 886,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 531,50 грн. (т. 1 а.с. 7-8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Феодосійської ОДПІ, які викладені в акті перевірки від 19.07.2012 року № 830/22-03/34454564 щодо завищення значення рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у сумі 60 376,00 грн. грн., судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Кримські телекомунікації" та ТОВ "Бренд Строй" укладені наступні договори підряду: № 22102010/678 від 22.10.2010 (т. 1 а.с. 181-182); № 04112010/717 від 04.11.2010 (т. 1 а.с. 175-176); № 01112010/666 від 02.11.2010 (т. 1 а.с. 170-171); № 15122010/1001 від 15.12.2010 (т. 1 а.с. 186-187); № 28122010/1002 від 28.12.2010 (т. 1 а.с. 191-192); № 10022011/121 від 10.02.2011 (т. 1 а.с. 196-197); № 14032011 від 14.03.2011 (т. 1 а.с. 201-202); № 10062011/619 від 10.06.2011 (т. 1 а.с. 206-207); № 12072011/799 від 12.07.2011 (т. 1 а.с. 211-212); № 10082011/936 від 10.08.; № 15092011/1060 від 15.09.2011 (т. 1 а.с. 223-224); № 23122011/1532 від 23.12.2011 (т. 1 а.с. 228).

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем долучені до матеріалів справи:

- податкові накладні на загальну суму 16 753,76 грн. (т. 1 а.с. 174,179-180, 185, 190,195, 200, 205, 210, 217,222,227,231).

- розрахунки між підприємствами здійснені у безготівковій формі на загальну суму 135 374,10 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 22 562,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 233, т. 2 а.с. 16-28).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ "Бренд Строй" на суму 16 753,76 грн. включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Вказані операції на підставі картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 відображено ТОВ "Кримські телекомунікації" у бухгалтерському обліку наступним чином (т. 2 а.с. 29-38):

Дт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті" у сумі 135 374,10 грн.;

Дт рахунку 152.1 "Придбання (виготовлення) основних засобів" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 112 811,75 грн.;

Дт рахунку 64 "Розрахунки по податках" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 22 562,35 грн. (до складу податкового кредиту та Декларації з ПДВ віднесено суму 16 753,76 грн.).

Як свідчать матеріали справи, станом на 31.03.2012 року заборгованість ТОВ "Кримські телекомунікації" перед ТОВ "Бренд Строй" відсутня.

КП "Альянс" ПДВ віднесено до складу податкового кредиту 43 622,28 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Кримські телекомунікації" та КП "Альянс" укладено договори підряду.

Відповідно до умов договорів КП "Альянс" виконало на користь ТОВ "Кримські телекомунікації" будівельно-монтажні роботи вартістю 263 433,56 грн., у тому числі вартість без ПДВ - 219 527,97 грн., ПДВ - 43 905,60 грн.

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується наданими ТОВ "Кримські телекомунікації" первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податкові накладні на загальну суму 43 622,28 грн. (т. 1 а.с. 41-42, 47, 52, 59, 64, 69, 74, 79, 85, 86, 91, 97, 102, 107, 112, 117, 122, 127, 132, 137, 142, 147, 154, 161, 166, 169).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від КП "Альянс" у розмірі 43 622,28 грн. включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Вказані операції на підставі картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року відображено ТОВ "Кримські телекомунікації" у бухгалтерському обліку наступним чином (т. 2 а.с. 29-38):

Дт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті" у сумі 263 433,56 грн.;

Дт рахунку 152.1 "Придбання (виготовлення) основних засобів" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 219 527,97 грн.;

Дт рахунку 64. "Розрахунки по податках" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 43 905,60 грн. (до складу податкового кредиту та Декларації з ПДВ віднесено суму 43 622,28 грн.).

Розрахунки між підприємствами здійснені у безготівковій формі на загальну суму 263 433,56 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 43 905,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 234,236,240250, т. 2 а.с. 1-15).

Як свідчать матеріали справи, станом на 31.03.2012 року заборгованість ТОВ "Кримські телекомунікації" перед КП "Альянс" відсутня.

Суд зазначає, що подальше використання результатів будівельно - монтажних робіт, виконаних ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" позивачем у господарській діяльності підтверджується укладеними позивачем договорами на надання послуг телефонного зв'язку з доступом до ТфСОП (т. 5 а.с. 85-200).

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168, податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна має містити всі обов'язкові реквізити, які визначені в п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168.

П.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

З 01.01.2011 року порядок формування податкового кредиту визначений у статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд зазначає, що податкові накладні, з яких сформовано невизнаний, відповідно до акту перевірки, податковий кредит у загальній сумі ПДВ 60 376,00 грн. у тому числі: 16 753,76 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Бренд Строй", 43 622,28 грн. ПДВ по взаємовідносинам із КП "Альянс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що податкова накладна № 454 від 26.02.2009 року виписана КП "Альянс" на адресу КФ ВАТ "Укртелеком" на суму 3 830,04 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 638,54 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 638,34 грн. за податковою накладною № 454 від 26.02.2009 року.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Кримські телекомунікації" підтверджується правильність формування сум податкового кредиту в сумі 59 737,66 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі викладеного, висновки відповідача щодо завищення значення рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у сумі 59 737,66 грн., є необґрунтованими, оскільки відповідно до первинної документації ТОВ "Кримські телекомунікації", податковий кредит у сумі 59 737,66 грн. повністю підтверджено належним чином оформленими документами.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Феодосійської ОДПІ, які викладені в акті перевірки від 19.07.2012 року № 830/22-03/34454564 щодо заниження податку на прибуток в сумі 74886,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Судом встановлено, що по справі було проведено експертизу, висновки якої долучені до матеріалів справи.

Так, з висновку експертизи слідує, що розбіжність з актом перевірки склала 301 881,00 грн. за рахунок невизнання відповідачем наступних витрат по взаємовідносинам із ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс", у тому числі: 219 528,00 грн. - витрати сформовані при взаємовідносинам із КП "Альянс"; 82 353,00 грн. - витрати сформовані при взаємовідносинах із ТОВ "Бренд Строй".

ТОВ "Бренд Строй" вартість робіт не визнана Феодосійською ОДПІ у складі витрат 82 353,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Кримські телекомунікації" та ТОВ "Бренд Строй" укладені договори підряду.

Відповідно до умов договорів ТОВ "Бренд Строй" виконало на користь ТОВ "Кримські телекомунікації" будівельно-монтажні роботи вартістю 135 374,10 грн., у тому числі вартість без ПДВ 112 811,75 грн., ПДВ 22 562,35 грн.

ТОВ "Бренд Строй" надало на адресу ТОВ "Кримські телекомунікації" акти приймання виконаних підрядних робіт із додатками (відомість ресурсів підрядника по факту, форма КБ-3, договірна ціна, локальний кошторис з відомістю ресурсів).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надані акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 135 374,10 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 22 562,35 грн.

Зазначені операції на підставі картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 відображено ТОВ "Кримські телекомунікації" у бухгалтерському обліку наступним чином (т. 2 а.с. 29-38):

Дт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті" у сумі 135 374,10

Дт рахунку 152.1 "Придбання (виготовлення) основних засобів" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 112 811,75 грн.;

Дт рахунку 64. "Розрахунки по податках" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 22 562,35 грн.

Розрахунки з ТОВ "Бренд Строй відбувались у безготівковій формі на загальну суму 135 374,10 грн.

Як свідчать матеріали справи, станом на 31.03.2012 заборгованість ТОВ "Кримські телекомунікації" перед ТОВ "Бренд Строй" відсутня.

КП "Альянс" вартість робіт не визнана Феодосійської ОДПІ у складі витрат 219 528,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Кримські телекомунікації" та КП "Альянс" укладені договори підряду.

Відповідно до умов договорів КП "Альянс" виконало на користь ТОВ "Кримські телекомунікації" будівельно-монтажні роботи вартістю 263 433,56 грн., у тому числі вартість без ПДВ 219 527,97 грн., ПДВ 43 905,60 грн.

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується наданими ТОВ "Кримські телекомунікації" актами приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 263 433,56 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 219 527,97 грн.

Зазначені операції на підставі картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 відображено ТОВ "Кримські телекомунікації" у бухгалтерському обліку наступним чином:

Дт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті" у сумі 263 433,56 грн.

Дт рахунку 152.1 "Придбання (виготовлення) основних засобів" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 219 527,97 грн.;

Дт рахунку 64. "Розрахунки по податках" Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 43 905,60 грн.

Розрахунки з КП "Альянс" відбувались у безготівковій формі у загальній сумі 263 433,56 грн.

Як свідчать матеріали справи, станом на 31.03.2012 року заборгованість ТОВ "Кримські телекомунікації" перед КП "Альянс" відсутня.

Акти приймання виконаних підрядних робіт по об'єкту будівництва - складені за формою КБ-2в, затвердженою Наказом № 554.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Кримські комунікації" (звітами про використання матеріалів на об'єкті підрядних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних підрядних робіт, видатковими накладними, актом приймання-передачі основних засобів) у повному обсязі підтверджується використання (утримання з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Кримські комунікації", придбаних у контрагентів ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс".

Судом встановлено, що будівельно-монтажні роботи вартістю 398 807,66 грн. з ПДВ, придбані у ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" використані в господарській діяльності ТОВ "Кримські телекомунікації", згідно з п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) та ст.134 ПК України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334, до складу валових витрат платника податків включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334).

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст. 11 Закону № 334. Проте, у вказаній статті не встановлений перелік документів, необхідних для включення витрат підприємства до складу валових.

Розділом ІІІ Податкового Кодексу України визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, який набрав чинності з 01.04.2011.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Придбання паливо-мастильних матеріалів вартістю суму 398 807,66 грн. з ПДВ у ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" щодо яких нараховані витрати в сумі 301 881,00 грн., використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Кримські телекомунікації", відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, витрати в сумі 301 881,00 грн., що нараховані ТОВ "Кримські телекомунікації" на придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" та невизнані Феодосійською ОДПІ у повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства та сформовані на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що розбіжність з актом перевірки склала 74 886,00 грн. за рахунок невизнання Феодосійською ОДПІ витрат у розмірі 301 881,00 грн., сформованих за рахунок постачальників ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс".

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону № 334 передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно з п. 16.2 ст. 16 Закону № 334, податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону (25 %), від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 149.1 ст. 149 ПК України, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Пунктом 152.1 ст. 152 ПК України передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про необґрунтованість висновків відповідача щодо заниження податку на прибуток в сумі 74 886,00 грн., оскільки витрати, пов'язані з придбанням будівельно-монтажних послуг у ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" повністю підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Таким чином, суд погоджується з висновками судової економічної експертизи від 25.02.2013 року № 217/1.

У акті перевірки відповідач дійшов висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" та КП "Альянс" є нікчемними, оскільки вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що порушує публічний порядок та не відповідає вимогам закону.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо наявності підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 у справі № 2а-8610/12/0170/24 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва