Рішення

від 13.08.2013 по справі 914/2212/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 р. Справа №914/2212/13

за позовом : Приватного малого підприємства «Вітас», с.Малехів Жовківського району Львівської області

до відповідача 1: Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», с.Малехів Жовківського району Львівської області

до відповідача 2: Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква Львівської області

до відповідача 3: Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, м.Жовква Львівської області

про визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою та зобов'язання скасувати його державну реєстрацію

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Перунов В.В.;

від відповідача 1: Сухоцький М.П.;

від відповідача 2: Стадницький Т.Б.;

від відповідача 3: Дмитрієнко Н.Т.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватне мале підприємство «Вітас» подало позов до відповідача 1 Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», відповідача 2 Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області та відповідача 3 Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання нечинним (недійсним) Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №182274 від 22.10.2010р., виданого Державному підприємству Міністерства оборони України «Західвійськбуд», який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03:10:455:00001, кадастровий №4622785700:01:012:0002 та зобов'язання Управління держкомзему у Жовківському районі Львівської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №182274 від 22.02.2010р., виданого Державному підприємству Міністерства Оборони України «Західвійськбуд», який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03:10:455:00001, кадастровий №4622785700:01:012:0002.

Ухвалою суду від 07.06.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах. У судовому засіданні 18.06.2013р. оголошувалася перерва. Ухвалою суду від 09.07.2013р. залучено до участі у справі у якості відповідача 3 Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

У судовому засіданні представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 проти позову не заперечили, відзиву на позовну заяву не подали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

22.02.2010р. Управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області (відповідач 2 у справі) було видано Державному підприємству Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (відповідач 1 у справі) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ№182274), яка розташована у с.Малехів Жовківського району Львівської області по вулиці Л.Українки, буд.№45. Державний акт був виданий на підставі розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №617 від 12.08.2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі №2а-816/11/1370 розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації Львівської області №617 від 12.08.2008 року «Про затвердження технічної документації» було визнано протиправним та нечинним.

При цьому, у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі №2а-816/11/1370 зазначено про те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПМП «Вітас» є власником нерухомого майна, що знаходиться по вул. Л.Українки, 45 в с. Малехів, Жовківського району Львівської області: приміщення №82, приміщення №4-15 та 30-33 (перший поверх) трьохповерхової будівлі адміністративно-побутового корпусу літ «С-3», які набуті ПМП «Вітас» у Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2003р. та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.06.2006р. Крім цього, ПМП «Вітас» згідно до договору оренди № 56 від 25.10.2002р. отримав в оренду від Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» частину приміщень ремонтно-механічної майстерні площею 864 м.кв., термін оренди 25 років, що знаходиться за цією ж адресою вул. Л. Українки, 45 в с.Малехів Жовківського району Львівської області. Суд приходить до переконання, що Жовківська районна державна адміністрація Львівської області, приймаючи спірні розпорядження, передала Державному підприємству Міністерства оборони України «Західвійськбуд» в користування, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» в оренду, земельні ділянки, як під приміщеннями позивача так і навколо них, не врахувавши право користування ПМП «Вітас» на ті частини земельної ділянки, які зайняті належними йому будівлями та необхідні для їхнього обслуговування. Відтак суд вважає, що Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області при прийнятті спірних розпоряджень порушено норми ст. 120 Земельного кодексу України і вимоги ст.ст. 1, 2, 10 Закону України «Про планування і забудову територій».

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі №2а-816/11/1370 в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Стаття 12 ГПК України визначає справи, які підвідомчі господарським судам: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011р. звертає увагу, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 ГПК України. З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог. Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності (п.1.1-1.2 постанови Пленуму).

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади (п.1.2.5 постанови Пленуму).

У пункті 1.4 зазначеної постанови Пленуму відзначається, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Враховуючи зазначене, провадження у справі щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління держкомзему у Жовківському районі Львівської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №182274 від 22.02.2010р., виданого Державному підприємству Міністерства Оборони України «Західвійськбуд», який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03:10:455:00001, кадастровий №4622785700:01:012:0002 підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України, адже це не є приватно-правові відносини, а тому такий спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до ч.3 ст.126 ЗК України (в редакції чинній на момент видання оспорюваного акту) право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

У п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають у земельних відносинах» №6 від 17.05.2011р. зазначено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

У державному акті на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ№182274), яка розташована у с.Малехів Жовківського району Львівської області по вулиці Л.Українки, буд.№45, зазначено про те, що він виданий на підставі розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №617 від 12.08.2008 року. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі №2а-816/11/1370 дане розпорядження було визнано протиправним та нечинним.

У п.38 Інформаційного листа від 12.03.2009р. №01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» Вищий господарський суд України на запитання, чи є рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору з господарської справи повідомив, що за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК). Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

З огляду на зазначене та враховуючи, що право, посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, визнання нечинним (недійсним) якого є предметом позовних вимог у дані справі, є похідним від розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №617 від 12.08.2008 року, відповідний акт був виданий на підставі такого розпорядження, яке було визнано протиправним та нечинним постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі №2а-816/11/1370, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір згідно статті 49 ГПК України покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. З огляду на зазначене, сплачена позивачем сума судового збору за одну позовну вимогу немайнову характеру не підлягає поверненню та залишається за позивачем. Сплачена сума судового збору за другу позовну вимогу немайнового характеру підлягає до стягнення з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.126 ЗК України від 01.01.2010р., ст.ст.3,12,21,29,33,34,35,44,49,75,п.1 ч.1ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо зобов'язання Управління держкомзему у Жовківському районі Львівської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №182274 від 22.02.2010р., виданого Державному підприємству Міністерства Оборони України «Західвійськбуд», який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03:10:455:00001, кадастровий №4622785700:01:012:0002.

2. Решту позовних вимог задоволити повністю.

3. Визнати нечинним (недійсним) Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №182274 від 22.10.2010р., виданий Державному підприємству Міністерства оборони України «Західвійськбуд», який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03:10:455:0001, кадастровий №4622785700:01:012:0002.

4. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.224, код ЄДРПОУ 24308317) на користь Приватного малого підприємства «Вітас» (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, код ЄДРПОУ 19140927) 382,50 грн. - судового збору.

5. Стягнути з Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Воїнів УПА, буд.35, код ЄДРПОУ 38363523) на користь Приватного малого підприємства «Вітас» (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, код ЄДРПОУ 19140927) 382,50 грн. - судового збору.

6. Стягнути з Жовківської районної державної адміністрації Львівської області ( 80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Львівська, буд.40, код ЄДРПОУ 04056351) на користь Приватного малого підприємства «Вітас» (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, код ЄДРПОУ 19140927) 382,00 грн. - судового збору.

7. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

У судовому засіданні 13.08.2013р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 15.08.2013р.

Суддя Яворський Б.І.