Рішення

від 07.08.2013 по справі 908/1786/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/38/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2013 Справа № 908/1786/13

За позовом: Приватного підприємства "Бізон" (71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Леніна, 74; 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Центральна, буд. 122)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, вул. Центральна, 1; 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка)

про стягнення суми 5413,49 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Манастирний С.О. (дов. № 1 від 30.05.12)

Від відповідача: Ємельянова О.О. (дов. № б/н від 16.03.13)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 6180,83 грн., з яких: сума 3841,01грн. - основний борг за договором купівлі-продажу-постачання товару № 189 від 01.04.2011р., сума 2339,82 грн. - санкції відповідно до умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1786/13, судове засідання призначено на 03.06.2013р. Ухвалою суду від 03.06.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.06.2013р. Ухвалою суду від 25.06.2013р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 07.08.2013р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 07.08.2013р. об 11-30 год. У судовому засіданні 07.08.2013р. оголошено перерву до 07.08.2013р. о 15-00 год.

07.08.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог (заяви від 21.06.2013р. та від 06.08.2013р.) і остаточно заявою, яка надійшла до суду 07.08.2013р., просить стягнути з відповідача суму 1572,48 грн. санкцій за порушення умов договору купівлі-продажу № 189 від 01.04.2011р. (з яких: сума 530,81 грн. пеня, сума 107,29 грн. - 3% річних, сума 166,18 грн. - 5% річних; сума 768,20 грн. штраф). Щодо основного боргу позивач зазначив, що відповідач в повному обсязі його сплатив, що підтверджується випискою з банку від 30.05.2013р.

Враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 3841,01 грн. була сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі, тому заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду лише в частині зменшення розміру заявлених до стягнення санкцій, так як у разі припинення існування предмета спору (в даному випадку сплата основного боргу) має наслідком припинення провадження у справі, в цій частині позовних вимог, за відсутністю предмета спору.

Таким чином, предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3841,01 грн. основного боргу, суми 1572,48 грн. санкцій за порушення умов договору купівлі-продажу № 189 від 01.04.2011р. (з яких: сума 530,81 грн. пеня, сума 107,29 грн. - 3% річних, сума 166,18 грн. - 5% річних; сума 768,20 грн. штраф).

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням поданих та зазначених вище заяв, зазначивши, що на виконання умов договору купівлі-продажу-постачання товару № 189 від 01.04.2011р., укладеного між сторонами, відповідач у 2012р. по видатковим накладним отримував від позивача різноманітний товар. Але відповідач свої зобов'язання за договором виконував не належним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на день звернення з позовом до суду, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 3841,01 грн. У зв'язку із зазначеним позивач просить стягнути з відповідача також суму 1572,48 грн. санкцій за порушення умов договору купівлі-продажу № 189 від 01.04.2011р. (з яких: сума 530,81 грн. пеня, сума 107,29 грн. - 3% річних, сума 166,18 грн. - 5% річних; сума 768,20 грн. штраф).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, але у клопотанні, яке надійшло до суду 19.06.2013р. зазначив, зокрема, про те, що розрахунок наданий позивачем розрахунок не має посилань на конкретну видаткову накладну, рахунок і відповідну оплату, в зарахування якої поставки вони зроблені, що ускладнює розуміння нарахованих санкцій. Також просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій. Зазначає про необхідність застосування норм ст. 61 Конституції України, яка декларує, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж правопорушення. В даному випадку відповідальність, передбачена п. 6 договору має характер повторності, що суперечить Конституції України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 3841,01 грн. у зв'язку із його сплатою.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011р. між Приватним підприємством "Бізон" (продавець, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Новополтавський кар'єр" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу-постачання товару № 189, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а останній - прийняти та сплатити сільськогосподарську техніку, обладнання, запасні частини до сільськогосподарської техніки, а також комплектуючи, вузли, механізми та витратні матеріали до них (Товар), у відповідності до умов договору (п. 1.1.).

Згідно з п. 10.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити дію або змінити умови договору за 20 днів до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим на 1 рік на тих же умовах.

Відповідно до п. 1.2. договору номенклатура, кількість, ціна товару визначаються видатковими накладними.

Пунктом 2.1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар відповідно до розділу 1.1. цього договору за умови оформлення відповідної первинної бухгалтерської документації (товарні накладні, товарні доручення), яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом же 2.2.2 договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі провести оплату поставленого товару продавцем.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній, товарній довіреності або в акті прийому-передачі (при покупці сільськогосподарської техніки або обладнання).

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесенням грошових коштів до каси підприємства продавця, в перебігу 7-мі днів з моменту постачання (відвантаження) партії товару, або за умови передбаченими відповідною специфікацією до договору. Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку або за умовами, передбаченими в додатковій угоді до договору.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № 1218 від 19.03.2012р. на суму 1159,97 грн., за видатковою накладною № 6016 від 22.06.012р. на суму 2584,70 грн., за видатковою накладною № 6023 від 22.06.2012р. на суму 697,40 грн .

Факт отримання відповідачем товару підтверджуються вказаними накладними, які підписані обома сторонами, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

27.03.2012р. за видатковою накладною № ВП-0000002 від 27.03.2012р. відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 601,06 грн.

Таким чином за видатковими накладними № 1218 від 19.03.2012р., № 6016 від 22.06.012р., та № 6023 від 22.06.2012р. відповідачу було передано товар на загальну суму 3841,01 грн.

Однак відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу-постачання товару № 189 від 01.04.2011р., станом на день звернення позивача з позовом до суду, складала 3841,01 грн.

В ході розгляду справи відповідачем в повному обсязі було погашено заборгованість за товар, поставлений за договором, що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 30.05.2013р.

Враховуючи, що суму 3841,01 грн. заборгованості сплачено відповідачем після порушення провадження у даній справі, позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 107,29 грн. - 3 % річних за загальний період з 26.03.2012р. по 20.05.2013р., суму 166,18 грн. - 5 % річних за загальний період з 18.04.2012р. по 20.05.2013р.

У пункті 6.1. договору сторони встановили, що за повну або часткову несплату або невчасну оплату вартості отриманого товару покупець оплачує продавцеві штраф у розмірі 20% річних від вартості неоплаченого товару, а також індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних .

Пунктом же 6.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 04.07.2011р. сторони погодили, що у разі прострочення оплати вартості товару покупцем більш ніж на 30 календарних днів , крім сплати пені, покупець зобов'язується сплатити продавцю 5% річних від простроченої суми , які нараховуються на суму заборгованості покупця перед продавцем, за весь період прострочених грошових зобов'язань.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги умови договору, суд встановив, що 3% річних повинні нараховуватися за загальний період з 27.03.2012р. по 30.07.2012р., сума 3% річних при цьому складає 9,43 грн. (на суму 558,91 грн. - з 27.03.2012р. по 26.04.2012р., на суму 2584,70 грн. - з 30.06.2012р. по 30.07.2012р., на суму 697,40 грн. - з 30.06.2012р. по 30.07.2012р.). Тобто 3 % річних нараховується по кожній із зазначених сум за період прострочки до 30 календарних днів.

Оскільки умовами договору визначено, що у разі прострочення оплати вартості товару покупцем більш ніж на 30 календарних днів покупець зобов'язується сплатити продавцю 5% річних від простроченої суми, суд також корегує розрахунок в частині визначення періоду нарахування 5% річних. Так, 5% річних повинні нараховуватися за загальний період з 27.04.2012р. по 20.05.2013р., що складає суму 161,19 грн. (на суму 558,91 грн. - з 27.04.2012р. по 20.05.2013р., на суму 2584,70 грн. - з 31.07.2012р. по 20.05.2013р., на суму 697,40 грн. - з 31.07.2012р. по 20.05.2013р.). Тобто 5% річних нараховується по кожній із зазначених сум за період прострочки понад 30 календарних днів.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 9,43 грн. - 3% річних та сума 161,19 грн. - 5% річних.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 768,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із змісту п. 6.1. договору слідує, що за повну або часткову несплату або невчасну оплату вартості отриманого товару покупець оплачує продавцеві штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність. Згідно положень коментованої статті до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідач у письмовому клопотанні, яке надійшло до суду 19.06.2013р., заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 253 ЦК України початок перебігу строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, беручи до уваги клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення штрафу, суд встановив що штраф у розмірі 20% повинен нараховуватися на суму 2584,70 грн.(видаткова накладна № 6016 від 22.06.012р.) та на суму 697,40 грн. (видаткова накладна № 6023 від 22.06.2012р.). Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 656,42 грн. штрафу. На суму ж 558,91грн. (видаткова накладна № 1218 від 19.03.2012р. на загальну суму 1159,97грн.) штраф не нараховується у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 530,81 грн. пені за загальний період з 26.03.2012р. по 20.05.2013р.

Пунктом 6.3. договору сторонами визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець оплачує продавцеві додатково до штрафу пеню, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період невчасної оплати товару, за кожен день прострочення платежу від вартості неоплаченого або несвоєчасно сплаченого товару. Оплата основного штрафу не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, однак при застосуванні штрафних санкцій у вигляді стягнення пені слід також враховувати приписи ст. 258 ЦК України, оскільки про застосування позовної давності заявлено відповідачем.

Нарахування позивачем пені на суму 2584,70 грн. та на суму 697,40 грн. є обґрунтованим та законним, однак перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає за необхідне скорегувати його в частині визначення періоду нарахування пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та положень ст. 258 ЦК України, а саме: на суму 2584,70 грн. періодом нарахування пені є - з 30.06.2012р. по 30.12.2012р., - пеня складає 194,91 грн.; на суму 697,40 грн. - з 30.06.2012р. по 30.12.2012р., - пеня складає 52,59 грн. На суму ж 558,91 грн. (видаткова накладна № 1218 від 19.03.2012р. на загальну суму 1159,97грн.) пеня не нараховується у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Отже всього до стягнення підлягає сума 247,50 грн. пені за загальний період з 30.06.2012р. по 30.12.2012р.

Таким чином, в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка; 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 01033450) на користь Приватного підприємства "Бізон" (71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Леніна, 74; 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Центральна, буд. 122; код ЄДРПОУ 31964495) суму 9 (дев'ять) грн. 43 коп. - 3% річних, суму 161 (сто шістдесят одна) грн. 19 коп. - 5% річних, суму 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 42 коп. штрафу, суму 247 (двісті сорок сім) грн. 50 коп. пені, суму 1562 (одна тисяча п'ятсот шістдесят два) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ.

Провадження у справі № 908/1786/13 в частині позовних вимог про стягнення суми 3841грн. 01 коп. основного боргу - припинити за відсутністю предмету спору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 12.08.2013р.