Рішення

від 06.08.2013 по справі 910/13364/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13364/13 06.08.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВіЕйБі Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 103,30 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Олексієнко О.А. (дов. № 08- 2013 від 01.01.2013 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06 серпня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВіЕйБі Страхування" (надалі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 103,30 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/133664/13, розгляд справи призначено на 06.08.2013 року.

У судовому засіданні 06.08.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2009 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (страховик) та Релік В.С. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10029404, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2010 року у м. Кіровограді по вул. 2-ї П'ятирічки на перехресті рівнозначних доріг з вул. Тургенєва сталася ДТП за участю автомобіля марки "ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ та автомобіля марки "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК, яким керував Дмитрієв Д.Б.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК правил дорожнього руху України, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.10.2010 року у справі № 3-3381/10.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВіЕйБі Страхування", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0540331 від 27.02.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку автотранспортного засобу № 157 від 05.10.2010 року, складеного Фізичною особою підприємцем Турчин Олександром Георгієвичем, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ЗАЗ - ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 454, 12 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку автотранспортного засобу № 157 від 05.10.2010 року, складеного Фізичною особою підприємцем Турчин Олександром Георгієвичем та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 16 103, 30 грн., про що склав страховий акт № 42-24121 від 21.12.2009 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10029404 від 21.12.2009 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 16 103, 30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8947 від 25.11.2010 року та № 8951 від 29.11.2010 року з призначенням платежу: частина страхового відшкодування по договору № 42-24121 від 21.12.2009 року, згідно розпорядження № 09-05-24121 від 25.11.2010 року без ПДВ. Страхувальник Релік В.С. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 06.02.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу за вих. № 01-04-0058.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК, яким керував Дмитрієв Д.Б., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.10.2010 року у справі № 3-3381/10.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 210994", державний номер ВА 5180 АК, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія"ВіЕйБі Страхування" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0540331 від 27.02.2010 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510, 00 грн., строк дії полісу з 27.02.2010 року до 26.02.2011 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/0540331) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ДЕУ", державний номер ВА 2994 АЕ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0540331 від 27.02.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10029404 від 21.12.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0540331 від 27.02.2010 року у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 16 103, 30 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи) = 15 593, 30 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 15 593, 30 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ВіЕйБі Страхування" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 31927008) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, код ЄДРПОУ 20080515) 15 593 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 30 коп. заборгованості, 1 666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013 року

Суддя С.В. Стасюк