Рішення

від 12.08.2013 по справі 910/9012/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9012/13 12.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС-БУД", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАННА ГІЛЬДІЯ", м.Київ

про стягнення 180 335,99 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Кушкова Н.М. - пред. за довір., Юцевич О.В. -директор.

від відповідача: Вахненко М.В. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-БУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАННА ГІЛЬДІЯ" про стягнення на підставі Договору підряду №14/02-12 від 14.02.12р. 180 335,99 грн., з яких 164 071,10 грн. - сума основного боргу, 4059,48 грн. - 3 % річних та 12 205,41 грн. - пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору підряду №14/02-12 від 14.02.12р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 164 071,10 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 4059,48 грн. - 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, та вимога про стягнення 12 205,41 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.13р. порушено провадження у справі №910/9012/13 та призначено розгляд справи на 17.06.13р.

17.06.13р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог в розмірі, заявленому позивачем заперечував, вказуючи про те, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на час розгляду справи склала 149 071,10 грн., у зв'язку з оплатою відповідачем заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.13р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, у зв'язку з чим, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Представником позивача надано пояснення по суті позовних вимог та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 29.07.13р. для надання сторонами доказів по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.13р. справу прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи №910/9012/13 на 12.08.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.13р. справу №910/9012/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 12.08.13р.

У судове засідання 12.08.13р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

Представником відповідача у судовому засіданні долучено додаткові документи до матеріалів справи.

Представником позивача у судовому засіданні подано заяву (вх.№06-37.2/10964 від 12.08.13р.), відповідно до якої, позивач посилаючись на ст.22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 142 071,10 грн. - суми основного боргу, 12 205,41 грн. - суми пені та 4 059,48 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача (вх.№06-37.2/10964 від 12.08.13р.) прийнята Господарським судом міста Києва.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 12.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2012р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладено Договір підряду №14/02-12 від 14.02.2012р. (далі - Договір).

В подальшому Додатковою угодою №1 від 25.06.12р. було внесено зміни до Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 25.06.2012р., в порядку п.п. 9.2. Договору та на умовах даної Додаткової угоди замовник доручив, а підрядник на свій ризик зобов'язався виконати власними силами роботи: загальнобудівельні, оздоблювальні та сантехнічні (згідно з кошторисом (уточнений) - Додаток №1 до Додаткової угоди №1 до Договору) за адресою: м.Київ, вул.Льва Толстого, 57, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи в повному обсязі.

Згідно з п.3.1. Договору сторони погодили, що Договірна ціна є вартістю усіх етапів робіт та вартості матеріалів за діючим Договором, яка визначається сторонами у відповідному Додатку №1 (Кошторис) до цього Договору. Договірна ціна визначається як сума окремих етапів робіт та вартості матеріалів та комплектуючих, та може бути уточненою або доповненою у процесі виконання робіт у зв'язку з виникненням обставин незалежних від діяльності підрядника.

Відповідно до п.4.1. Договору, приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Згідно п.3.3. Договору, замовник оплачує виконані підрядником роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання Актів виконаних робіт.

Відповідно до п.2.1. Договору, Договір набирає сили з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 930 891,27 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 1 від 30.05.2012р. на суму 150 000,00 грн., Актом приймання виконаних робіт № 2 від 30.05.2012р. на суму 150 500,95 грн., Актом приймання виконаних робіт №3 від 25.06.2012р. на суму 630 390,32 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем в повному обсязі оплачені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 788 820,17 грн., а саме: в період з 17.02.2012р. по 28.12.2012р. від відповідача в рахунок оплати заборгованості за Договором надійшли грошові кошти в розмірі 766 820,17 грн., що підтверджується Довідкою Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» №32/05-03/189 від 14.06.2013р., 18.05.13р. відповідачем сплачено 1 000,00 грн., 20.05.13р. відповідачем сплачено 1 000,00 грн., 21.05.2013р. сплачено 1000,00 грн., 22.05.2013р. сплачено 1000,00 грн., 23.05.13р. сплачено 1000,00 грн., 24.05.2013р. сплачено 1 000,00 грн., 27.05.2013р. відповідачем сплачено 1000,00 грн., 28.05.13р. відповідачем сплачено 1000,00 грн., 29.05.2013р. відповідачем сплачено 1000,00 грн., 30.05.2013р. сплачено 1000,00 грн., 04.06.2013р. сплачено 1000,00 грн., 05.06.2013р. сплачено 1000,00 грн., 07.06.2013р. відповідачем сплачено 1 000,00 грн., 10.06.13р. сплачено 1 000,00 грн., 11.06.2013р. сплачено 1000,00 грн., 12.06.2013р. сплачено 1000,00 грн., 13.06.13р. сплачено 1000,00 грн., 14.06.13р. сплачено 1 000,00 грн., 17.06.13р. сплачено 1 000,00 грн., 02.08.2013р. сплачено 2 000,00 грн., 06.08.13р. сплачено 1000,00 грн.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 930 891,27 грн., відповідачем сплачено 788 820,17 грн. , на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 142 071,10 грн.

Таким чином, частково неоплаченим на суму 148 071,10 грн. залишився Акт приймання виконаних робіт №3 від 25.06.2012р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір підряду №14/02-12 від 14.02.12р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.3. Договору, замовник оплачує виконані підрядником роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання Актів виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт приймання виконаних робіт №3 від 25.06.2012р. підписано сторонами 25.06.2012р., у зв'язку з чим, з огляду на п. 3.3. Договору, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 04.07.2012р., оскільки 28.06.12р. - святковий день.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 3.3. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується актами приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 142 071,10 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 12 205,41 грн. та 3 % річних в розмірі 4 059,48 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних та пені з суми боргу 164 071,10 грн. за період з 04.07.2012р. по 30.04.2013р.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки трьох процентів річних та пені з огляду на наступне.

Станом на 04.07.12р. сума боргу відповідача перед позивачем за виконані позивачем роботи склала 164 071,10 грн.

З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 04.07.12р., позивач має право на нарахування 3 % річних з 04.07.12р.

Таким чином, за перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

164 071,10 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 301 (за період з 04.07.2012р. по 30.04.2013р.) = 4059,07 грн.

Таким чином, розмір 3 % річних становить 4059,07 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4059,48 грн. - 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 4059,07 грн.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у сумі 12 205,41 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Таким чином, пеня нараховується за перші шість місяців з дня наступного, коли зобов'язання мало б бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2. Договору, за затримку перерахування платежів підряднику за виконані роботи з вини замовника, останній сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку для нарахування пені розмір пені з суми боргу 164 071,10 грн. за період з 04.07.2012р. по 03.01.2013р. становить 12 372,57 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 12 372,57 грн., а позивачем заявлено про стягнення 12205,41 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 142 071,10 грн., 3 % річних у розмірі 4059,07 грн. та пені у сумі 12205,41 грн., у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 180 335,99 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення №29 від 13.05.2013р. сплачено судовий збір у розмірі 3 606,72 грн.

Відповідно до заяви (вх.№06-37.2/10964 від 12.08.13р.) позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 142 071,10 грн. - суми основного боргу, 12 205,41 грн. - суми пені та 4 059,48 грн. - 3 % річних.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м.Києва позовної заяви про стягнення 158 335,99 грн. становить 3 166,72 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 440,00 грн., сплачена на підставі платіжного доручення №29 від 13.05.2013р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАННА ГІЛЬДІЯ" (01025, м.Київ, вул.Велика Житомирська, буд.20А, код ЄДРПОУ 37996339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС-БУД" (08000, Київська область, Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул.Леніна, буд.42, код ЄДРПОУ 36879897) 142 071 (сто сорок дві тисячі сімдесят одну) грн. 10 коп. - суми основного боргу, 4059 (чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 07 коп. - 3 % річних, 12 205 (дванадцять тисяч двісті п'ять) грн. 41 коп. - пені та 3166 (три тисячі сто шістдесят шість) грн.71 коп. - суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.08.13 р.

Суддя Капцова Т. П.