Постанова

від 13.08.2013 по справі 909/52/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 909/52/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» м.Київ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 р.

у справі № 909/52/13-г

за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави Кабінету Міністрів України в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління ДОБ України м.Івано-Франківськ

до відповідача 1 спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» смт. Брошнів Івано-Франківської області

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромислова корпорація «Галичина-ліс» м.Івано-Франківськ

до відповідача 3 приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» м.Київ

про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, що виникла з невиконання грошового зобов'язання за договором кредитної лінії від 13.09.2010р., укладеного як додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010 р. в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу, 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти, 114 988, 56 грн. пеня

за участю представників сторін:

від прокуратури: Яворський Я.Т. - за посвідченням №011137;

від позивача: Артиш В.В. - за довіреністю від 18.06.2012 р.;

від відповідачів: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 р. (суддя Калашник В.О.) позов задоволено: стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010 р. та додатком №1 договору кредитної лінії від 13.09.2010 р. в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу, 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти, 114 988, 56 грн. пені. Стягнуто в дохід державного бюджету України з відповідача 1 - 8 957,84 грн. судового збору; з відповідача 2 - 8 957,84 грн. судового збору; з відповідача 3 - 8 957,84 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позичальником та поручителями не виконано зобов'язання по кредитному договорі. Судом вказано, що посилання відповідачів на припинення договору поруки у зв'язку з пропущенням строку звернення позивача з вимогою про стягнення заборгованості є необґрунтованими, оскільки останній строк виконання зобов'язання визначений в договорі є 23.07.2013 р., коли і була надіслана вимога позивачем.

Відповідачем 3 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник в своїй апеляційній скарзі в цілому зазначає, що на час розгляду справи та винесення рішення суду закритого акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» не існує. Натомість правонаступником вказаного підприємства є приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія» відповідно до статуту підприємства, належним чином засвідчена копія якого разом з копіями довідки з ЄДРПОУ та виписки ПрАТ «Подільська комерційна компанія» було подано суду першої інстанції та долучено до матеріалів справи. Скаржник також зазначає, що позовна заява, подана заступником прокурора Івано-Франківської області повинна бути залишена без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки Кабінет Міністрів України не є стороною у спірних правовідносинах та не може бути позивачем у справі, а ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління ДОБ України м.Івано-Франківськ не є органом державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Крім цього, скаржник в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що строк основного зобов'язання настав 06.04.2012 р., а позов повинен був бути пред'явлений 06.10.2012 р. А тому, оскільки договір поруки припинився, немає підстав для задоволення позову.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач свої заперечення обґрунтовує тим, що строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання у повному обсязі. Строк виконання основного зобов'язання настав 23.07.2012р., цього ж дня позивачем був направлений лист у адресу відповідачів про направлення в прокуратуру відповідних матеріалів для захисту інтересів держави в особі АТ «Ощадбанк» в суді.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.) розгляд апеляційної скарги відкладено та призначено справу до розгляду на 13.08.2013 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Дубник О.П. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи № 909/52/13-г введено замість судді Дубник О.П.- суддю Юрченка Я.О.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечили по суті вимог апеляційної скарги, просили суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у рішенні суду та відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачем 3 подано клопотання (Вх.№ЛАГС 05-04/266/13 від 13.08.13) про відкладення розгляду справи. Судом дане клопотання відхилене як безпідставне.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.1 Статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», позивач є державним банком, утвореним відповідно до розпорядження Президента України від 20.05 1999р. №106, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999р. №876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у Державний ощадний банк України з організаційно-правовою формою - відкрите акціонерне товариство, який зареєстрований Національним банком України 26.05.199р. за №4 і назву якого змінено на відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», що зареєстровано Нацбанком України 28.12.1999 р.

У зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про акціонерні товариства», ВАТ «Державний ощадний банк України» було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про що внесено зміни до Статуту.

Відповідно до вказаного розпорядження 100 відсотків акцій публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» належать державі.

Згідно зі ст.57 Закону України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» (з наступними змінами та доповненнями) вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р., поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку інтереси держави співпадають з інтересами ПАТ «Державний ощадний банк України», оскільки, вчасне неповернення коштів, які були надані в якості кредиту, створює загрозу належному виконанню банком своїх зобов'язань перед вкладниками, які гарантуються державою, так і подальшому здійсненню загальнодержавних економічних та соціальних програм, спрямованих на розвиток економіки держави.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо підставності звернення прокурора з позовом до суду в інтересах ПАТ «Державний ощадний банк України».

З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2010р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі директора Івано-Франківської філії та спільним українсько-ізраїльським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» був укладений договір про заміну зобов'язань, за умовами якого, сторони, у відповідності до п.2 ст. 604 ЦК України домовились переоформити зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії №08/10 від 24.04.2008р., шляхом його заміни новим зобов'язанням, викладеному в договорі кредитної лінії (додаток №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною). Окрім цього, сторонами був укладений договір кредитної лінії як додаток №1 до договору про заміну зобов'язань (новація) від 13.09.2010р.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3.2 зазначеного договору, позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23.07.2012р. В рахунок видачі коштів, згідно з даним договором приєднується залишок заборгованості позичальника за договором відновлювальної кредитної лінії №08/10 від 24.04.2008р. в сумі 1 699 790,77грн.

Сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно із затвердженим графіком.

Окрім цього, у відповідності до зазначеного договору, на забезпечення виконання грошових зобов'язань відповідачем 1, між позивачем та відповідачами 2 та 3 були укладені договори поруки.

Згідно п.1.1, 4.1, 4.4 договору поруки 1 та п.1.1, 4.1, 4.4 договору поруки 2, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.

Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що станом на 01.09.2011 р. позичальником було порушено графік зменшення діючого ліміту кредитування та не сплачено суму заборгованості, яка складає 80 000,00 грн., графік зменшення діючого ліміту кредитування не виконувався, заборгованість за графіком не погашалася.

23.11.2011р., між банком та СП ТОВ «Осмолода» було підписано «План заходів по погашенню простроченої заборгованості по договору про заміну зобов'язань (новація) від 13.09.2010 р. СП ТОВ «Лісова компанія «Осмолода».

Зазначений план заходів передбачав графік погашення простроченої заборгованості, відповідно до якого 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012р., СП ТОВ «Осмолода» повинно було сплачувати по 10 тисяч гривень тіла кредиту та відсотки, а 31.03.2012 р. тіло кредиту в сумі 780 тисяч гривень та відсотки, що в сумі складає 806 810,70 грн.

Відповідно до п.4 вищезазначеного плану заходів, у разі порушення термінів здійснення платежів встановлених даним планом заходів більше ніж на 5 робочих днів, кредит вважається відкликаним (згідно п.3.3.1. додатку № 1 до договору про зміну зобов'язань (новація) від 13.09.2010 р.), а банк розпочинає процедуру стягнення заборгованості в судовому порядку, в т.ч. за рахунок звернення стягнення на заставне майно, а також на інші активи позичальника та поручителів.

31.03.2012 р. та протягом 5 робочих днів після цієї дати, тобто до 06.04.2012р., відповідач 1 не оплатив тіло кредиту в сумі 780 тисяч гривень.

На думку скаржника, 06.04.2012 р. кредит вважається відкликаним, строк виконання основного зобов'язання таким, що наступив, а тому, позов до відповідачів повинен був бути пред'явлений до 06.10.2012 р.

Відтак, скаржник зазначає, що з 07.10.2012р. відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України, порука за договором поруки №1 від 13.09.2010р. є припиненою, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, в порушення договірних зобов'язань за договором кредитної лінії від 13.09.2010р., незважаючи на затверджений сторонами графік погашення заборгованості, визначеної умовами кредитного договору, відповідач не проводив сплату кредитних коштів банку, а тому утворилась заборгованість, яка станом на 15.01.2013 р., склала 1 228 688,56 грн., з яких:

1 104 786,83 грн. сума основного боргу; 116 274,17 грн. прострочені нараховані проценти;

7 627,56 грн. відсотки за період з 01.01.2013 р. по 15.01.2013 р.

Крім цього, п.7.1.1. зазначеного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Пенею, в розумінні ч.3 ст.549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сума нарахованої та несплаченої пені за період з 02.04.2012 р. по 15.01.2013 р. складає 114 98, 56 грн.

Таким чином, загальна сума стягнення з СП ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» на користь позивача склала 1 343 676,12 грн., що і є ціною позову.

Приймаючи постанову у даній справі судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України , ч.1 ст.1054, ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.546, ст.553, 554 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з вищевикладеного, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку щодо стягнення заборгованості та пені за кредитним договором загалом у сумі 1 343 676,12 грн. з позичальника та поручителів в солідарному порядку.

Разом з тим, твердження скаржника щодо припинення договору поруки, а відтак і безпідставності заявлених позовних вимог, є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

У відповідності до п.3.3.1 договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених кредитним договором, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом, в тому числі але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за договором.

У даному випадку 06.04.2012 р. у банка виникло право вимагати негайного виконання зобов'язання у зв'язку з порушенням термінів здійснення платежів встановлених планом заходів по погашенню простроченої заборгованості по договору. Тобто, банк на власний розсуд міг скористатися чи не скористатися таким суб'єктивним правом. Натомість, п.2.2 договору чітко встановлено остаточний строк виконання зобов'язання, а саме: 23.07.2012 р.

Окрім цього, скаржник ототожнює поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову». Відтак, згідно ч.4 ст.559 ЦК України, на яку посилається відповідач 3, як на підставу своїх доводів апеляційної скарги, встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Тобто, 6-місячний строк законодавець встановив щодо пред'явлення вимоги до поручителя, а 1 рік - щодо пред'явлення позову до суду. Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, позивач листом №31-5/322 від 23.07.2012 р. звернувся з вимогою до поручителя та повідомив про звернення до суду.

Одночасно необхідно зазначити, що на думку скаржника, строк договору поруки не встановлено, оскільки відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія або подія, яка має юридичне значення. А встановлена умова в договорі про дію договору до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає наступне.

Вищезазначена умова припинення договору поруки не відповідає ч.1 ст.251 ЦК України, яка визначає поняття строку виконання зобов'язання. Разом з тим, згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто, сторони в силу принципу свободи договору мають право передбачити інші, ніж передбачені законодавством умови договору. У вищезазначеному договору сторони скористалися таким правом та ч.10 п.1.1 договору визначили, що в цьому договорі термін «строк» використовується як визначені часові умови (календарні дати, проміжки часу або настання певної події) виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Виходячи з вищевикладеного, твердження скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на наступне.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що відповідно до п.1.1. Статуту приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія», зареєстрованого 20.06.2011 р., приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія» є правонаступником майнових та інших прав та обов'язків закритого акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» (Том 1 а.с.129). Крім цього, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 424477 станом на 23.01.2012 р., зазначено юридичну особу - приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія» (04070, м.Київ, Контрактова площа, будинок 8 «а») (Том 1 а.с.127)

Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відтак, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Матущук О.І., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.) замінено відповідача 3 його правонаступником.

У оскаржуваному рішенні суду, відповідачем 3 вказано закрите акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія», замість приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія», а тому у цій частині рішення суду необхідно змінити: у резолютивній частині замість відповідача 3 закритого акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» вказати приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія». У частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010 р. та додатком №1 договору кредитної лінії від 13.09.2010 р. в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу, 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти, 114 988, 56 грн. пеня, а також стягнення в дохід державного бюджету України з відповідача 1 8 957,84 грн. судового збору; з відповідача 2 8 957,84 грн. судового збору; з відповідача 3 8 957,84 грн. судового збору - залишити без змін.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 р. у справі

№ 909/52/13-г змінити.

У резолютивній частині замість відповідача 3 закритого акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» вказати приватне акціонерне товариство «Подільська комерційна компанія» та викласти її в наступній редакції:

«Задовольнити позов прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі ПАТ «Державний ощадний банк України»та його філії Івано-Франківського обласного управління до відповідачів: спільне українсько-ізраїльське підприємство ТОВ «Лісова компанія «Осмолода», ТОВ «Лісопромислова корпорація «Галичина - ліс» та ПрАТ «Подільська комерційна компанія» про стягнення в солідарному порядку заборгованості, яка виникла з невиконання грошових зобов'язань за договором кредитної лінії від 13.09.2010р., укладеного як Додаток №1 до Договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010р. в сумі 1 343 676,12 грн., з яких: 1 104 786,83 грн. сума основного боргу; 116 274,17 грн. прострочені нараховані проценти; 7627,56 грн. нараховані проценти; 114 988,56 грн. пеня.

Стягнути солідарно з відповідачів: спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» (вул. 22-Січня, 83,смт. Брошнів, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., код 31563007), товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромислова корпорація «Галичина - ліс» (вул. Чорновола, 99, м. Івано-Франківськ, код 31524020), приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» (Контрактова площа, буд. 8А, м.Київ, код 32111125) на користь позивача ПАТ «Державний Ощадний банк України» (вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ) в особі філії Івано-Франківського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (вул. Мазепи,14, м. Івано-Франківськ, код 09336500) заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010р. та Додатком №1 договором кредитної лінії від 13.09.2010 р. в сумі 1 343 676,12 грн., з яких: 1 104 786,83 грн. сума основного боргу; 116274,17 грн. прострочені нараховані проценти; 7627,56 грн. нараховані проценти; 114988,56 грн. пеня.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити позивачу.

Стягнути з відповідача спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» (вул. 22-Січня, 83,смт. Брошнів, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., код 31563007) в доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 8 957,84 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити в ДПІ в Рожнятівського району.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромислова корпорація «Галичина - ліс» ( вул. Чорновола, 99, м. Івано-Франківськ, код 31524020) в доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 8 957,84 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити в ДПІ в м.Івано-Франківську.

Стягнути з відповідача приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» (Контрактова площа, буд. 8А, м.Київ, код 32111125) в доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано- Франківську) 8 957,84 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити в ДПІ в Подільському районі м. Київ (м. Київ, вул. Турівська, 12).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом».

2. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Подільська комерційна компанія» залишити без задоволення.

Господарському суду Івано-Франківської області видати накази на виконання даної постанови.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано15.08.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.