Ухвала

від 08.08.2013 по справі 1570/7068/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р.Справа № 1570/7068/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЛ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЛ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «ДАРЛ» про стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу в сумі 24281,96 грн., посилаючись на те, що станом на 29.10.2012р. за товариством рахується заборгованість зі сплати збору за спеціальне водокористування перед бюджетом у вказаному розмірі, однак відповідач суму боргу добровільно не сплатив, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

ТОВ «ДАРЛ» проти позову заперечило, зазначивши, що у 2012р. підприємство здійснювало операції з виробництва мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв, однак обсяги продажу продукції були значно меншими обсягів витрат на її виробництво, що призвело до відсутності коштів для погашення податкової заборгованості. Відповідач просив надати йому можливість повернення коштів пропорційними частинами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. позов ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «ДАРЛ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй скарзі апелянт зазначає, що товариство належним чином не було повідомлене про дату, місце та час розгляду справи. При розгляді справи відповідач визнав вимоги позову, однак просив надати розстрочку щодо сплати існуючої заборгованості, однак судом першої інстанції вказану обставину залишено поза увагою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ДАРЛ» самостійно визначена сума податкового зобов'язання по збору за спеціальне водокористування в розмірі 20143,14 грн. при поданні уточнюючої податкової декларації за ІІІ квартал 2012 року, яка відповідно до ст.57 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає та повинна бути сплачена відповідачем протягом 10 календарних днів, що настають за днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом стягнення у даній справі є сума збору за спеціальне водокористування в розмірі 24281,96 грн. (в т.ч. пеня 4138,82 грн.), яка відображена відповідачем як сума до сплати в бюджет в уточнюючій декларації за ІІІ квартал 2012 року №9050476349 від 20.08.2012 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

При поданні апеляційної скарги апелянт не заперечує факт подання ним вказаної податкової декларації та факт існування суми боргу, однак зазначає,що при вирішенні спору судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання товариства про розстрочення сплати суми боргу, у зв'язку з складним фінансовим становищем відповідача. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки вважає правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду, що намір підприємства самостійно погасити податкову заборгованість не впливає на обґрунтованість позову та не може бути підставою для відмови в його задоволенні. Більше того, у відповідності до ст.263 КАС України питання про розстрочення суми боргу може бути розглянуте на стадії виконання рішення суду, після набрання ним законної сили.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів ТОВ «ДАРЛ», що незважаючи на наявність клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату судом першої інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження, оскільки наявність такого клопотання не підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЛ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.