Рішення

від 13.08.2013 по справі 906/982/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" серпня 2013 р. Справа № 906/982/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Власенко О.М. - директор Житомирського РВ Українського ДФПФГ;

від відповідача: не з'явився;

прокурора: Муляренко Т.О, посв. № 013365

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурор Черняхівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Колібріс" (с.Селянщина, Черняхівський район, Житомирська область)

про стягнення 8060,71 грн.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача 8060,71 грн., з яких 8000,00 грн. - неповернута фінансова допомога; 60,71 грн. - пеня.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що вбачається з реєстру відправлених поштових повідомлень від 31.07.2013 р.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом, наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2008 між Житомирським обласним відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та фермерським господарством „Колібріс" (відповідач) укладено договір № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в розмірі 40000,00грн., а останній в свою чергу зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк.

На виконання умов договору позивач-2 перерахував на рахунок ФГ „Колібріс" 40000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 03.06.08 (а.с. 21).

За п.3.4.2 договору, відповідач зобов'язався повернути кошти згідно встановленого графіку повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), за яким Фермерське господарство „Колібріс" у строк до 29.05.13 зобов'язано було повернути черговий платіж у сумі 8000 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно довідки Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 06/112-1 від 18.06.13, станом на 17.06.13 за відповідачем існує заборгованість до державного бюджету в розмірі 8000,00грн. (а.с.20).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом. 5.2 Договору № 5 від 29.05.2008 р. сторони визначили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Житомирському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Перевіривши розрахунок пені в сумі 60,71 грн. (а.с. 19), дійшов висновку, що остання нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 8060,71 грн. з яких: - 8000,00 грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги, 60,71 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Колібріс" (12331, Черняхівський район, с.Селянщина, вул.Творогова,1; код 33868620)

на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, 8, к. 58А,59; код 20029342) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, к.47)

- 8000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги;

- 60,71 грн. пені.

3.Стягнути з Фермерського господарства "Колібріс" (12331, Черняхівський район, с.Селянщина, вул.Творогова,1; код 33868620):

в доход Державного бюджету України

- 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- прокуратура (наручно)

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)