Рішення

від 07.08.2013 по справі 910/11266/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11266/13 07.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей»

до Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД.»

про стягнення 30 975,18 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Павленко А.А. - дов. № б/н від 11.06.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» до Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД.» про стягнення 22 372,50 грн. основного боргу, 643,59 грн. пені, 7 830,37 грн. штрафних санкцій (комісії) та 128,72 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки пального та його передачі за бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.13 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/11266/13, розгляд справи призначено на 10.07.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.07.13 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду на виконання вимог ухвали суду документи, які залучені до матеріалів справи та надав для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 10.07.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.06.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 26.06.13 р. ухвали про порушення провадження у справі.

Враховуючи наведене, беручи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду від 13.06.13 р. та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 10.07.13 р. відклав розгляд даної справи на 07.08.13 р.; зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення стосовно правової природи комісії; повторно зобов'язав відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), довідку з органів статистики про їх знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.13 р. надав суду додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи, а також надав заяву про відмову від штрафних санкцій, яку суд прийняв; позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, вимог ухвали суду від 10.07.13 р. не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.07.13 р., згідно з яким відповідач отримав 26.07.13 р. ухвалу суду від 10.07.13 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними відзиву і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвей» (продавець) та Приватним підприємством «ТОПАЗ ЛТД.» (покупець) було укладено договір поставки пального тапередачі за бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., у відповідності до умов якого в порядку і на умовах, визначених договором, продавець зобов'язується передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.2. вищевказаного договору, передача пального здійснюється по факту пред'явлення покупцем або уповноваженим користувачем бланку, зразок якого надається покупцем (додаток № 1 до договору).

Пунктом 2.4. договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р. визначено, що передача пального покупцеві здійснюється на умовах EXW-АЗС продавця (Інкотермс-2000). Зобов'язання продавця передати пальне вважається виконаним. А право власності на пальне - переданим покупцеві. У момент його фактичного відпуску з АЗС продавця.

Відповідно до п. 3.1. договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., ціна та загальна вартість пального визначається у рахунках на сплату його вартості та у видаткових накладних, що надаються продавцем покупцю в порядку та на умовах, визначених договором, котрі є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину даного договору.

Згідно з п. 3.2. вищевказаного договору, оплата вартості відпущеного пального здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця один раз на місяць на підставі пред'явлених покупцеві погашених штампом продавця бланків у відповідності з актом прийому-передачі бланків (згідно форми. Узгодженої в додатку № 2 до даного договору) та відповідних рахунків-фактур. Перерахування грошових коштів здійснюється протягом 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Взаєморозрахунки між продавцем і покупцем можуть проводитися іншим способом, незабороненим в Україні.

У відповідності до п. 3.4. договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 26.10.12 р. до даного договору, продавець передає пальне відповідно до роздрібної ціни на АЗС, діючої в момент його відпуску. При розрахунку покупця за пальне, продавець надає знижку на всі види пального у розмірі 0,20 грн., в т.ч. ПДВ, від вартості 1-го літра відпущеного пального відповідно до умов даного договору. дана умова діє при мінімальній місячній реалізації продавцем покупцю 50000 м 3 всіх видів нафтопродуктів. Якщо місячна реалізація на протязі двох місяців буде меншою за 50000 м 3 всіх видів нафтопродуктів - знижка буде переглянута.

Пунктом 3.5. вищевказаного договору встановлено, що щомісячно, до 10-го робочого дня місяця, наступного за звітним, сторони підписують акт звірки взаємних розрахунків. Відмова від підписання акту звірки без мотивованих зауважень не допускається.

Розділом 4 договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р. визначено права і обов'язки сторін за даним договором.

Згідно з п. 5.3. договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., у випадку несвоєчасного проведення розрахунків, згідно умов даного договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період та комісію в розмірі 0.5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.1. договору № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.12 р. В разі, якщо за 30 діб до дати припинення дії договору сторони не виявлять бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., однак відповідач свої зобов'язання за даним договором виконував неналежним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість за передане йому, але неоплачене ним в повному обсязі пальне на загальну суму 22 372,50 грн., що підтверджується актом звірки між ТОВ «Форвей» та ПП «ТОПАЗ ЛТД.» за період першого кварталу 2013 р, який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

В обґрунтування своїх вимог позивача надав суду копії актів інкасації за період з травня 2012 р. до березня 2013 р., акти прийому-передачі товарів за спірний період.

ТОВ «Форвей» звернулось до ПП «ТОПАЗ ЛТД.» з листом (вих. № 17/004-2013 від 17.04.13 р.), в якому позивач просив відповідача сплатити в найкоротший термін заборгованість за договором № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р.

Однак відповідач залишив без відповіді та реагування вищезазначений лист.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвей» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД.» про стягнення 22 372,50 грн. основного боргу, 643,59 грн. пені, 7 830,37 грн. штрафних санкцій (комісії) та 128,72 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки пального та його передачі за бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передавши відповідачу нафтопродукти, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати пального здійснив неналежним чином.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» щодо стягнення 22 372,50 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» щодо стягнення з приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД.» основного боргу за договором бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р. в розмірі 22 372,50 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «Форвей» також просило суд стягнути з відповідача 643,59 грн. пені, 7 830,37 грн. штрафних санкцій (комісії) та 128,72 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки пального та його передачі за бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р.

В судовому засіданні 07.08.13 р. представник позивача надав суду письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, яку було прийнято судом.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 643,59 грн. пені, 7 830,37 грн. штрафних санкцій (комісії) та 128,72 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки пального та його передачі за бланками № 100512 ЕТ0010 від 10.05.12 р., підлягає припиненню у зв'язку з відмовою від позовних вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 693, 712, Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД.» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54, офіс 4, код ЄДРПОУ 37267944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 35, код ЄДРПОУ 31839425) 22 372 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 643,59 грн. пені, 7 830,37 грн. штрафних санкцій (комісії) та 128,72 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині, припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.08.13 р.

Суддя Гавриловська І.О.