Рішення

від 15.08.2013 по справі 912/970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  15 серпня 2013 рокуСправа № 912/970/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/970/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС", Чернігівська область, м. Ніжин   до комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1", Кіровоградська область, м. Олександрія      про стягнення 163110,69 грн.,   представники сторін: від позивача - участі не брав; від відповідача - участі не брав. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" - 163110,69 грн. заборгованості, з них: 134700,49 грн. основного боргу, 1470,10 грн. пені, 26940,10 грн. процентів за користування чужими коштами, з покладенням на відповідача судових витрат. Ухвалою від 03.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у даній справі. 22.07.2013 року на адресу господарського суду надійшов лист товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС" № 353 від 19.07.2013 року, в якому позивач повідомив про підтримання позовних вимог та просить розглянути справу без участі  його представника. Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань господарському суду не подав, позовні вимоги не заперечив. Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, хоча останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується наступним. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.07.2013 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 23.07.2013 року направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові. Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" є: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, площа Леніна, 7 (а.с. 191-193). Поштові конверти, якими на адресу відповідача, направлялась вищевказані ухвали  суду, повернулись з поштовою відміткою про невручення, у зв'язку з тим, що підприємство відповідача закрито (а.с. 190,197). Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського  процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Зважаючи на викладене, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та розглядає справу без участі представника комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1". На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази й обґрунтування підстав позову, господарський суд                                                            ВСТАНОВИВ: 03.01.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС" (надалі - продавець) та комунальним підприємством "Міська комунальна аптека № 1" (надалі - покупець) укладено договір поставки №10/0712 (надалі - договір поставки від 03.01.2012р.), за умовами якого продавець постачає, а покупець отримує лікарські препарати, вироби медичного призначення, предмети санітарії та гігієни, біологічно активні добавки (надалі - товар) та своєчасно оплачує його. Пунктом 2.1  договору передбачено, що асортимент товару, ціна, кількість та термін оплати за товар узгоджуються попередньо та зазначені в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору. Згідно  пунктів 3.1. та 3.2. договору поставки від 03.01.2012р. сторони домовились, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у відповідній видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Покупець проводить оплату повної вартості товару по кожній поставці в сумі та в строк згідно накладних. Пунктами 4.1., 4.3. договору передбачено, що продукція приймається покупцем: за кількістю - згідно з видатковою накладною, за якістю - згідно сертифікатами якості та фактичним станом товару, що поставляється. Товар вважається прийнятим з моменту підписання покупцем видаткової накладної. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання обов'язків сторонами (п. 6.3 договору). Договір поставки від 03.01.2012р. підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств. В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом. Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.   Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України. Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 03.01.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 141409,74 грн., а відповідачем отримано вказаний товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с. 104-183). Як зазначив позивач в  позовній заяві, відповідач зобов'язання по договору поставки від 03.01.2012 р. виконав частково та оплатив отриманий товар на суму 6709,25 грн. Таким чином, на дату звернення до господарського суду у відповідача виникла заборгованість по договору поставки від 03.01.2012 р. склала 134 700,49 грн. Позивачем направлено відповідачу претензію № 319 від 07.06.2013 р. з вимогою сплатити суму боргу. Однак, відповідач на претензію позивача не відреагував, заборгованість за оплачений товар не сплатив. Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Доказів сплати заборгованості в сумі 134 700,49 грн. відповідачем господарському суду не надано. За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість  вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 134700,49 грн. Оскільки відповідачем оплата поставленого позивачем товару відбувалась з порушенням строків визначених договором від 03.01.2012 року, останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1470,10 грн. пені. За умовами визначеними п. 5.1. розділу 5 договору від 03.01.2012 року, за порушення встановлених термінів оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з обґрунтованим розрахунком позивача, сума пені за прострочення оплати отриманого товару за період з 01.05.2013 року по 13.06.2013 року складає 1470,10 грн. (а.с. 97-98). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 26940,10 грн. Частина 3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Пунктом 5.1. договору від 03.01.2012 року встановлено за порушення термінів оплати за поставлений товар покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% від простроченої суми оплати. Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума процентів за користування чужими грошовими коштами, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 26940,10 грн., виходячи з розрахунку  134700,49 грн. х 20% = 26 940,10 грн. За викладених обставин, позовні вимоги  є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                          ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" (Кіровоградська область, м. Олександрія, площа Леніна, 7, ідентифікаційний код 30118862) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС" (Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 54, ідентифікаційний код 14255211) - 163110,69 грн. заборгованості, з них: 134700,49 грн. основного боргу, 1470,10 грн. пені, 26940,10 грн. процентів за користування чужими коштами, а також 3262,21 грн. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Копію рішення направити  позивачу за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 54, відповідачу за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Леніна, 7.       Суддя                                                                        О.Б. Шевчук