Ухвала

від 31.07.2013 по справі 742/939/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 742/939/13-ц Провадження № 22-ц/795/1660/2013 Головуючий у I інстанції -Ільченко О.І. Доповідач - Висоцька Н. В. Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Онищенко О.І.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Нафком-Агро" про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 26.04.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Нафком-Агро», третя особа: «Центр ДЗК» в особі Прилуцького районного відділу регіональної філії Центру ДЗК про визнання недійсним договору оренди землі, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір оренди землі від 04.06.2007 року, який укладено між ним та ДП «Нафком-Агро».

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з»ясовані обставини справи, внаслідок чого винесено необґрунтоване та незаконне рішення.

В скарзі апелянт зазначає, що договір оренди землі являє собою типографський бланк, у тексті якого з використанням комп»ютерної техніки надруковано термін дії договору - 5 (п»ять) років. Але, отримавши оригінал вказаного договору, ним було виявлено, що Орендарем було самовільно внесено зміни до договору, що суперечить чинному законодавству, що свідчить про недосягнення згоди між Орендарем та Орендодавцем стосовно строку дії договору. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що судом не враховано, що договір оренди землі містить численні порушення чинного законодавства, як при його укладенні (не узгоджено строк його дії, відсутній підпис орендодавця), так і під час його дії (не внесено зміни в частині збільшення розміру орендної плати згідно вимог чинного законодавства з 2008 року і по сьогоднішній день). В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено невідповідність договору оренди вимогам ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", в частині визначення строку на який укладено договір та не надано належних доказів, як це передбачено ч. 1 ст. 60 ЦПК України, на підтвердження наявності дописки щодо строку дії договору, крім того позивачем не ставилося питання про проведення почеркознавчої експертизи.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він повністю відповідає вимогам закону та обставинам даної справи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.1852 га., за кадастровими номерами 7424186600:02:000:0291 - рілля 3,0581 га. та 7424186600:02:000:0662 - пасовища 0,1271 га., які розташовані на території Петрівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 6).

В 2004 році між ОСОБА_1 та ДП «Нафком-Агро» було укладено договір земельної ділянки загальною площею 3,0581 га. ріллі, який зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 червня 2007 року за № 040784800154.

Даний договір було укладено шляхом підписання типового бланку Договору оренди землі терміном на 15 років, про що значиться в тексті Договору в розділі 4 «Строк дії договору», з оплатою в розмірі 1,5 % від вартості землі (п. 5 Договору). Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку площею 3,0581 га для ведення товарного с/г виробництва.

Виправлення в п. 4 Договору оренди землі щодо строку дії договору не може бути підставою для визнання недійсним договору оренди, оскільки виправлення в тексті Договору були вчинені на бланку договору до його підписання та за згодою сторін. Це підтверджується оглянутим у судовому засіданні оригіналом примірника договору оренди землі (а.с. 51), який підписаний позивачем.

Даний договір оренди земельних ділянок з внесеними змінами був зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 червня 2007 року за № 040784800154, тобто вважається укладеним з моменту його реєстрації.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідно ст. 10 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження доводів про визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного суду України в п.7 постанови № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України волевиявлення стороні має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент правочину стороною(сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, Ала одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За правилами частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України „Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є строк дії договору. Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В силу частини першої статті 210 ЦК України та частини першої статті 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, і виходячи із змісту статей 210, 640 ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі», є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Статтею 19 зазначеного закону передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Постановою КМУ від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» передбачена типова форма договору оренди землі і в даному документі не затверджений термін дії договору оренди землі, а тому твердження апелянта про укладення договору шляхом підписання типового бланку Договору оренди землі терміном на 5 років є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, термін дії договору оренди землі - 15 років був погоджений сторонами при підписанні даного договору, який 04 червня 2007 року за № 040784800154 був зареєстрований у Державному реєстрі земель ( лист від 2607.2013 року № 02-18/6479).

Крім того, на підтвердження своїх доводів щодо внесення до договору оренди дописки після підписання такого договору позивачем не було заявлено клопотання про проведення відповідної експертизи.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року N 725 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" внесено зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року та збільшено мінімальний розмір орендної плати до 3 відсотків.

Проте Указ Президента України від 19 серпня 2008 року N 725 має рекомендаційний характер і був прийнятий після укладення сторонами договору, тому доводи апелянта щодо не збільшенння орендної плати з 1,5 % до 3 % не є обгрунтованими.

За таких обставин суд обґрунтовано та на законних підставах відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: