Постанова

від 14.06.2013 по справі 804/6959/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 р. Справа № 804/6959/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоекспорт» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька ПМДПІ ДО ДПС) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Криворізької ПМДПІ ДО ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000601500 від 16.04.2013, яким ТОВ «Біоекспорт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 139570 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 34892,40 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати .

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Біоекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період лютий, березень та вересень 2012 року, за результатами якої складено акт №56/222/36414172 від 04.04.2013. В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Біоекспорт» по придбанню у ФОП ОСОБА_1 біопалива із жмиха технічного (соняшник) протягом перевіряємого періоду, а саме не підтверджено факт придбання такого товару. На підставі акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000601500 від 16.04.2013. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки протиправними та безпідставними, такими, що зроблені з порушенням норм законодавства. Крім того, господарські правовідносини підприємства з ФОП ОСОБА_1 підтверджені відповідними первинними документами, що свідчить про наявність господарської мети та направлення на реальне настання правових наслідків. За таких обставин позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки позивач не підтвердив факт придбання у ФОП ОСОБА_1 біопалива жмиха технічного (соняшника) у кількості 980,48 тон на загальну суму 664617,60 грн. За таких обставин, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесеним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами та Конституцією України, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи перенести на іншу дату, посилаючись на відсутність фінансування для відрядження.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Жодних доказів в підтвердження поважності причини неприбуття у судове засідання представник відповідача до клопотання не надав, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не з'явився з поважних причин.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Криворізької ПМДПІ ДО ДПС згідно із ст. 20 п.п. 75.1.2 п. 75, п.п. 78.1.1 п. 78., ст. 86 ПК України, на підставі наказу №322 від 19.03.2013, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біоекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період лютий, березень та вересень 2012 року, за результатами якої складено акт №56/222/36414172 від 04.04.2013.

В акті перевірки №56/222/36414172 від 04.04.2013 податковий орган прийшов до висновку що ТОВ «Біоекспорт» порушено п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, а саме занижено податок на прибуток за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 та за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 у загальній сумі 139569,47 грн. (І квартал 2012 року - 71456,86 грн., ІІІ квартал 2012 року - 68112,61 грн.).

Як вбачається зі змісту акту перевірки №56/222/36414172 від 04.04.2013, заниження позивачем податку на прибуток у загальній сумі 139569,47 грн. обґрунтована тим, що ТОВ «Біоекспорт» не підтверджено факт придбання у ФОП ОСОБА_1 біопалива із жмиха технічного (соняшник) в кількості 980,48 тон на загальну суму 664617,60 грн.

На підставі акту перевірки №56/222/36414172 від 04.04.2013 Криворізькою ПМДПІ ДО ДПС винесено податкове повідомлення-рішення відповідача №0000601500 від 16.04.2013, яким ТОВ «Біоекспорт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 139570 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 34892,40 грн.

Суд вважає таке податкове повідомлення-рішення відповідача необґрунтованим та протиправним з огляду на ступне.

Так, судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ «Біоекспорт» (Покупець) був укладений договір поставки №08/09/2011 від 08.09.2011, відповідно до якого Продавець зобов'язувався на умовах визначених договором продати, а Покупець прийняти та оплатити товар, - жмих соняшника технічний.

На виконання цього договору, ТОВ «Біоекспорт» у період лютий, березень та вересень 2012 року придбало у ФОП ОСОБА_1 біопаливо із жмиха технічного (соняшник) у кількості 980,48 тон на загальну суму 664617,60 грн.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та придбання біопалива із жмиха технічного (соняшник), наявності господарської мети по правочинам укладеним ФОП ОСОБА_1, позивач надав оригінали та копії наступних первинних та інших документів: договір №08/09/2011 від 08.09.2011; видаткові накладні №16 від 27.02.2012, №15 від 25.02.2012, №14 від 24.02.2012, №13 від 23.02.2012, №12 від 21.02.2012, №11 від 20.02.2012, №10 від 17.02.2012, №9 від 10.02.2012, №8 від 10.02.2012, №7 від 08.02.2012, №6 від 03.02.2012, №17 від 02.03.2012, №18 від 02.03.2012, №19 від 06.03.2012, №20 від 07.03.2012, №21 від 07.03.2012, №22 від 12.03.2012, №23 від 14.03.2012, №24 від 16.03.2012, №25 від 19.03.2012, №26 від 20.03.2012, №27 від 26.03.2012, №28 від 27.03.2012, №29 від 28.03.2012, №93 від 13.09.2012, №91 від 04.09.2012, №94 від 17.09.2012, №96 від 17.09.2012, №97 від 24.09.2012, №98 від 24.09.2012, №101 від 27.09.2012, №99 від 27.09.2012, №102 від 28.09.2012, №100 від 29.09.2012, №103 від 30.03.2012; платіжні доручення про оплату товару №1714 від 09.02.2012, №1851 від 21.03.2012, №1811 від 03.03.2012, №2450 від 07.09.2012, №2444 від 06.09.2012, №112 від 17.02.2012, №114 від 20.02.2012, №116 від 03.02.2012, №118 від 27.02.2012, №129 від 19.03.2012, №132 від 27.03.2012, №135 від 29.03.2012, №229 від 13.08.2012, №231 від 13.09.2013, №235 від 18.09.2012, №241 від 26.09.2012, №243 від 27.09.2012.

Отже, саме досліджені вище первинні бухгалтерські документи, які містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств, свідчать про реальність здійснення господарських операцій позивачем щодо придбання у ФОП ОСОБА_1 біопаливо із жмиха технічного (соняшник) у кількості 980,48 тон на загальну суму 664617,60 грн.

Крім того, окремо на вимогу суду, позивач надав докази в підтвердження наявності необхідних складських приміщень та транспортування придбаного товару ФОП ОСОБА_1, а саме: договір оренди приміщення від 01.12.2011, згідно якого ТОВ «Біоекспорт» орендує складські та виробничі приміщення за адресою АДРЕСА_1, та акт прийому-прийому передачі від 01.12.2011 цього приміщення; договір оренди автомобіля від 01.01.2012, згідно якого ТОВ «Біоекспорт» орендує вантажний автомобіль НОМЕР_1, прицеп ГКБ 8350 номерний знак НОМЕР_2, та технічний паспорт на ці транспортні засоби.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, відповідно до умов договору №08/09/2011 від 08.09.2011 поставка товару здійснюється транспортним засобом Покупця зі складу Продавця, у зв'язку з чим ТОВ «Біоекспорт» і було орендовано вищенаведений автомобіль.

Також, з матеріалів справи вбачається, що господарська мета ТОВ «Біоекспорт» при укладанні правочинів з ФОП ОСОБА_1 підтверджена тим, що придбаний у ФОП ОСОБА_1 товар (біопалива із жмиха технічного (соняшник)) був експортований ТОВ «Біоекспорт» нерезидентам, про що відповідач сам зазначає у акті перевірки..

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність реальних правових наслідків, господарську мету по правочинам укладеним ФОП ОСОБА_1 та як наслідок доведено фактичне здійснення господарських операцій та придбання біопалива із жмиха технічного (соняшник) у кількості 980,48 тон по цим правочинам, а тому висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000601500 від 16.04.2013, а тому позовні вимоги ТОВ «Біоекспорт» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1744,62 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1744,62 грн.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоекспорт» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька ПМДПІ ДО ДПС) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької ПМДПІ ДО ДПС №0000102250 від 03.08.2012, яким ТОВ «Біоекспорт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 139570 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 34892,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Біоекспорт» (ЄДРПОУ 36414172) сплачений платіжним дорученням від 17.05.2013 №3009 судовий збір у сумі 1744,62 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.06.2013. СуддяО.С. Луніна О.С, Луніна