Рішення

від 13.08.2013 по справі 901/2195/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.2013 Справа № 901/2195/13 За позовом Кримського республіканського підприємства «Вода Криму»

до відповідача Кизилівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради

про стягнення 303836,01грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Шараборін О.М., представник за довіреністю №48/1 від 19.07.2013р.

Від відповідача - Білялова А.М., представник за довіреністю №1 від 02.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Вода Криму» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Кизилівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради про стягнення 303 836,01 грн., у тому числі 296 438,24 грн. заборгованості за договором на водопостачання, 3% річних у сумі 1 232,84 грн., пеню в сумі 6 164,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію № 766 від 01.06.2011, а також Договору від 03.09.2012 про внесення змін до договору № 766 від 01.06.2011, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 296 438,24 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

12.08.2013 до суду від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якій, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 25 859,19 грн. позивач просив стягнути з відповідача 270 579,05 грн. заборгованості за договором, 1 232,84 грн. 3% річних та 6 164,93 грн. пені (а.с. 57-58).

Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги ним визнані. Одночасно відповідач просив суд зменшити розмір нарахованої пені, заявленої у позовній заяві (а.с. 63-64).

В судовому засіданні 12.08.2013 оголошена перерва до 13.08.2013. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача надав суду складений та підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 270 579,05 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.08.2013р. визнав позовні вимоги позивача, однак просив суд зменшити суму пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між позивачем (виробник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладено Договір № 766 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію (ладі за текстом Договір) (а.с.9-14).

Строк дії Договору встановлений в пункті 14.1 - до 01.06.2012 включно.

03.09.2012 сторони уклали договір про внесення змін до Договору № 766 (а.с.15-20), встановивши строк дії Договору - до 03.09.2012 включно.

Згідно з пунктами 3.1 зазначених вище договорів виробник надає споживачу послуги з водопостачання та водовідведення за тарифами, встановленими у відповідності до норм діючого законодавства України.

01.10.2012 позивачем (виробник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладена додаткова угода до договору № 766.

01.10.2012 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується з 01.10.2012 здійснювати послуги по отриманню від фізичних осіб, які є споживачами послуг замовника, частини сплати за здійснені замовником послуги на території сіл Кизилове, Каштанове, Партизанське Сімферопольського району, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату виконавця за надані послуги (а.с.59-60).

Пунктом 5 Договору від 01.10.2012 передбачено, що отриману від замовника щорічну оплату від споживачів виконавець залишає у себе в якості оплати замовником за отримані ним у цьому ж місяці від виконавця послуги з водопостачання за договором № 766 від 01.06.2011.

Умовами договору також передбачено, що замовник звільняє виконавця від відшкодування збитків замовнику у випадку, якщо виконавець не збере повністю оплату з споживачів послуг замовника за даним договором. Замовник не буде пред'являти вимоги виконавцю про відшкодування збитків (пункт 6 Договору від 01.10.2012).

Виконавець повідомляє замовника до 15 числа кожного місяця, який йде за першим календарним місяцем дії цього договору, про об'єми послуг отриманих споживачами та про суми грошових коштів, отриманих безпосередньо від споживачів замовника за попередній календарний місяць (пункт 11 Договору від 01.10.2012).

Строк дії договору встановлено в пункті 12 - до 31.12.2013 включно в частині здійснення послуг виконавцем, а в частині сплати послуг замовника - до повної оплати замовником послуг, які здійснюються за даним договором.

На виконання умов договору позивачем надавались відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, про що свідчать акти виконаних робіт від 18.01.2013, від 19.02.2013, від 22.03.2013, від 22.04.2013 та від 23.05.2013 (а.с. 22, 24, 26, 28, 30).

На оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення позивач виставляв рахунки, а саме: №766 від 18.01.2013 на суму 47 900,08 грн., № 766 від 19.02.2013 на суму 86 353,81 грн., № 766 від 22.03.2013 на суму 80 333,51 грн., № 766 від 22.04.2013 на суму 88 189,72 грн., № 766 від 23.05.2013 на суму 102 786,08 грн. (а.с. 22, 24, 26, 28, 30).

Вказані рахунки на загальну суму 405 563,20 грн. підписані уповноваженою особою представника відповідача та засвідчені печаткою підприємства.

Проте сплачені послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем частково - на суму 109 124,96 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в сумі 296 438,24 грн. та стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням договору про надання послуг та регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

В процесі розгляду справи, відповідач сплатив частину основного боргу на загальну суму 25 859,19 грн., у зв'язку з чим неоплаченою залишилась сума в розмірі 270 579,05 грн.

Вказані обставини підтверджені представником відповідача у судовому засіданні.

Виходячи з положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, з урахуванням статті 629 зазначеного кодексу, враховуючи те, що матеріалами. справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, а також факт визнання відповідачем суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 270 579,05 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 1 232,84 грн. 3% річних та 6 164,93 грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховувалися ним за період з 24.01.2013 по 31.05.2013 (а.с. 33).

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти задоволення вимог позивача стосовно стягнення 3% річних.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно. Враховуючи факт визнання відповідачем зазначених вимог, стягненню з відповідача підлягає 1 232,84 грн. - 3% річних.

Що стосується вимог про стягнення пені, то підстави для її нарахування визначені в пункті 11.1.1 Договору, розмір якої становить подвійну облікову ставку НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.34), пеня нарахована за період з 24.01.2013 по 31.05.2013 в сумі 6 164,93 грн.

Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені повністю.

Клопотання представника відповідача, заявлене в процесі розгляду справи, про зменшення розміру суми пені, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, позивач посилався на скрутне фінансове становище, проте доказів в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

Одночасно, суд вважає за необхідне повернути позивачу 517,19грн. судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 2 пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону.

З огляду на те, що позивачем зменшені позовні вимоги, суд повертає йому 517,19 грн. судового збору.

В судовому засіданні 13.08.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 16.08.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Кизилівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради (вул. Верхньо-Кизилова, 2, с. Кизилівка, Сімферопольський район, 97566; ЄДРПОУ 24877127, п/р 26005000130749 ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 344577) на користь Кримського республіканського підприємства «Води Криму» (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, 95053; ЄДРПОУ 20671506, п/р 26008402051 АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) 270 579,05 грн. заборгованості, 1 232,84 грн. 3% річних, 6 164,93 грн. пені та 5 559,53 грн. судового збору.

3. Повернути Кримському республіканському підприємству «Води Криму» (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь,95053; ЄДРПОУ 20671506, п/р 26008402051 АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) з Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 517,19 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас