Ухвала

від 07.08.2013 по справі 914/857/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2013 р. Справа № 914/857/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М.О. розглянув заяву Приватного підприємства «Кавказ», м. Хирів Старосамбірського району Львівської області про прийняття додаткової ухвали у справі

за позовом: Приватного підприємства «Кавказ», м. Хирів Старосамбірського району Львівсткої області;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Старосамбірського району електромереж, м. Старий Самбір Львівської області;

про: визнання дії неправомірними та скасування вимог і повідомлень про припинення постачання електричної енергії незаконними

У судовому засіданні взяли участь представники:

заявника (позивача): не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № 112-7154 від 19.12.2012 року.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у справі № 914/857/13-г затверджено мирову угоду, укладену між ПП «Кавказ» та ПАТ «Львівобленерго» та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

15.07.2013 року Приватне підприємство «Кавказ» звернулося до суду з заявою про прийняття додаткової ухвали, якою просить вирішити питання про повернення сплаченого ним судового збору в розмірі 1147 грн. 00 коп. з державного бюджету.

Ухвалою від 29.07.2013 року сторони були повідомлені про призначення заяви до розгляду в судовому засіданні 07.08.2013 року. Представник позивача в судове засідання 07.08.2013 року не з'явився, подав клопотання (вх. № 31 573 від 06.08.2013 року) про розгляд заяви без його присутності.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви та прийнятті додаткової ухвали відмовити з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Підставою повернення судового збору з державного бюджету та, як наслідок, звернення позивача до суду із заявою про прийняття додаткової ухвали про повернення судового збору позивач вважає те, що відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Крім цього, позивач посилається на п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до якого у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

В процесі розгляду даної заяви суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду ( ст. 2 Закону «Про судовий збір»).

Звертаючись до господарського суду із позовом Приватне підприємство «Кавказ» сплатило судовий збір в розмірі 1147 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 81 від 25.02.2013 року на підставі п. п 2) п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою від 17.04.2013 року господарський суд затвердив укладену сторонами мирову угоду та припинив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Крім цього, п. 4.2. названої вище постанови передбачено, що якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).

Оскільки, в даному випадку судом не оцінено дії відповідача як неправильні, за які можна було б покласти відшкодування сплаченого судового збору на відповідача і сторони не визначили його розподіл в мировій угоді, то суд виходив з того, що судовий збір залишено за позивачем.

Крім цього, суд звертає увагу позивача і на те, що підпункт 4.12 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановами пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. N 7, від 29.05.2013 р. N 9) викладений в наступній редакції «У вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору)».

Із врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали.

Керуючись ст. ст. 86, 88, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству «Кавказ» в прийнятті додаткової ухвали у справі № 914/857/13-г про повернення судового збору в сумі 1 147 грн. 00 коп.

Ухвалу про відмову прийняти додаткову ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Р.Матвіїв