Постанова

від 29.07.2013 по справі 804/8500/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. Справа № 804/8500/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Галасун Г.І.

відповідача Семенко Т.В., Бендюженко А.С.

третьої особи Никоненко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, у якому, з урахуванням наданих уточнень, просить:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську щодо відмови перерахування коштів, сплачених як земельний податок Дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31950828), на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську повернути протягом п'яти робочих днів з моменту набрання чинності постанови у даній справі 1373726,40 грн. Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31950828) шляхом перерахування 1373726,40 грн., сплачених як земельний податок, на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, а за відсутності грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість перерахувати 1 373 726,40 грн. на поточний рахунок ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»: п/р 26004221050100 Дніпропетровська обласна Дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Дніпропетровськ, МФО 305653, або інший наданий для повернення коштів рахунок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проведеною фінансовою інспекцією ревізією встановлено здійснення зайвих витрат грошових коштів на загальну суму 1181718,97 грн., у зв'язку із чим на суму зайвої сплати земельного податку необхідно провести звірки з відповідними податковими органами та вирішити питання щодо зарахування переплати земельного податку в рахунок погашення заборгованості за іншими податками. Позивач звернувся до податкового органу із відповідними листами про спрямування сплачених як земельний податок коштів на погашення грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, проте, відповідач відмовив у такому перерахуванні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що дії податкового органу є правомірними, оскільки позивач зареєстрований як платник земельного податку та самостійно нарахував спірні суми податкових зобов'язань, отже,має їх сплачувати.

Представник третьої особи підтримав правову позицію позивача, просив позовні вимоги задовольнити, зазначив, що внаслідок допущених порушень підприємству завдано матеріальну шкоду, яку належить відшкодувати визначеним шляхом.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання пункту 1.1.4.1 Плану Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на І квартал 2013 року, на підставі направлення від 21 лютого 2013 року №391-13 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року , про що складено акт від 15 травня 2013 року №06-19/63.

Проведеною ревізією встановлено, що протягом перевіряємого періоду відповідно до даних обігово-сальдових відомостей по балансовому субрахунку № 6416 «Податок на землю» філією «Дніпропетровський автодор» здійснювалось нарахування та сплата податку за землю, на якій розташована виробнича база філії.

Відображення по бухгалтерському обліку філії суми щомісячно нарахованого та оплаченого податку за землю здійснювалось на підставі переданих ДП «Дніпропетровський облавтодор» авізо, в яких відображалась сума нарахованого та оплаченого податку за землю, на якій розташована виробнича база філії.

Ревізією законності та достовірності здійснення витрат по сплаті податку за землю встановлено, що у філії в наявності два державних акти на право постійного користування землею, а саме:

- державний акт від 28 грудня 2001 року серії І-ДП №007763 на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 46 загальною площею 4,917 га. Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення виробничої бази відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001 року №3321. Також, відповідно до даних довідки від 01.12.2007 року № 896, виданої МКП «Земград», визначено місцеположення виробничої бази філії на черговому адресному плані м. Дніпропетровська;

- державний акт від 05.02.2002 року серії І-ДП №007764 на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд . 48 загальною площею 1,5935 га. Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення адміністративно-виробничої бази відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001 року №3297.

Відповідно до довідок з Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську від 14.02.2011 року №1666 та від 14.02.2011 року №3582, в яких зазначаються дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю, земельні ділянки розташовані за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 46 загальною площею 4,917 га (фактичне розміщення виробничої бази) та м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 48 загальною площею 1,5935 га (фактичне розміщення адміністративно-виробничої бази) віднесено до категорії земель несільськогосподарського призначення.

Також, відповідно до даних Податкового розрахунку земельного податку, який подається до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті за вищевказані земельні ділянки, за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 року складає 860948,28 грн., в тому числі: за 2011 рік в сумі 430 477,08 грн. (щомісячна сума нарахованого податку складає 35873,09 грн.), за 2012 рік в сумі 430471,20 грн. (щомісячна сума нарахованого податку складає 35872,60 грн.

Відповідно до даних обігово-сальдових відомостей по балансовому субрахунку №6416 «Податок на землю» та даних авізо філією «Дніпропетровський автодор» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 року здійснено витрат по сплаті податку за вищевказані земельні ділянки на загальну суму 825075,68 грн., у тому числі: за 2011 рік в сумі 430477,08 грн. (щомісячна сума сплаченого податку складає 35873,09 грн.), за 2012 рік в сумі 394598,60 грн. (щомісячна сума сплаченого податку складає 35872,60 грн).

Таким чином, на думку ДФІ, враховуючи вищезазначене філією «Дніпропетровський автодор» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року проведено зайві витрати грошових коштів на загальну суму 825075,68 грн. (2011 рік - 430477,08 грн., 2012 рік - 394598,60 грн.), внаслідок сплати податку за землі дорожнього господарства (земельні ділянки, на яких розташована адміністративно-виробнича база філії), сплата якого не передбачена чинним законодавством, що є порушенням вимог п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України , п. 1 ст. 9 Закону № 996, п. 4 П(С)БО №16.

Внаслідок допущеного порушення, як зазначено в акті ревізії, філії завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 825075,63 грн.

Аналогічно, філією «Дніпропетровська ДЕД» здійснювалось нарахування та сплата податку за земельні ділянки, на яких розташовані житлові будівлі, промислова база, виробнича база філії, адміністративно-складські будівлі.

Відображення по бухгалтерському обліку філії суми щомісячно нарахованого та оплаченого податку за землю здійснювалось на підставі переданих ДП «Дніпропетровський облавтодор» авізо, в яких відображалась сума нарахованого та оплаченого податку за землю, на якій розташовані житлові будівлі, промислова база, виробнича база філії, адміністративно-складські будівлі.

Ревізією законності та достовірності здійснення витрат по сплаті податку за землю встановлено, що у філії в наявності 4 державних акти на право постійного користування землею, а саме:

- державний акт від 03.01.2001 року №001189 на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Криворізьке шосе, 16 загальною площею 0,5387 га. Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення виробничої бази відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23.11.2000 року №3009. Код ділянки 1210100000:08:071:0001(81010003);

- державний акт від 23.09.2000 року №001134 на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Паторжинського, 23 загальною площею 0,1224 га. Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення адміністративно-складських будівель відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.08.2000 року №2005. Код ділянки 1210100000:03:288:0014(69167009);

- державний акт від 14.09.1998 року Серія ДП Д78, зареєстрований за №000852 на право постійного користування земельними ділянками за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Поточна, 1 загальною площею 1,2971 га та 1,2779 га. Землю надано у постійне користування для обслуговування промислової бази та житлових будинків відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.08.1998 року №1697. Код ділянки 1210100000:07:182:0007(78041002) та відповідно 1210100000:07:182:0008(78041001);

- державний акт від 29.05.2001 року №001233 на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 5 загальною площею 1,0443 га. Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення виробничої бази відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.04.2001 року №834. Кадастровий номер земельної ділянки (84684013).

Відповідно до даних Податкового розрахунку земельного податку, який подається до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, щомісячна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті за вищевказані земельні ділянки, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року складає 13935,85 грн.

Відповідно до даних обігово-сальдових відомостей по балансовому субрахунку 641 «Податок на землю» та даних авізо філією «Дніпропетровська ДЕД» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року здійснено витрат (дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати») по сплаті податку за вищевказані земельні ділянки на загальну суму 334 461,85 грн., в тому числі: за 2011 рік в сумі 167231,38 грн. (щомісячна сума сплаченого податку складає 13935,94 грн.), за 2012 рік в сумі 167230,20 грн. (щомісячна сума сплаченого податку складає 13935,85 грн.).

Крім того, оплату земельного податку на суму 7656,21 грн. за грудень 2012 року філією проведено після завершення ревізійного періоду.

Ревізією встановлено, що дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту підприємства.

Відповідно до статті 1 Статуту дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 року №156 на власності Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», яке відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та наказу Державної служби автомобільних доріг України від 16.03.2011 року №73 визнано за типом публічним акціонерним товариством.

Згідно з пунктом 1.2 Статуту, підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів ліквідованого Дніпропетровського обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, які входили до його складу.

Тобто, внаслідок вищевказаного встановлено, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» та його філії є правонаступником колишніх державних дорожніх підприємств, яким було надано в постійне користування зазначені земельні ділянки.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі .

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності , у тому числі на умовах оренди.

До структури підприємства позивача належать філії, які безпосередньо здійснюють виробничу діяльність та використовують відповідні земельні ділянки. Філії позивача є самостійними структурними підрозділами без права юридичної особи , тому у відповідності до норм пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України землекористувачем земельних ділянок є позивач як юридична особа.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як встановлено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, що з урахуванням норм п. 286.2 ст. 286 п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України позивачем було сплачено земельний податок за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок, тому Відповідачем в даному випадку є відповідний орган державної податкової служби за місцезнаходженням земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України не сплачується податок за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Крім того, відповідно до листа-роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 року №6956/6/15-0716з, наданого на адресу ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про оподаткування земельних ділянок автомобільних доріг загального користування, не сплачується земельний податок за землі порожнього господарства автомобільних доріг загального користування з урахуванням особливостей, які встановлені п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України та даних державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку філіям, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

У свою чергу, відповідно до п. 1 ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані філіям, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Земельного кодексу України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення , якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, філії та об'єкти служби дорожнього сервісу;

в) будинки (в тому числі жилі ) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження.

З огляду на вищевикладене, земельні ділянки, на яких розміщена адміністративно-виробнича база філії відносяться до земель дорожнього господарства, та відповідно до п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України за ці земельні ділянки земельний податок не сплачується.

Приписами норм частин другої та третьої статті 31 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 року №232/94-BP передбачено наступне.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг , а саме: паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

З огляду на вищевикладене, зазначені вище земельні ділянки, на яких розміщено виробничі бази філій, адміністративно-складські будівлі філій та житловий будинок, відносяться до земель дорожнього господарства, та відповідно до п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України за ці земельні ділянки земельний податок не сплачується.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011, 2012 та 2013 року позивачем фактично було сплачено як землекористувачем земельних ділянок за місцезнаходженням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську земельний податок за користування земельними ділянками, що належать до земель дорожнього господарства та не підлягають оподаткуванню згідно із п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України:

- м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 46 загальною площею 4,917 га (4,4802 га та 0,4368 га),

- м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 48 загальною площею 1,5935 га,

- м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Криворізьке шосе, 16 загальною площею 0,5387 га,

- м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Паторжинського, 23 загальною площею 0,1224 га,

- м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Поточна, 1 загальною площею 1,2971 га та 1,2779 га,

- м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 5 загальною площею 1,0443 га,

- м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 17 загальною площею 0,0405 га,

на загальну суму 1373726,40 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та податковими розрахунками.

Таким чином, сплачені позивачем кошти як земельний податок за користування зазначеними земельними ділянками підлягають поверненню у встановленому законодавством порядку.

Статтею 43 Податкового кодексу України встановлено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі , в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку ; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів , контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У відповідності до визначеного порядку на адресу відповідача було направлено відповідний лист від 18.06.2013 року за вих. №9-3/94 (уточнюючі Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011, 2012, 2013 роки та додатки до них отримано відповідачем засобами телекомунікаційного зв'язку 18.06.2013 pоку), в якому позивач визначив напрям перерахування коштів , сплачених як земельний податок за користування земельними ділянками, що належать до земель дорожнього господарства та не підлягають оподаткуванню згідно із п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України, - на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість .

Листом від 25.06.2013 року за вих. №19282/10/24.1-14 відповідач повідомив, що лист позивача від 18.06.2013 року за вих. №9-3/94 залишено без виконання, чим фактично відмовив у виконанні зазначених вимог позивача із посиланням на те, що уточнюючі податкові декларації позивача з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки відповідачем не було визнано податковою звітністю, про що відповідач направив на адресу позивача лист від 18.06.2013 року за вих. №18812/10/24.1-14.

Зі змісту листа відповідача від 18.06.2013 року за вих. №18812/10/24.1-14 вбачається, що відповідач не визнав податковою звітністю уточнюючі Податкові декларації позивача з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки, оскільки позивачем не було надано додатки до податкових декларацій.

В той же час іншим листом від 18.06.2013 pоку за вих. №18808/10/24.1-14 відповідач повідомив позивача, що надані останнім додатки до уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки також не визнано відповідачем податковою звітністю, оскільки позивачем не було надано самих уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки.

При цьому, факт одержання відповідачем 18.06.2013 року як самих уточнюючих податкових декларацій позивача з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки, так і додатків до них також підтверджується даними технічних засобів, за допомогою яких було здійснено подання уточнюючих податкових декларацій позивача з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки та додатків до них засобами телекомунікаційного зв'язку.

Податкові розрахунки земельного податку за 2011-2013 роки Центром обробки електронної звітності відповідача отримано 18.06.2013 року о 09.02 год., а додатки до податкової декларації за вказаний період Центром обробки електронної звітності відповідача отримано 18.06.2013 року о 08.10 год., що підтверджується електронною печаткою відповідача за номером 19355711.

Подання податкових розрахунків та додатків технічно здійснюється окремими файлами : окремими файлами подаються податкові розрахунки за кожний період та окремими файлами подаються додатки за кожний період, що також підтверджується даними технічних засобів.

Уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки та додатки до них було одержано відповідачем 18.06.2013 року з розривом у часі менше години, фактично до початку робочого дня. Станом на 9 годину 2 хвилини ранку 18.06.2013 р. відповідач вже одержав і податкові розрахунки і додатки до них.

Отож, висновок відповідача щодо залишення без виконання листа позивача від 18.06.2013 року за вих. №9-3/94, викладений в листі відповідача від 25.06.2013 року за вих. №19282/10/24.1-14, є неправомірним.

Суд зазначає, що відмова відповідача у перерахуванні коштів, викладена у листі від 25.06.2013 року, є необґрунтованою, відповідач посилається лише на одну обставину щодо невизнання податкових декларацій податковою звітністю, яка спростована зазначеними вище фактами.

Наведені обставини підтверджують безпідставність та необґрунтованість бездіяльності відповідача щодо невиконання вимог позивача про перерахування коштів , сплачених як земельний податок за користування земельними ділянками, що належать до земель дорожнього господарства та не підлягають оподаткуванню згідно із п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України, - на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

23.07.2013 року повторно на адресу відповідача було направлено лист за вих. №01-14/516 щодо перерахування коштів , сплачених як земельний податок за користування земельними ділянками, що належать до земель дорожнього господарства та не підлягають оподаткуванню згідно із п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України, - на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Відповіді на вказаний лист відповідачем не надано, дій щодо повернення коштів не здійснено.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що податковим органом порушено право позивача, передбачене ст. 43 Податкового кодексу України, на повернення коштів, сплачених як земельний податок за користування земельними ділянками, що належать до земель дорожнього господарства та не підлягають оподаткуванню згідно із п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

З урахуванням положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору та присуджує сплачені судові витрати з Державного бюджету України з урахуванням задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби щодо відмови перерахування коштів сплачених як земельний податок на погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828).

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби повернути Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828) 1373726,40 грн. сплачених як земельний податок шляхом перерахування 1373726,40 грн. на погашення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, а за його відсутності перерахувати 1373726,40 на поточний рахунок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828) сплачений судовий збір в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня набрання чинності постановою у даній справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник