Постанова

від 01.08.2013 по справі 2а-2915/10/2370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/19562/11

№ К/9991/19562/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Моторного О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_2

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011

у справі № 2а-2915/10/2370 Черкаського окружного адміністративного суду

за позовом Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011, позов задоволено: стягнуто з СПД ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у сумі 49487,40 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком про правомірність застосованих до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 49487,40 грн. згідно з рішенням від 11.05.2010 № 0002631701/0 з огляду на встановлений у судовому процесі факт порушення відповідачем норм пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) та не сплати штрафних (фінансових) санкцій у добровільному порядку.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 49487,40 грн., застосованих згідно з рішенням від 11.05.2010 № 0002631701/0, став факт не сплати відповідачем цієї суми штрафу у добровільному порядку. Вказане рішення було прийнято за наслідками висновків проведеної ДПІ у Чорнобаївському районі Черкаської області перевірки СПД ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 11.05.2010 № 246/1701/НОМЕР_1 про порушення відповідачем, яка перебувала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, норм пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР внаслідок не проведення розрахункових операцій на загальну суму 9897,48 грн. за період з 03.04.2007 по 05.09.2008 через реєстратор розрахункових операцій (РРО).

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідальність за невиконання цього пункту встановлена пунктом 1 ст. 17 цього Закону у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Суд першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів (копій рахунків-факту, товарних чеків (а.с. 36-48)), оцінка яких зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України, правильно встановив факт порушення позивачем норми пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР внаслідок не проведення через РРО розрахункових операцій на загальну суму 9897,48 грн. Такий висновок був зроблений також з врахуванням відсутності будь-яких доводів з боку відповідача на спростування цього порушення.

Разом з тим, встановивши факт правопорушення, суд першої інстанції, як і апеляційний суд, однак, не звернули увагу на норми ст. 250 Господарського кодексу України (ГК), якими встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких у силу норм ст.ст. 238 та 241 цього Кодексу відносяться штрафні санкції, застосовані до відповідача.

Відповідно до ст. 250 ГК (у редакції до внесення змін Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що порушення позивачем норм пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР мали місце з 03.04.2007 по 05.09.2008, а штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно з рішенням від 11.05.2010 № 0002631701/0, тобто поза межами присічного річного строку, застосування штрафних (фінансових) санкцій, так само як і їх стягнення, є неправомірним.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011; у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписМ.І. Костенко підписО.А. Моторний