Рішення

від 01.08.2013 по справі 922/2299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р.Справа № 922/2299/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Пєнтаго", м. Харків до ФОП ОСОБА_2, смт. Кулиничі про стягнення 131676,96 грн. за участю представників:

позивача - Овсяник С.А. за довіреністю № б/н від 13.05.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пєнтаго" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень № 15/07-11 ТВЗ-Д від 15.07.2011 р. у розмірі 31595,36 грн., пені у розмірі 4492,60 грн. та 150% річних у розмірі 95589,00 грн.

Ухвалою суду по справі від 10.06.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "16" липня 2013 р. о(об) 11:20, зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву та інші документи. Також, ухвалою про порушення провадження у справі явка представника відповідача у судовому засіданні була визнана обов'язковою.

Ухвалою суду по справі від 16.07.2013 р. розгляд справи було відкладено на "01" серпня 2013 р. о 11:00.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 01.08.2013 р. за вх. № Д533/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні призначеному на "01" серпня 2013 р. о 11:00 було встановлено, що відповідач на виконання вимог суду відзив на позовну заяву до суду не надав, та його представник в призначене судове засідання вдруге не з'явився. При цьому суд зазначає, що відповідач про призначені судові засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які надійшли до суду 18.06.2013 р. та 29.07.2013 р.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 01.08.2013 р. за вх. № 28053, надав розрахунки заборгованості та пені згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

15 липня 2011 р. між ТОВ "Пєнтаго" (позивач) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 15/07-11ТВЗ-Д (надалі - договір).

Згідно пункту 1.1. договору позивач зобов'язувався передати, а відповідач зобов'язувався прийняти в тимчасове оплатне користування (оренду) нежитлові приміщення, а саме №№ 28-30, та частину приміщення № 24 площею 355,0 м. кв., всього загальною площею 381,50 м. кв., що розташовані в нежитловій будівлі літ. «Ж-1», за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду вищевказані нежитлові приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.09.2011 р. (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість оренди приміщень визначається протоколом узгодження орендної вартості.

Згідно п. 1.1. протоколу узгодження орендної вартості від 15.07.2011 р. (додаток № 2 до договору) загальна вартість оренди нежитлових приміщень загальною площею 381,50 кв.м. становила 11725,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Оплата вказаних платежів здійснюється у відповідності до п.5.4. договору, а саме:

- передплата за перший місяць оренди - протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту прийому - передачі;

- за наступні місяці оренди - щомісячно у вигляді 100% передплати, не пізніше 28 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата без обов'язкового виставлення рахунку позивачем.

Крім того, п.5.3. договору було визначено, що відшкодування витрат за комунальні послуги здійснюється відповідачем на підставі Методики розрахунку експлуатаційних витрат (додаток № З до договору) та окремого рахунку позивача, який виставляється щомісячно на підставі розрахунку використання чи показань лічильників, якщо вони встановлені. Порядок оплати відшкодування витрат за комунальні послуги передбачено п.5.5. договору, а саме: оплата здійснюється відповідачем шляхом 100% передплати не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, з розрахунку суми платежу за попередній місяць, на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 5.4.3. договору був передбачений обов'язок відповідача сплатити також гарантійний платіж протягом 7 банківських днів з моменту підписання договору. Відповідно до п.2. протоколу узгодження орендної вартості від 15.07.2011 р. (додаток № 2 до договору) розмір гарантійного платежу становив 11725,00 грн.

Таким чином, за період з 15 липня 2011 р. по 31 січня 2012 р. відповідач повинен був сплатити на користь позивача загальну суму в розмірі 96687,50 грн., з яких гарантійний платіж - 11725,00 грн., орендну плату за 5 місяців у розмірі 58625,00 грн., відшкодування витрат за комунальні послуги - 26337,50 грн.

Сума відшкодування витрат за комунальні послуги підтверджується відповідними Актами здачі - прийняття робіт за вказаний період, які були підписані та скріплені печатками позивача та відповідача, а саме:

- Акт № ОУ-0000147 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на суму 751,72 грн.,

- Акт № ОУ-0000171 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011р. на суму 2422,08 грн.,

- Акт № ОУ-0000195 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р. на суму 7037,75 грн.,

- Акт № ОУ-0000216 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2011р. на суму 8145,36 грн.,

- Акт № ОУ-0000019 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012р. на суму 7980,59 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково та здійснив часткову оплату платежів, передбачених п.5.1. та п.5.3. договору, про що свідчить банківські виписки з рахунку позивача:

по орендній платі:

- № 101 від 19.09.2011 р. на суму 11725,00 грн.;

- № 107 від 12.10.2011 р. на суму 11725,00 грн.;

- № 137 від 03.02.2012 р. на суму 11725,00 грн.;

- № 10985648 від 20.03.2012 р. на суму 11725,00 грн.;

по відшкодуванню витрат за комунальні послуги:

- № 113 від 03.11.2011 р. на суму 751,72 грн.;

- № 138 від 03.02.2012 р. на суму 2422,08 грн.;

- № 10802004 від 27.02.2012 р. на суму 7037,75 грн.;

- № 11750236 від 19.06.2012 р. на суму 7980,59 грн.

Всього відповідачем на користь позивача було сплачено 65092,14 грн.

Таким чином заборгованість відповідача станом на 05.06.2013 р. становить 31595,36 грн.

При цьому суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу суми заборгованості за договором у розмірі 31595,36 грн. в матеріалах справи не міститься.

31.01.2012 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, згідно умов якої сторони домовилися про припинення дії договору з 31.01.2012 р. (п.1. додаткової угоди № 1 до договору). Пунктом 3 додаткової угоди № 1 до договору було передбачено, що відповідач зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем та провести розрахунок до 29.02.2012 р. Також, 31.01.2012 р. між сторонами був складений акт прийому - передачі вказаних нежитлових приміщень.

Пунктом 6.2. договору було передбачено, що у разі прострочки платежів передбачених договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який нараховується пеня, за кожний день прострочки. Крім того, відповідач зобов'язується сплатити позивачу у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочки та 150% річних від суми простроченого платежу.

Позивачем був здійснений розрахунок 150% річних у розмірі 95589,00 грн. та пені (вх.№ 28053 від 01.08.2013 р.) відповідно до якого нарахована пеня складала 2337,90 грн.

Судом було встановлено, що надані до суду розрахунки пені та 150 % річних відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, та не спростовані відповідачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи вищенаведених норм матеріального права, а також враховуючи умови договору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 31595,36 грн., 150% річних у розмірі 95589,00 грн. та пені у розмірі 2337,90 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 2590,45 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Харкова, МФО 351016, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пєнтаго" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15, ідентифікаційний код 34631425, р/р 260033001970 в АТ "Банк "Меркурій" у м. Харкові, МФО 351663) заборгованість за договором у розмірі 31595,36 грн., 150% річних у розмірі 95589,00 грн.; пеню у розмірі 2337,90 грн. та суму судового збору у розмірі 2590,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 06.08.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.